Ухвала суду № 39533285, 24.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2014 р. м. Київ К/800/39671/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.,за участю: секретаря - Горголь І.С.

представника позивача - Віткалова Д.М.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 р.

у справі № 818/386/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» (далі - позивач, ПАТ «Сумиобленерго») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 29.12.2012 р. № 0000942260/1112 та № 0000952260/1114.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 р. постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Сумах, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Сумиобленерго», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Сумиобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р. валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 31.10.2012 р. № 3438/2260/23293513/66.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8. 1, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.4.5.1 п.4.5 ст.4, пп.7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1, п.7.5, пп.7.7.1 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п. 138.2 ст. 138, п.146.12, ст..146, п.154.8 ст.154, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток та податок на додану вартість.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 р. № 0000942260/1112, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1005008 грн., з яких 942349 грн. за основним платежем та 62659 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 р. № 0000952260/1114, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1992456 грн., з яких 1595284 грн. - основного платежу та 397172 грн. - штрафних санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, зокрема, витрат операційної діяльності, до якої включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати.

Згідно з п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

За приписами п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «Сумиобленерго» та ВГФ «СПМК-516 ЛТД» укладено 32 договори підряду, предметом яких є виконання ремонтних робіт та робіт з реконструкції повітряних та кабельних ліній електропередачі різної потужності.

Виконання вказаних робіт підтверджено договорами, додатковими угодами, локальними кошторисами на ремонт конкретних об'єктів, актами приймання виконаних робіт по конкретних об'єктах, відповідними рахунками та платіжними дорученнями, податковими накладними.

При цьому будівельно-монтажні роботи фактично проводилися працівниками ТОВ ВГФ «СПМК-516 ЛТД» на підставі звернень до ПАТ «Сумиобленерго» з листами № 10/104 від 24.10.2011 р., № 12/30/1 від 08.12.2011 р. про допуск робочих бригад до проведення робіт.

Крім того, як встановлено судами, ВГФ «СПМК-516 ЛТД» має необхідний для виконання робіт за спірними договорами штат працівників, парк спеціалізованої техніки, значний досвід виконання аналогічних робіт тощо.

Також між ПАТ «Сумиобленерго» та ТОВ «Конард» укладено 15 письмових договорів підряду, предметом яких є виконання робіт по розчищенню трас, вирубці дерев, що є першою чергою «Капітального ремонту повітряних ліній напругою 35 та 110 кВ», ремонт покрівель ТП, РП та ЗТП, а також реконструкції ПЛ-0,38 кВ на територіях шкіл та дитячих садків.

Виконання вказаних робіт підтверджено відповідними договорами підряду, локальними кошторисами, актами приймання виконаних робіт по конкретних об'єктах, довідками про вартість виконаних будівельних робіт; податковими накладними, платіжними дорученнями.

Крім того, між ПАТ «Сумиобленерго» та ПП «Стройэнергокомплект» укладено 26 договорів підряду, предметом яких є виконання робіт по улаштуванню шиферних покрівель ТП-РП, ремонту виробничих будівель тощо.

Виконання вказаних робіт підтверджено письмовими договорами підряду, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, виписками банку про сплату грошових коштів, рахунками-фактурами та податковими накладними.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ «Сумиобленерго» та ТОВ «Псекупс» було укладено договори підряду № 405 від 28.09.2011, № 84 від 29.09.2011, № 4 від 30.09.3011, № 209 від 30.09.2011, № 68/2001 від 30.09.2011, № 222/2011 від 20.12.2011 на виконання робіт з ремонту покрівель ТП, РП та ЗТП.

Реальність виконання угод підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів по ремонту покрівлі, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, податковими накладними, листами ТОВ «Псекупс» від 03.10.2011., від 10.11.2011р. про допуск працівників на виконання робіт, журналами реєстрації первинного інструктажу працівників, журналами обліку робіт по нарядах та розпорядженнях філій ПАТ «Сумиобленерго».

Виконання робіт ТОВ «Псекупс» проводило на підставі виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України ліцензії АВ 559966 на право здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, зі строком дії з 18.08.2010 р. по 18.08.2015 р.

Крім того, ТОВ «Псекупс» має право на виконання робіт підвищеної небезпеки, про що отримало дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки № 167.10.59 - 45.21.1 зі строком дії з 27.07.2010 р. по 27.07.2013 р.

Також між ПАТ «Сумиобленерго» та ТОВ «Твіненерджі» укладено договір поставки № 0706/4 від 07.06.2010р., предметом якого є постачання силових масляних трансформаторів на загальну суму 2122272,78 грн.

У період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р. за цим договором поставлено 33 трансформатори на загальну суму 784639,98 грн. з ПДВ. Вказана сума була повністю оплачена ПАТ «Сумиобленерго» на користь ТОВ «Твіненерджі».

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: договором поставки від 07.06.2010 р. № 0706/4, видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями.

При цьому товари, отримані позивачем від ТОВ «Твіненерджі», були використані у подальшій господарській діяльності.

Крім іншого, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивачем належним чином складеними первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Еколь», ТОВ «Енергокабельпром», ТОВ «Атомелектромаш» та ТОВ «Еврофасад-М».

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та нарахування податкового кредиту.

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов