Постанова № 39534809, 18.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 р. Справа № 804/3242/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Пополітові І.М., за участю представників: позивача - Жикіної А.Б., Шкарбан Т.В., відповідача - Задорожної А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім

Профіль України»

до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправним та скасування картки відмови, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України із позовними вимогами про визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00568 від 17.10.2013 року; визнання недійсним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200648/1 від 17.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при митному оформленні товару ТОВ «Торговий Дім Профіль України» подано усі необхідні документи для визначення митної вартості за основним методом - ціною контракту. Однак Дніпропетровською митницею через застосування другорядного методу визначення митної вартості було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200648/1 від 17.10.2013 року, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів № 110100000/2013/00568 від 17.10.2013 року. Внаслідок таких дій митну вартість товару скориговано, що призвело до збільшення митної вартості товару, і, як наслідок, донарахування ПДВ в сумі 4764 грн. 89 коп. Позивач не згоден із вищезазначеними рішеннями, вважає дії Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України по визначенню митної вартості товару протиправними, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та винесене рішення про визначення митної вартості товарів такими, що підлягають скасуванню, але у зв'язку із нагальною потребою підприємства у поставленій продукції, був змушений заповнити нову ВМД з коригованою ціною товарів. Товар був випущений митним органом у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивача.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення до матеріалів справи, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, надав суду заперечення, в яких зазначив, що у зв'язку з неможливістю застосування заявленого методу визначення митної вартості товару, посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до резервного методу визначення митної вартості. Саме резервний метод застосовано через відсутність правових підстав для застосування методів 2а) та 2б). З урахуванням позиції підприємства, наявності розбіжностей в поданих позивачем документах, посадова особа митниці прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товару, відповідно до якого митну вартість скориговано. У зв'язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару, за вантажними митними деклараціями було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови. На підставі заяв позивача про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків зборів до Держбюджету України, митницею прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання.

Заслухавши доводи представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

29.03.2013 року між ТОВ «Торговий Дім ПрофільУкраїни» (Покупець) та «Shandong Keer Imp&Exp Trade Co.,Ltd.» (Продавець) було укладено контракт купівлі-продажу № SK2013/03/29, за умовами якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця прокат плоский оцинкований гарячим способом, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Розділом 3 контракту встановлені і умови поставки товару, а саме: умови поставки товару зазначені в додатках до цього контракту. Поставка товару здійснюється у відповідності з тлумаченням Міжнародних правил «Інкотермс»(в редакції 2000 року).

За умовами п.4.2, п.4.5 розділу 4 вказаного контракту ціна на кожну партію товару, зазначається у додатках до цього контракту і встановлюється в доларах США, ціна товару включає вартість упаковки і маркування.

15.10.2013 року, на виконання умов контракту купівлі-продажу № SK2013/03/29, ТОВ «Торговий Дім ПрофільУкраїни» отримав від фірми «Shandong Keer Imp&Exp Trade Co.,Ltd.» товар наступної номенклатури: оцинкована сталь методом гарачого цинкування в рулонах товщиною 0,25 мм та оцинкована сталь методом гарачого цинкування в рулонах товщиною 0,28 мм.

15.10.2013 року для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем була подана митна декларація № 110100000/2013/232515. При декларуванні товару було застосовано основний метод визначення митної вартості. Рівень заявленої митної вартості товару становить 0,81 дол. США/кг.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється у відповідності до розділу XI Митного кодексу України.

Частинами 1, 2 та 4 статті 86 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися поданням митному органу супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається КМ України або уповноваженим ним органом.

Частиною 2 ст. 53 МК України, визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Для підтвердження відомостей про митну вартість товару, заявлену у вищевказаній митній декларації, позивачем були надані наступні документи: картка обліку особи,яка здійснює операції з товарами від 03.12.2012 року №110/2012/0001937; залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 11.10.2013 року № 40683724; коносамент від 21.08.2013 року № QDSW006708; банківський платіжний документ від 08.10.2013 року № 408; платіжний документ, що підтверджує вартість товарів swift 151 від 08.10.2013 року; виписка з бухгалтерської документації 01-465 від 15.10.2013 року; прас-лист виробника товару від 02.08.2013 року; розрахунок ціни (калькуляція) від 02.08.2013 року; комерційна пропозиція від 02.08.2013 року; рахунок про перевезення UAIM від 27.09.2013 року № 0242741;калькуляція транспортних витрат № 1705 від 30.09.2013 року;

рахунок - фактура (інвойс) від 02.08.2013 року № SXD 13080201; пакувальний лист б/н від 02.08.2013 року; договір про перевезення № 966 від 13.05.2013 року; зовнішньоекономічний договір № SK2013/03/29 від 29.03.2013 року; специфікація № 8 від 02.08.2013 року; сертифікат про проходження товару від 23.08.2013 року № ССРІТ130567009; сертифікат якості від 02.08.2013 року; копія митної декларації країни відправлення від 30.08.2013 року № 422720130270180057; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 110100000/0698 від 14.10.2013 року.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу XI МКУ, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ МКУ.

Так, за результатами проведеного контролю відповідача, із застосуванням системи управління ризиками Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), відповідно до ст. 337 МКУ в автоматизованому порядку виявлено ризик щодо можливого заниження митної вартості товару та сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірки правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України відповідачем було здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

За результатами здійснення такого контролю відповідачем було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення митної вартості товару, містять розбіжності, а саме:

- в калькуляції собівартості товару не вказано витрати на завантаження товарів на судно, що не дає змогу використовувати її для підтвердження заявленої митної вартості на умовах поставки Інкотермс FOB;

- у вказаній калькуляції собівартості витрати щодо доставки товарів до порту різняться в залежності від товщини прокату, що викликає сумніви у достовірності документів;

- до митного оформлення на надано акт виконаних робіт/наданих послуг від перевізника, що дає підстави вважати, що не всі витрати, пов'язані з доставкою товарів включені до митної вартості;

- в експортній декларації вказано дату митного оформлення 30.08.2013р., що не кореспондується з датою виходу судна (датою коносаменту) - 21.08.2013р. (зогляду на це, неможливо ідентифікувати товар).

16.10.2013 року декларанту від Дніпропетровської митниці було надіслано електронне повідомлення, в якому зазначено про те, що згідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України декларант зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також з власним бажанням подати будь-які додаткові наявні у декларанта документи для підтвердження ним заявленої митної вартості товару.

На вищевказане електронне повідомлення 16.10.2013 року позивачем було надано лист, в якому повідомлялося про безпідставність витребування митницею додаткових документів та повідомлено митницю, що надати додаткові та будь-які документи в десятиденний термін неможливо.

17.10.2013 року Дніпропетровською митницею було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 110100000/2013/00568 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200648/1 за яким було скориговану митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2г - резервний метод визначення митної вартості (ст.64 МКУ) (метод 6) до 0,87 дол. США/кг на підставі раніше визнаної митними органами митної вартості товару за МД від 04.10.2013 року №125130005/2013/162407 з урахуванням регіону походження, умов контракту, у наближений до митного оформлення час.

Проте, суд не погоджується з висновками відповідача, надісланими повідомленням декларанту за № 75335 від 17.10.2013 року щодо встановлених розбіжностей, з наступних підстав.

Позивачем від постачальника було одержано комерційну пропозицію, комерційний інвойс 02.08.2013 року, рахунок-фактуру від 02.08.2013 року на фактичну кількість товару, пакувальний лист, які містять вартість товару - 38343,74 дол. США/тонна із датою відвантаження - 21.08.2013 року, оплата 100%, порт відвантаження - Циндао порт, Китай, порт призначення: Одеса порт, Україна.

Згідно змісту коносаменту № QDSW006708 - завантаження товару на борт судна відбулося 21.08.2013 року, що кореспондується з датами, які зазначені у комерційному інвойсі, рахунку-фактурі та пакувальному листі

Оплата за вказаний товар позивачем була здійснена - 08.10.2013 року у сумі 8343,74 дол. США, що підтверджується копією платіжного документу, який був наданий і митному органу під час митного оформлення товару.

Отже, будь-яких невідповідностей чи розбіжностей у сумах сплачених коштів декларантом за вищевказаною поставкою не встановлено.

Щодо зауважень митниці про те, що в калькуляції собівартості товару не вказано витрати на завантаження товарів на судно, що не дає змогу використовувати її для підтвердження заявленої вартості на умовах поставки Інкотермс FOB, слід зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту калькуляції собівартості - це розрахунок витрат за статтями у ході виготовлення продукції (товару), який формує та надає безпосередньо постачальник товару (виробник) для ознайомлення покупцю.

Окрім того, слід зазначити, що умови Інкотермс FOB передбачають наступне.

Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Також продавець зобов'язаний: нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Отже, калькуляція собівартості не є розрахунковим документом та не може впливати якимось чином на вартість товару, при цьому, слід зазначити, що дана калькуляція містить такий вид витрат як доставка в порт відвантаження, митні збори, що свідчить про те, що, у даному випадку, у відповідності до вищенаведених умов Інкотермс FOB і витрати на завантаження на судно вже були включені постачальником до вартості та вказані у декларації, яку надав декларант до митного оформлення.

Є безпідставними також зауваження митниці про те, що у вказаній калькуляції собівартості витрати щодо доставки товарів до порту різняться в залежності від товщини прокату з урахуванням того, що позивач як покупець товару не може впливати на калькуляцію виробничої собівартості продукції, яка виробляється виробником та надається саме постачальником товару, при цьому, слід зазначити, що таке зауваження митниці не може свідчити про будь-які розбіжності у вартості товару та його ідентифікацію з урахуванням того, що калькуляція витрат є не основним документом, який містить ціну товару та не може слугувати основним документом для визначення митної вартості товару за наявності документів, які свідчать про здійснені суми оплати декларантом придбаного товару.

Не можуть бути прийняті до уваги судом і доводи митного органу про те, що до митного оформлення не надано акт виконаних робіт/наданих послуг від перевізника, що дає підстави вважати, що не всі витрати, пов'язані з доставкою товарів включені до митної вартості з огляду на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено оформлення актів виконаних робіт за договорами перевезення, до того ж, статтею 53 МК України передбачений вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості та вказана норма не містить обов'язку надання такого документу як акт виконаних робіт/наданих послуг від перевізника, а згідно ч.5 ст. 53 цього ж Кодексу, митному органу забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, які не передбачені ст. 53 МК України.

Посилання митного органу на те, що дата митного оформлення - 30.08.2013 року, що зазначена у експортній декларації не кореспондується з датою виходу судна (датою коносаменту) - 21.08.2013 року не відповідає дійсності, так як зі змісту вказаної експортної митної декларації видно, що дата заявлення є - 19.08.2013 року, дата експортного відправлення - 21.08.2013 року, що кореспондується з датою коносаменту - 21.08.2013 року.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 передбачено щодо графи 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості", що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Так, в порушення приписів зазначених вище правових норм, відповідачем в оскаржуваному рішенні при застосуванні резервного методу визначення митної вартості відсутні жодні пояснення стосовно умов поставки, обсягу, партії товару тощо, без належного обґрунтування зазначено лише номер та дата митної декларації.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому, ч. 5 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Частиною 6 цієї статті передбачено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Доводи відповідача про те, що були проведені консультації з декларантом шляхом надання електронного повідомлення та витребування документів не приймаються до уваги та є безпідставними з огляду на те, що у відповідності до вимог митного законодавства процедура консультацій між митним органом та декларантом з приводу визначення митної вартості товару повинна проводитися до моменту витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи не надав суду жодних доказів та не навів жодних підстав щодо обґрунтованості прийнятих ними рішень з урахуванням встановлених судом обставин у даній справі та аналізу вищенаведених документів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оспорювані рішення прийняті відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Митним кодексом України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні товарів є протиправними та підлягають скасуванню. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, тому слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 73 грн. 08 коп., сплачені за платіжним дорученням № 296 від 27.02.2014 року та 182 грн. 76 коп., сплачені за платіжним дорученням № 392 від 17.03.2014 року, виходячи з вимог ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпропетровською митницею Міністерства доходів ті фінансів України:

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2013/00568 від 17.10.2013 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200648/1 від 17.10.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» судові витрати в сумі 73 грн. 08 коп.( сімдесят три грн. 08 коп.) та 182 грн. 70 коп. (сто вісмдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 23.04.2014 року.

Суддя М.В. Дєєв