Рішення № 39534103, 25.10.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/9611/13

Справа № 522/17932/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.10.2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та визнання кредитних договорів та договору іпотеки недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та визнання кредитних договорів та договору іпотеки недійсними.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.

В травні 2005 року позивач познайомився з ОСОБА_2 та вони стали зустрічатися, а з 02 червня 2005 року він перевіз свої речі до неї додому, тобто останні почали фактично проживати разом у орендованій квартирі однією сім'єю як чоловік та дружина та вести спільне господарство, але без реєстрації шлюбу.

В період проживання з відповідачкою, позивач систематично виїжджав за територію України у зв'язку із довготривалими відрядженнями.

Однією сім'єю без реєстрації шлюбу сторони проживали до 18 квітня 2011 року.

На початку 2007 року ОСОБА_1 запропонував відповідачці придбати власну квартиру, на що остання погодилась.

На початку літа 2007 року, ОСОБА_2 знайшла квартиру і попросила позичити їй грошей, необхідних для її придбання.

Для купівлі квартири потрібна була сума близько 1 700 000 грн., в тому числі і аванс.

У зв'язку з тим, що сума була значною, позивач погодився її надати, але під розписку та частинами.

21.07.2007 року ОСОБА_1 дав відповідачці під розписку грошові кошти в сумі 90 000 (дев'яносто тисяч) доларів США для купівлі квартири, строком до 21.07.2011 року, а 09.08.2007 року - 1.200.000 грн.

В серпні 2007 року ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та оформила її на своє ім'я.

Однак, стан квартири на момент купівлі був такий, що потребував капітального ремонту.

Тому після її купівлі сторони вирішили провести в ній капітальний ремонт за спільні кошти.

07.11.2007 року, ОСОБА_2 власноруч написала розписку про отримання 1.441.000 грн., строк повернення 07.05.2012 року на ремонт вищевказаної квартири, який було проведено в період з листопада 2007 року по травень 2008 року.

Закупівлею будівельних матеріалів, розрахунками з працівниками, що робили ремонт та іншими питаннями, пов'язаними з проведенням даного капітального ремонту, займався позивач.

У зв'язку з цим, квартира АДРЕСА_1 істотно збільшилася у своїй вартості.

Наприкінці лютого 2011 року, позивачу стало відомо, що відповідачка в період проживання з ним однією сім'єю, але без мого відома, 23.08.2007 року уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» Іпотечний договір № 2489, за яким предметом іпотеки стала чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1.

Зазначений іпотечний договір був укладений в забезпечення всіх грошових зобов'язань ОСОБА_2 за Договором про надання споживчого кредиту № 11203824000 від 23.08.2007 року та Договором про надання споживчого кредиту № 11203833000 від 23.08.2007 року, які було укладено між останньою та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», згідно з якими ОСОБА_2 було надано кредит у доларах США на суму 500000 (п'ятсот тисяч) доларів США, що було еквівалентно 2525000 (два мільйони п'ятсот двадцять п'ять тисяч) грн. за курсом НБУ на день укладання договору - за Кредитним договором № 112038240001 та 11096 (одинадцять тисяч дев'яносто шість) грн. - за Кредитним договором № 11203833000.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд встановити факт проживання однією сім'ю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнати недійсними кредитні та іпотечний договори, укладені ОСОБА_2, без згоди ОСОБА_1

В судове засідання сторони не з'явилися, позивач надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги, викладені в позові, уточненому 13.09.2013 року, підтримує та просить суд їх задовольнити та винести по справі заочне рішення.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи в їх відсутність до суду не надходило.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 197 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності належно повідомлених відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, вислухавши пояснення позивача та допитавши свідків, дійшов висновку про можливість задоволення даного позову, виходячи із нижче викладених підстав.

Як випливає з матеріалів справи, в травні 2005 року позивач познайомився з ОСОБА_2 та вони стали зустрічатися, а з 02 червня 2005 року він перевіз свої речі до неї додому, тобто останні почали фактично проживати разом у орендованій квартирі однією сім'єю як чоловік та дружина та вести спільне господарство, але без реєстрації шлюбу.

В період спільного проживання, позивач систематично виїжджав за територію України у зв'язку із довготривалими відрядженнями.

Однією сім'єю без реєстрації шлюбу сторони проживали до 18 квітня 2011 року.

На початку 2007 року ОСОБА_1 запропонував відповідачці придбати власну квартиру, на що остання погодилась.

На початку літа 2007 року, ОСОБА_2 знайшла квартиру і попросила позичити їй грошей, необхідних для її придбання.

Для купівлі квартири потрібна була сума близько 1 700 000 грн., в тому числі і аванс.

У зв'язку з тим, що сума була значною, позивач погодився її надати, але під розписку та частинами.

21.07.2007 року ОСОБА_1 дав відповідачці під розписку грошові кошти в сумі 90 000 (дев'яносто тисяч) доларів США для купівлі квартири, строком до 21.07.2011 року, а 09.08.2007 року - 1.200.000 грн.

В серпні 2007 року ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Документи, які підтверджують придбання вказаної квартири, сторони спільно вирішили оформити на відповідачку, оскільки вона мала більше часу для зайняття питаннями оформлення особових рахунків по сплаті комунальних послуг, організаційними питаннями утримання квартири та питаннями ремонту в цій квартирі (договір купівлі-продажу від 23.08.2007 року).

Однак, стан квартири на момент купівлі був такий, що потребував капітального ремонту.

Тому після її купівлі сторони вирішили провести в ній капітальний ремонт за спільні кошти.

07.11.2007 року, ОСОБА_2 власноруч написала розписку про отримання 1.441.000 грн., строк повернення 07.05.2012 року на ремонт вищевказаної квартири, який було проведено в період з листопада 2007 року по травень 2008 року.

Закупівлею будівельних матеріалів, розрахунками з працівниками, що робили ремонт та іншими питаннями, пов'язаними з проведенням даного капітального ремонту, займався позивач.

Вказане вище булло підтверджено показаннями допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У зв'язку з цим, квартира АДРЕСА_1 істотно збільшилася у своїй вартості.

Згідно ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Якщо звернутись до положень глави 8 Сімейного кодексу України, які регулюють право спільної сумісної власності подружжя, то вбачається наступне.

Одна з підстав набуття права спільної сумісної власності подружжя зазначена в ч. 1 ст. 62 СК України, де вказано, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно, у разі спору, може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Наприкінці лютого 2011 року, позивачу стало відомо, що відповідачка в період проживання з ним однією сім'єю, але без мого відома, 23.08.2007 року уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» Іпотечний договір № 2489, за яким предметом іпотеки стала чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1.

Зазначений іпотечний договір був укладений в забезпечення всіх грошових зобов'язань ОСОБА_2 за Договором про надання споживчого кредиту № 11203824000 від 23.08.2007 року та Договором про надання споживчого кредиту № 11203833000 від 23.08.2007 року, які було укладено між останньою та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», згідно з якими ОСОБА_2 було надано кредит у доларах США на суму 500000 (п'ятсот тисяч) доларів США, що було еквівалентно 2525000 (два мільйони п'ятсот двадцять п'ять тисяч) грн. за курсом НБУ на день укладання договору - за Кредитним договором № 112038240001 та 11096 (одинадцять тисяч дев'яносто шість) грн. - за Кредитним договором № 11203833000.

Станом на час підписання ОСОБА_2 вищевказаних договорів, квартира АДРЕСА_1, була об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і остання розпорядилася цим майном без згоди позивача.

Звертаючись до положень ч. 1 ст.70 СК України, вбачається, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись тим фактом, що ОСОБА_2, з якою проживав позивач однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з червня 2005 року до квітня 2011 року, належить квартира АДРЕСА_1, та враховуючи факт надання позивачем грошових коштів на її купівлю, в результаті чого вона була придбана фактично за спільні кошти, суд вважає, що спірна квартира з 2005 року набула правовий статус - об'єкт права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 підписала ряд договорів в період часу, коли позивачем фактично було набуто право власності на об'єкт права спільної сумісної власності подружжя - квартиру АДРЕСА_1, чим було порушено право спільної сумісної власності позивача.

Згідно положень ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Як вбачається з розділу "Застосування правових наслідків недійсності правочину" Листа Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008, "Згідно зі статтями 215 і 216 ЦК суди вправі з дотриманням правил підсудності розглядати позови: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності.

Стосовно положення ч. 2 ст. 215 ЦК України про те, що суд не вимагає визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом, необхідно зазначити, що така потреба може виникнути у разі, коли: сторони виконали певні умови нікчемного правочину, який нотаріально посвідчений; він порушує права третіх осіб; він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду, яке лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов'язано державні органи скасувати його реєстрацію тощо.

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК України як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у ст. 16 ЦК України немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав".

21 липня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали усний договір позики, і остання зобов'язалася повернути грошові кошти в сумі 90000 (дев'яносто тисяч) доларів США, які позивач надавав для ремонту у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується розпискою від 21.07.2007 року.

Згідно розписки від 09.08.2007 року, відповідачка отримала від позивача кошти у розмірі 1.200.000 грн., строком до 21.07.2011 року.

Згідно розписки від 07.11.2007 року, відповідачка отримала від позивача кошти у розмірі 1.440.000 грн., строком до 07.05.2012 року.

Відповідно до розписки від 26.01.2010 року, у разі неповернення суми позики у розмірі 1.500.000 грн. у термін до 26.01.2011 року, ОСОБА_2 зобов'язалася в рамках суми боргу передати у власність ОСОБА_1 всі об'єкти рухомого і нерухомого майна, які будуть належати їй юридично і фактично станом на 26.01.2011 року в рахунок погашення боргу. Претензій до цього майна в межах зазначеної суми ОСОБА_2 зобов'язалася не пред'являти.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом...

В даному випадку, правові наслідки у вигляді переходу права власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, встановлені договором, і ОСОБА_2 добровільно прийняла на себе ці зобов'язання.

В теперішній час відповідачка борг позивачеві не повернула.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та визнання кредитних договорів та договору іпотеки недійсними є законними та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК У країни, судові витрати складаються з судового боргу та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З відповідачів по справі солідарно підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем по справі, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня.

На підставі ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 59-60, 79, 88, 109, 118, 208-209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та визнання кредитних договорів та договору іпотеки недійсними - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 02.06.2005 року по 18.04.2011 року.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, який належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з моменту державної реєстрації правочинів Договору купівлі-продажу від 23.08.2007 року за номером 2304358, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 23.08.2007 року, за реєстровим номером 2486.

Визнати несправедливим та недійсними умови пунктів 1.1. та 1.3.4 Договору про надання споживчого кредиту № 11203824000 від 23.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Визнати Договір про надання споживчого кредиту № 11203824000 від 23.08.2007 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» недійсним в цілому.

Припинити взаємні права та зобов'язання сторін за Договором про надання споживчого кредиту № 11203824000 від 23.08.2007 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», які випливають з даного договору.

Визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 11203833000 від 23.08.2007 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Припинити взаємні права та зобов'язання сторін за Договором про надання споживчого кредиту № 11203833000 від 23.08.2007 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», які випливають з даного договору.

Визнати недійсним Іпотечний договір від 23.08.2007 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований за № 2489.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 5543357 від 23.08.2007 року про державну реєстрацію обтяження об'єкту нерухомого майна: квартири номер за РПВН: 12986237, за адресою: АДРЕСА_1, накладений на підставі Іпотечного договору № 2489 від 23.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований за № 2489.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис № 5543394 від 23.08.2007 року (контрольна сума 90В7В2388Е) про державну реєстрацію обтяження об'єкту нерухомого майна: квартири, номер за РПВН: 12986237, за адресою: АДРЕСА_1, накладений на підставі Іпотечного договору № 2489 від 23.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований за № 2489, на вимогу Іпотекодержателя, які виникають з кредитного договору № 11203824000 від 23.08.2007 року.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис № 5543394 (зареєстрований 19.11.2012 року) про державну реєстрацію обтяження об'єкту нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1, площа 150,2 кв.м., накладений на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за № 2949, 2950 від 08.12.2011 року (розмір зобов'язання 500.000,00 доларів США).

Припинити будь-які взаємні права та зобов'язання, які виникли між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 як Іпотеподавцем та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» як Іпотекодержателем нерухомого майна: квартири номер за РПВН: 12986237, за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок укладення Договору купівлі-продажу прав вимоги № № 2949, 2950 від 08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 150,2 кв.м. та жилою площею 79,4 кв.м.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 3.441,00 (три тисячі чотириста сорок одна) гривень.

Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С.Турецький

25 жовтня 2013 року