Постанова № 39527807, 26.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 червня 2014 р. Спрва № 820/9379/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Малишевої І.М.,

за участю представника позивача - Матофій Л.Я.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив суд стягнути в примусовому порядку з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в особі Харківського міського центру зайнятості, незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1045 грн. 26 коп. (одна тисяча сорок п'ять грн. 26 коп.)

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 30.01.2014 року звернулась до Харківського міського центру зайнятості з письмовою заявою, в якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Згідно поданої заяви, відповідачу наданий статус безробітної та призначена допомога по безробіттю. При проведенні звірки центра зайнятості було встановлено, що допомога по безробіттю була отримана відповідачем неправомірно, оскільки, ОСОБА_2 під час перереєстрації в центрі зайнятості як безробітного 30.01.2014 року, надано неправдиві відомості про відсутність трудової діяльності у зв'язку з чим приховала статтю звільнення з останнього місця роботи, ст. КЗП України, що вплинуло на призначення допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг. Позивачу було направлено лист - претензію про необхідність повернення допомоги по безробіттю в розмірі 1045,26 грн. До теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на додані заперечення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 30.01.2014 року звернувся до Харківського міського центру зайнятості з письмовою заявою, в якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та загальнообов' язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Положеннями статті 44 цього Закону встановлено, що зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною другою статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості (частина тертя статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів.

Згідно з частиною першою статті 23 ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду (частина друга статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня (частина тертя статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Відповідно до пункту першого частини п'ятої статті 31 Закону України «Про зайнятість населення» тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів);

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (пункт восьмий частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Аналогічні положення містить також Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307(далі Порядок).

Так, пунктом 2.4. Порядку встановлено, що згідно з пунктом 2.1 цього Порядку визначається розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам, які звільнилися з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески та/або єдиний внесок.

Виплата допомоги по безробіттю особам, звільненим з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин, у перші 90 календарних днів не здійснюється. Виплата допомоги таким особам починається з 91 календарного дня у розмірі 80 відсотків до визначеного розміру.

Особам, звільненим з останнього місця роботи за угодою сторін, виплата допомоги по безробіттю починається з дня її призначення у розмірі 100 відсотків до визначеного розміру.

Відповідно до пункту 5.3. Порядку тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів але не більше періоду виплати допомоги по безробіттю, що залишилась у разі звільнення з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін.

Таким чином, законодавець розмежовує розмір, тривалість та термін виплати допомоги по безробіттю в залежності від страхового стажу застрахованої особи.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (пп. 8 пункту 5.5. Порядку).

Відповідно до пункту 6.14. Порядку якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до положень статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 30.01.2014 року звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де був перереєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 203914013000031.

За особистою заявою ОСОБА_2 від 30.01.2014 р., наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 30.01.2014р. №НТ140130, відповідачу був поновлений статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу, відповідно до п. 4 ст.32 п.1 ст.33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п.3.4, 4.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307, строком на 180 календарних днів, з 06.02.2014 по 04.08.2014 року.

Наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 08.04.2014р. №140408 ОСОБА_2 було скорочено виплату допомоги по безробіттю з 04.04.2014р. по 03.05.2014р. у зв'язку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до пп."5" п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп.5 п. 5.4 Порядку № 307.

Наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 11.04.2014р. №НТ140411 ОСОБА_2 було скорочено виплату допомоги по безробіттю з 04.05.2014р. по 02.06.2014р. у зв'язку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до пп."5" п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп.5 п. 5.4 Порядку № 307.

На підставі наказу директора Харківського міського центру зайнятості від 16.04.2014р. №НТ140416 ОСОБА_2 було припинено виплату допомоги по безробіттю з 08.04.2014р. у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до пп."8" п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, а також припинено реєстрацію у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до абзацу 19 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. №198.

Фахівцями Харківського міського центру зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2

За результатами проведеної перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 08.04.2014р. за №660.

Проведеною перевіркою було встановлено факт того, що ОСОБА_2 під час перереєстрації в центрі зайнятості як безробітним 30.01.2014 року, надано неправдиві відомості про відсутність трудової діяльності у зв'язку з чим приховав статтю звільнення з останнього місця роботи, ст. КЗпП України, що вплинуло на призначення допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Директором Харківського міського центру зайнятості прийнято наказ від 17.04.2014 року №690 про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2 у сумі 797,83 грн., за період з 06.02.2014 року по 20.03.2014 року.

Згідно наказу № 750 від 30.04.2014 року "Про внесення змін до наказу № 690 від 17.04.2014 року" прийнято рішення про повернення коштів виплачених ОСОБА_2 за період з 06.02.2014 року по 03.04.2014 року в сумі 1045,26 грн.

На виконання вимоги п.7 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, наказ №750 від 30.04.2014р. разом з уточненням до листа-претензії направлений відповідачу з пропозицією повернути кошти у сумі 1045,26 грн. протягом 15 днів з дня отримання претензії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем вчинено дії щодо встановлення обставин, які впливають на порядок виплати матеріальної допомоги по безробіттю, прийнято рішення в межах повноважень та відповідно до встановленого порядку та з визначених законом підстав про повернення допомоги по безробіттю, яке надіслано відповідачу. На момент розгляду справи сума отриманої допомоги по безробіттю у сумі 1045,26 грн. відповідачем не повернуто.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту повернення суми отриманої допомоги по безробіттю, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний код - НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в особі Харківського міського центру зайнятості на р/р 37177300802007 в ГУ ДКСУ у Харківській області, код 36224721, МФО 851011, незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1045 грн. 26 коп. (одна тисяча сорок п'ять грн. 26 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2014 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв