Постанова № 39534245, 24.06.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року справа № 823/1489/14

м. Черкаси

09 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Мічуріна» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Мічуріна» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за період з 01.04.2014р. по 26.05.2014р. на загальну суму 2 560,90грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до пунктів «б» - «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-Х-ІІ від 05.11.1991р., частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах за списком №2, здійснюють відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2014р. по 26.05.2014р. на загальну суму 2 560,90грн., яка останнім добровільно погашена не була, що спонукало УПФУ в Черкаському районі Черкаської області звернутись до суду.

Позивач в судове засідання не прибув, натомість 23.06.2014р. на адресу суду направив клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника управління, на підставі наявних в справі матеріалів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться супровідні листи, з яких вбачається, що відповідачеві направлялися ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 11.06.2014р. та про відкладення розгляду справи на 24.06.2014р. (а.с.16,22).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ім. Мічуріна» - зареєстроване як суб'єкт господарювання 29.02.2000р., за ідентифікаційним кодом - 03793403 (а.с.13).

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами «б» та «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

З 01.04.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV), пунктом 2 Прикінцевих положень якого передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, з 01.04.2004р. суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ та п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.п.6.4 п.6 Інструкції 21-1). Підприємства, відповідно до п.п.6.8. п. 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Судом встановлено, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду перебувають 2 особи, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах, у відповідності до ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишні працівники СТОВ «ім. Мічуріна». Зокрема, ОСОБА_1, який працював з 31.05.1988р. по 24.01.2000р. та з 24.03.2000р. по 28.02.2004р. трактористом-машиністом (а.с.12), а також ОСОБА_2, який працював з 05.01.1979р. по 07.07.1982р. та з 30.04.1988р. по 31.12.2002р. трактористом-машиністом (а.с.11). Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розрахунку за квітень 2014р., позивач здійснив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 в розмірі 748,14грн. та ОСОБА_2 в розмірі 524,87грн., на загальну суму 1 273,01грн., а за травень 2014р. відповідно 763,02грн. та 524,87грн., на загальну суму 1 287,89грн., згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII, за списком №2 (а.с.6-7).

Зазначені розрахунки були отримані уповноваженою особою відповідача 08.04.2014р. та 08.05.2014р., що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, копії яких міститься в матеріалах справи (а.с.8-9).

У справі відсутні докази щодо відшкодування СТОВ «ім. Мічуріна» понесених позивачем витрат.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. та ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р., позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2 560,90грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2014р. по 26.05.2014р., а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 41, 86, 122, 128, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Мічуріна» (ідентифікаційний код - 03793403) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (ідентифікаційний код - 21366780) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідності до списку № 2 за квітень-травень 2014р. на загальну суму 2 560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 01.07.2014р.