Ухвала суду № 39533301, 25.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/800/36611/13

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року

у справі № 2а-5138/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Строй» (далі - позивач, ТОВ «Восток-Строй»)

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Восток-Строй» звернулось у квітні 2012 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003712305 від 13.04.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби підлягає заміні її правонаступником Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків з ВК «Червонозаводський», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт № 776/2201/31635673 від 02.04.2012 року.

На підставі висновків акту перевірки та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем 13.04.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003712305 відносно ТОВ «Восток-Строй» про збільшення суми ПДВ у розмірі 802 903,00 гривні за основним платежем та у розмірі 129 765,50 гривень за штрафними санкціями за встановлене порушення п. 198.2 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 2 від 01.03.2011 року. Зазначений товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договором № 010311/ВС від 09.03.2011 року, який укладено між ТОВ «Восток-Строй» та ХНДІСЕ им. М.С. Бакаріуса.

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 1 від 01.03.2011 року. Отриманий товар ТОВ «Восток-Строй» використано для виконання робіт за договором № 168 від 01.11.2010 року, укладеного між ТОВ «Восток-Строй» та Вовчанською центральною районною лікарнею.

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 23 від 11.06.2010 року та додаткову угоду до нього № 1 від 04.01.2011 року. Отриманий товар ТОВ «Восток-Строй» використано для виконання робіт за договорами № 124 від 11.06.2010 року та № 188 від 06.12.2010 року, укладеними між ТОВ «Восток-Строй» та Харківською міською клінічною лікарнею швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мєщанінова.

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 66 від 01.12.2010 року та додаткову угоду до нього № 1 від 04.01.2011 року. Отриманий товар ТОВ «Восток-Строй» використано для виконання робіт за договором № 50/1 від 10.05.2011 року, який укладено між ТОВ «Восток-Строй» та відділом освіти Красноградської РДА.

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 26 від 20.06.2011 року. Отриманий товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договором № 6 від 18.04.2011 року, який укладено між ТОВ «Восток-Строй» та ТОВ «Комплекс+».

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 21 від 01.06.2011 року. Отриманий товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договором № 31 від 25.05.2011 року, який укладено між ТОВ «Восток-Строй» та ВЧ А1352.

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 28 від 01.06.2011 року.

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 32 від 11.07.2011 року. Отриманий товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договорами № 9 від 18.05.2011 року, № 10 від 18.05.2011 року та № 14 від 01.07.2011 року, які укладено між ТОВ «Восток-Строй» та ПрАТ «Колос».

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 31 від 11.07.2011 року. Отриманий товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договором № 233 від 05.07.2011 року, який укладено між ТОВ «Восток-Строй» та ТОВ «Енергоконсалт».

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 42 від 10.08.2011 року. Отриманий товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договором № 20 від 03.08.2011 року, який укладено між ТОВ «Восток-Строй» та ПАТ «Вовчанський МЕЗ».

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 51 від 19.08.2011 року. Отриманий товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договором № 2/08/11 від 02.08.2011 року, які укладено між ТОВ «Восток-Строй» та ТОВ «Малюк».

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № 35 від 10.08.2011 року. Отриманий товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договором № 26/07 від 26.07.2011 року, який укладено між ТОВ «Восток-Строй» та ПАТ «Південспецбуд».

Між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договір постачання товару № б/н від 10.08.2011 року. Отриманий товар використано ТОВ «Восток-Строй» для виконання робіт за договором № 18/07/11 від 18.07.2011 року, який укладено між ТОВ «Восток-Строй» та СТОВ «Гусарівське».

На виконання вказаних договорів зазначений контрагент у перевіряємому періоді поставив позивачу товар, видав податкові накладні, а позивач здійснив оплату цього товару.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Восток-Строй» та ВК «Червонозаводський» укладено договори підряди на виконання робіт, а саме: № 2 від 01.03.2011 року, № 19 від 04.05.2011 року, № 15 від 11.05.2011 року, № 13 від 04.05.2011 року, № 11 від 04.05.2011 року, № 23 від 01.06.2011 року, № 21 від 01.06.2011 року, № 33 від 11.07.2011 року, № 46 від 10.08.2011 року, № 44 від 10.08.2011 року, № 43 від 10.08.2011 року, № 49 від 03.08.2011 року, № 36 від 10.08.2011 року, № 38 від 10.08.2011 року, № 39 від 10.08.2011 року, № 42 від 03.08.2011 року.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем до матеріалів справи надано акти прийому будівельних виконаних робіт та довідки за травень-серпень 2011 року, звіти про витрати основних матеріалів на будівництві, договірні ціни, локальний кошторис.

На підтвердження оплати по договорам підряду та на поставку товару позивачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до матеріалів справи також були надані сертифікати якості та відповідності на товар, висновки державної епідеміологічної експертизи, копії паспортів на отриману продукцію.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, з висновками яких погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у позивача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, що підтверджується листами-відповіддю позивача про надання документів.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, у тому числі перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що представник позивача щодо посилань відповідача на відсутність підтвердження транспортування товару, пояснив, що придбані товари транспортувалися або за рахунок позивача, або за рахунок ВК «Червонозаводський», товарно-транспортні накладні при транспортування товарів від ВК «Червонозаводський» не оформлювалися.

Також судами зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися, з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Замінити сторону у справі - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року у справі № 2а-5138/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько