Постанова № 39527783, 26.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2171/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Тімощука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2014 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - позивач; ДПІ у м. Полтаві/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 /надалі - відповідач/ про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4395 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4395 грн., що виник внаслідок несплати відповідачем самостійно визначеного у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернулася до суду з відміткою поштової організації "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.04.2013 ОСОБА_2 подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік /вх. №1300019327/, згідно якої сума самостійно визначеного платником податків податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, складає 4395 грн. /а.с. 10-12/.

Відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 179.5 статті 179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначена у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік /вх. №1300019327 від 11.04.2013/ в розмірі 4395 грн., є сумою податкового боргу відповідача.

Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

07.10.2013 року ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу форми "Ф" № 755-17 на суму 4395 грн., яка 07.10.2013 направлена на відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, проте повернута до ДПІ у м. Полтаві з відміткою поштової організації "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 7, 8, 34/.

Доказів оскарження відповідачем вказаної податкової вимоги суду не надано.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4395 грн., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с.33/.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб на р/р НОМЕР_2, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УДКС у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019 у сумі 4395 грн. (чотири тисячі триста дев'яносто п'ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Суддя С.С. Сич