Ухвала суду № 39527467, 27.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2014 рокусправа № 804/9071/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська хімічна компанія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Українська хімічна компанія» звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 19.03.2013 року № 0000121503, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська хімічна компанія» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 133674грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 19.03.2013 року № 0000131503, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська хімічна компанія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1,25 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що нормами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 200 Податкового кодексу України не передбачено відстрочення використання права на одержання бюджетного відшкодування.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 22.05.2014р

Представник позивача не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся.

Фіксування судового засідання не здійснювалось відповідно ст. 41 КАС України.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі акту перевірки від 22.02.2013 № №917/15-3/33338108, відповідачем були

прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0000121503, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 133674 грн. та № 0000121503, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем у сумі 1,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 0,25 грн.

Актом перевірки було встановлено, що в порушення п.200.4 ст.200 ПК України ТОВ «Українська хімічна компанія» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 133674,00 грн., що призвело до заниження ПДВ у сумі 1,00 грн.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то

а. бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б. залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічне було передбачено і пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на час формування позивачем від'ємного значення ПДВ у липня 2010 року.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань та не розповсюджується на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, позивач не заявляв будь-яких сум до бюджетного відшкодування та не подавав розрахунок бюджетного відшкодування.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в сумі 133 674грн., яка виникла за вересень 2009 року, оскільки таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська хімічна компанія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення виготовлено 11 червня 2014р.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш