Ухвала суду № 39532356, 27.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 червня 2014 року Справа № 914/99/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Грек Б.М., Кривда Д.С. (доповідач),розглянувши матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.01.2014за скаргоюРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській областіна діїВідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській областіу справі№ 914/99/13 Господарського суду Львівської областіза позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській областідоПустомитівської міської ради Львівської областіпрозобов'язання прийняти об'єкт права державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Пустомити,

В С Т А Н О В И В :

У вміщеному в касаційній скарзі клопотанні скаржник просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що пропуск строку обумовлено необхідністю усунення недоліків оформлення первісної касаційної скарги, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 11.03.2014.

Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Застосування цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі і для господарського суду.

Постанову прийнято Львівським апеляційним господарським судом 13.01.2014 та надіслано учасникам судового процесу 14.01.2014, що вбачається з відмітки апеляційного суду на звороті останньої сторінки постанови, тобто в межах строку, передбаченого ч.4 ст.105 ГПК України.

Касаційну скаргу подано скаржником лише 23.04.2014, тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 03.02.2014.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, з системного аналізу змісту ч.3 ст.105 та ч.1 ст.110 ГПК України випливає, що перебіг строку подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду починається з наступного дня після прийняття відповідної постанови.

Виходячи зі змісту ст.ст.52, 110 ГПК України недотримання порядку подання касаційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, незазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, так само як і ненадіслання копії скарги сторонам по справі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку. В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після усунення недоліків, передбачених п.п.1-6 ч.1 ст.1113 ГПК України.

В зв'язку з цим, колегія не приймає до уваги в якості поважних причин пропуску строку обставину правомірного повернення касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 11.03.2014, на яку заявник посилається в обґрунтування необхідності певного часу для усунення недоліків оформлення первісної касаційної скарги.

Повторне звернення з касаційною скаргою не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого 20-денного строку, оскільки запізніле усунення зазначених недоліків поза межами процесуального строку жодним чином не впливає на його перебіг. Натомість, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою, передбаченого ч.3 ст.1113 ГПК України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

Таким чином, можливість своєчасного подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Крім того, наведені у клопотанні причини пропуску процесуального строку не можуть вважатися поважними в розумінні ст.53 ГПК України, оскільки пропуск строку став наслідком попереднього порушення самим заявником норм процесуального закону, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника. Підтвердженням цього є ухвала Вищого господарського суду України від 11.03.2014, якою первісну касаційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, тобто у зв'язку з допущеними заявником порушеннями норм процесуального закону.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Однак, скаржником не надано переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності.

Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга - поверненню заявнику у зв'язку з відсутністю підстав для поновлення строку.

Також до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Натомість регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося з клопотанням про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з недостатністю бюджетних призначень. При цьому, скаржник послався на лист Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 14.04.2014 щодо залишку відкритих асигнувань на рахунку регіонального відділення.

За правилами ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Виходячи зі змісту заявленого клопотання та зважаючи на вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для надання позивачу відстрочки сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111і ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відтак, згідно вимог пунктів 4, 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 110, 111, п.п.4, 5 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про відстрочку сплати судового збору відхилити.

Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 у справі № 914/99/13 господарського суду Львівської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий Н. Капацин

Судді Б. Грек

Д. Кривда