Постанова № 39534282, 25.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Полтава Справа № 816/2140/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представників позивача - Ставицької І.Б., Рудніцької Н.В.,

представника відповідача - Тімощука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - ПАТ "Полтаваобленерго", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про скасування рішення від 21.01.2014 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, визнання вказаної декларації такою, що подана своєчасно, а саме, 20.01.2014.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував на те, що податкова звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року (декларація з податку на додану вартість за грудень 2013 року та додатки №1, №5, №6 та №8 до неї) складена ПАТ "Полтаваобленерго" у відповідності до статей 48, 49 Податкового кодексу України та подана до контролюючого органу у повному обсязі в електронній формі за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення М.Е.DOC 20.01.2014, про що свідчать перші квитанції. Отже, з боку ПАТ "Полтаваобленерго" не було допущено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року. У зв'язку з цим, позивач просить скасувати рішення контролюючого органу від 21.01.2014 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року та визнати вказану декларацію такою, що подана своєчасно, а саме, 20.01.2014.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях та додаткових поясненнях відповідач посилається на те, що за даними спеціалізованого програмного забезпечення "Архів електронної звітності" 20.01.2014 на Порталі прийому звітності Міністерства доходів і зборів України в автоматичному режимі сформовано та надіслано ПАТ "Полтаваобленерго" квитанції №1 по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 та додатках №1, №5, №6 та №8 до неї, в яких зазначено: "Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного звіту на районному рівні". 21.01.2014 на Порталі прийому звітності Міністерства доходів і зборів України в автоматичному режимі були сформовані та направлені підприємству квитанції №2, в яких зазначено: "Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки: Помилка - пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності, а саме, відсутності заявлених у пакеті пов'язаних документів". Оскільки формування та направлення квитанцій №1 та №2, як і сам прийом звітності, відбувається в автоматичному режимі на Порталі прийому звітності Міністерства доходів і зборів України, на районному рівні в ДПІ у м. Полтаві відсутня технічна можливість впливати на формування та направлення квитанцій. Фактично податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2013 року з усіма необхідними додатками надійшла до ДПІ у м. Полтаві засобами телекомунікаційного зв'язку 21.01.2014 (вх.№9088451576), тоді як граничний термін подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року - 20.01.2014.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Полтаваобленерго" (ідентифікаційний код 00131819) 26.05.1995 зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про зміну свідоцтва №1 588 105 0001 002314. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 20.01.2014 за допомогою спеціального програмного забезпечення М.Е.DOC ПАТ "Полтаваобленерго" сформовано в електронному вигляді та відправлено до ДПІ у м. Полтаві засобами електронного зв'язку податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року, а саме: декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року (реєстраційний номер 9088335838) із додатками №1 (реєстраційний номер 9088335778), №5 (реєстраційний номер 9088365993), №6 (реєстраційний номер 9088335835) та №8 (реєстраційний номер 9088335842) до неї.

За даними спеціалізованого програмного забезпечення "Архів електронної звітності" 20.01.2014 на Порталі прийому звітності Міністерства доходів і зборів України в автоматичному режимі сформовано та надіслано ПАТ "Полтаваобленерго" квитанції №1 по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 та додатках №1, №5, №6 та №8 до неї, в яких зазначено: "Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного звіту на районному рівні".

21.01.2014 на порталі прийому звітності Міндоходів України в автоматичному режимі були сформовані та направлені підприємству квитанції №2, в яких зазначено: "Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки. Помилка - пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності, а саме, відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів".

Не погоджуючись із зазначеними діями контролюючого органу, ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення від 21.01.2014 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, визнання вказаної декларації такою, що подана своєчасно, а саме, 20.01.2014.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Полтаваобленерго", суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з положеннями статті 48 вказаного Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктами 49.1, 49.8, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків; прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу; під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу; відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Кодексу податкова декларація може подаватись за вибором платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, що затверджена наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

Відповідно до положень пунктів 1, 3, 4 та 7 розділу III "Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку" Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З метою забезпечення практичного застосування статей 46 - 51 Податкового кодексу України та відповідно до статті 2 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" наказом ДПС України від 14 червня 2012 року №516 затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 4.13 Методичних рекомендацій визначено, що податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 N 233 "Про подання електронної податкової звітності".

У разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ останній, зокрема:

- формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;

- завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до наведених правових норм, звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року у складі податкової декларації (реєстраційний номер 9088335838), додатку №1 (реєстраційний номер 9088335778), додатку №5 (реєстраційний номер 9088365993), додатку №6 (реєстраційний номер 9088335835), додатку №8 (реєстраційний номер 9088335842), сформовану за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення М.Е.DОС, ПАТ "Полтаваобленерго" відправлено до контролюючого органу в електронній формі 20.01.2014.

Вказану звітність було доставлено в поштову скриньку контролюючого органу 20.01.2014, про що свідчать наявні у матеріалах справи квитанції №1 про отримання податкової звітності. Так, зі змісту вказаних квитанцій №1 (перших квитанцій) слідує, що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2013 року та додатки №1, №5, №6, №8 до неї отримані центром обробки електронної звітності (ЦОЕЦ) і збережені на центральному рівні 20.01.2014 (а.с. 33, 36, 39, 42 45).

Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Аналогічно дії контролюючого органу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу, визначені у пункті 4.14 Методичних рекомендацій.

21.01.2014 на порталі прийому звітності Міндоходів України в автоматичному режимі були сформовані та направлені підприємству квитанції №2, в яких зазначено: "Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки. Помилка - пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності, а саме, відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів" (а.с. 34, 37, 40, 43, 46).

Представник відповідача пояснив суду, що підставою для відмови позивачу у прийнятті податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року слугувала відсутність заявлених у пакеті пов'язаних документів, а саме, до декларації було подано лише один додаток (а.с.63).

Вказані доводи відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи квитанціями №1 про отримання податкової звітності, а саме, податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року та додатків №1, №5, №6, №8 до неї, які отримані центром обробки електронної звітності (ЦОЕЦ) і збережені на центральному рівні 20.01.2014 (а.с. 33, 36, 39, 42 45). Представник відповідача не заперечував факту відправки платнику даних перших квитанцій.

Як пояснила заступник головного бухгалтера ПАТ "Полтаваобленерго" Рудніцька Н.В. в ході розгляду справи, 20.01.2014 нею особисто здійснювалася відправка в електронній формі податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року з додатками №1, №5, №6 та №8 до неї та були отримані квитанції №1 про отримання контролюючим органом вказаної податкової звітності 20.01.2014. Однак, оскільки 21.01.2014 від контролюючого органу надійшли квитанції №2 про неприйняття податкової звітності ПАТ "Полтаваобленерго" з податку на додану вартість за грудень 2013 року, нею було повторно 21.01.2014 направлено в електронній формі контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року з додатками №1, №5, №6 та №8 до неї.

З огляду на викладене, судом критично оцінюються посилання відповідача на те, що фактично податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2013 року з усіма обов'язковими додатками надійшла до ДПІ у м. Полтаві засобами телекомунікаційного зв'язку 21.01.2014 (вх.№9088451576), тоді як граничний термін подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року - 20.01.2014, оскільки як свідчать повідомлення про отримання звітності (перші квитанції) ПАТ "Полтаваобленерго" направлено до контролюючого органу податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року у складі податкової декларації, додатку №1, №5, №6 та №8 до неї саме 20.01.2014, тож контролюючий орган отримав податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року в повному обсязі та в установлений статтею 203 Податкового кодексу України строк.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції, суд доходить висновку, що позивачем 20.01.2014, тобто своєчасно у строк, передбачений статтею 203 Податкового кодексу України, подано до контролюючого органу в електронній формі податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року з додатками №1, №5, №6 та №8.

Згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: - подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; - оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Зважаючи на те, що згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про скасування рішення від 21.01.2014 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, визнання вказаної декларації такою, що подана своєчасно, а саме, 20.01.2014, та визнати протиправною відмову ДПІ у м. Полтаві у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, що подана ПАТ "Полтаваобленерго", визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року такою, що подана ПАТ "Полтаваобленерго" 20.01.2014.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позовних заяв майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання позовних заяв немайнового характеру ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №9391 від 28.05.2014, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПАТ "Полтаваобленерго" сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір", а саме, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 146,16 грн за немайнові вимоги, які мають бути оплачені судовим збором в розмірі 73,08 грн (0,06 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня 2014 року).

З огляду на це, керуючись положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", суд приходить до висновку про необхідність повернення ПАТ "Полтаваобленерго" з Державного бюджету України суми надміру сплаченого судового збору в розмірі 73,08 грн.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПАТ "Полтаваобленерго" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, що подана Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" .

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року такою, що подана Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" 20 січня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (ідентифікаційний код 00131819) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Полтаваобленерго" (ідентифікаційний код 00131819) з Державного бюджету України надміру сплачену згідно платіжного доручення №9391 від 28 травня 2014 року суму судового збору в розмірі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава