Рішення № 39535545, 23.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7376/14 23.06.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАНС ГРУП"

до Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА"

про стягнення 22 863,44 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: Дзюба І.М. по довіреності № 13/3079 від 26.12.2013р.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАНС ГРУП" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути на свою користь з Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА" 22 863,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАНС ГРУП" було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача, який відповідно до закону повинен її відшкодувати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7376/14р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2014р. за участю представників сторін.

13.05.2014р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА" заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог з огляду на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження вірності розрахунку розміру страхового відшкодування.

В дане судове засідання представник позивача не з'явився. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Представник відповідача у даному судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 23.06.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2012р. між Приватним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАНС ГРУП" (надалі - Страховик) з однієї сторони та Товаристом з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредит Україна» (надалі - Страхувальник) з другої сторони - був укладений Договір добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) № 06/02-200003365, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом визначеним у Додатку № 1 до цього договору, зокрема транспортного засобу марки «SCANIA P-380», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, синього кольору, 2008 року випуску.

Договором передбачено строк дії договору - з 13.08.2012р. і діє по 31.07.2013р.

15.01.2013 року на автодорозі Н-01 43 км. + 870 м. сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «HYNDAI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «SCANIA P-380», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

Відповідно до Постанови Обухівського районного суду Київської області від 25.01.2013р. встановлено вину ОСОБА_3 у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3, водія транспортного засобу марки «HYNDAI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА", що підтверджується полісом № АВ/8736186 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до звіту № 1095 від 22.01.2013р. про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SCANIA P-380», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, становить 18 142,69грн.

Оцінка проведена оцінювачем - ОСОБА_5, який має свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів від 02.07.2002р. № 1246, сертифікат об'єкта оціночної діяльності № 11294/11 від 20.01.2011р.

У відповідності до рахунку № 86669 від 19.01.2013р., складеного Товариством з обмеженою діяльністю «Проскан» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SCANIA P-380», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, становить 21 965,76 грн., в тому числі ПДВ - 3 660,96 грн. Крім того позивачем надано рахунок № ЕБК-0124098 від 24.01.2013р. на суму 5 177,00 грн., в т.ч. ПДВ 862,83 грн.

Позивачем складено страховий акт № 132751028-1 від 01.04.2013р., відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 23 373,44 грн. З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 23 373,44 грн., була перерахована на розрахунковий рахунок лізингоодержувача за договором добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) № 06/02-200003365 від 26.07.2012р. - Канівської філії Приватного акціонерного товариства «Миронівський хліб», що підтверджується платіжним дорученням: № ЗР016044 від 12.04.2013р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 23 373,44 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 22 863,44 грн. (суму виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи).

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8736186 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Правовідносини позивача - Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАНС ГРУП" і страхувальника - Товаристом з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредит Україна», виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-200003365 від 26.07.2012 р., отже є добровільним страхуванням. Вказані правовідносини не регулюються нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Добровільним же страхуванням, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування", є страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Норми ст. 25 Закону України "Про страхування", якими визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Отже, Закон України "Про страхування" не містить положень, які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи, проведеної оцінювачем або суб'єктом оціночної діяльності, а також лише на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу.

Крім того, згідно пп. 12.16.4. п. 12.16. Правил страхування № 119 виплата страхового відшкодування може здійснюватись юридичній особі або фізичній особі-підприємцю, що здійснює ремонт застрахованого транспортного засобу. У випадку виплати страхового відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу виплата здійснюється без ПДВ. Доплата витрат ПДВ проводиться після документального підтвердження страхувальником таких витрат, в межах суми страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, позивачем на підставі рахунків-фактури № 86669 від 19.01.2013р. та № ЕБК-0124098 від 24.01.2013р. сума страхового відшкодування в розмірі 23 373,44 грн. в т.ч. ПДВ - 4 523,79грн., була перерахована на розрахунковий рахунок лізингоодержувача за договором добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) № 06/02-200003365 від 26.07.2012р. - Канівської філії Приватного акціонерного товариства «Миронівський хліб», що підтверджується платіжним дорученням: № ЗР016044 від 12.04.2013р.

При цьому, слід зазначити, що у разі, якщо сума страхового відшкодування перераховується страхувальником юридичній особі або фізичній особі-підприємцю, що здійснює ремонт застрахованого транспортного засобу, та спрямовується на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми страхового відшкодування здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість.

Враховуючи те, що рахунки - фактури № 86669 від 19.01.2013р. та № ЕБК-0124098 від 24.01.2013р. не свідчать про фактичне здійснення ремонту вказаного автомобіля і наявність у надавача послуг з ремонту автомобіля статусу платника ПДВ, інших доказів на підтвердження таких обставин позивач господарському суду не надав, то підстави для нарахування з суму збитків, що підлягають стягненню з відповідача податку на додану вартість - відсутні.

Також суд звертає увагу на те, що визначення вартості матеріального збитку регулюється «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

Методика визначає, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для транспортних засобів строк експлуатації яких не перевищує 7 років.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до звіту № 1095 від 22.01.2013р. про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SCANIA P-380», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, становить 18 142,69грн., при визначенні вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SCANIA P-380», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, коефіцієнт фізичного зносу склав - 0,4218. При визначенні коефіцієнта фізичного зносу експерт виходив з п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до якого значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Проте, як вже зазначалось вище, позивачем страхове відшкодування здійснювалось на підставі рахунків - фактури № 86669 від 19.01.2013р. та № ЕБК-0124098 від 24.01.2013р. та відповідно до страхового акта № 132751028-1 від 01.04.2013р., за яким сума страхового відшкодування становить 23 373,44 грн., коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок відповідача збитків у розмірі 14 618,91 грн. (за вирахуванням ПДВ, коефіцієнту фізичного зносу та франшизи). Таким чином, позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 14 618,91 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, просп.. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.44, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24175269) страхове відшкодування у розмірі 14 618 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 91 коп. та 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім) грн. 45 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.