Вирок № 39527025, 25.06.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/917/14-к

пров. № 1-кп/544/74/2014

В И Р О К

іменем України

25 червня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170390000057 від 04.04.2014, відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, такого, що не має утриманців, військових та спеціальних звань, раніше судимого:

1. 09.06.2003 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

2. 16.09.2003 Пирятинським районним судом Полтавської області ч. 2 ст. 121, ст. 71 КК до позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців;

3. 30.10.2009 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

4. 26.02.2010 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

5. 08.11.2013 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 190 КК до штрафу в розмірі 1190 гривень,

6. 20.02.2014 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК до 3 років обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,

7. 20.05.2014 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.190 КК до обмеження волі на строк 3 роки 1 місяць та штрафу в розмірі 1190 грн, судимості не зняті й не погашені,

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 4 статті 358 КК,

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення прокурора Міщенка Р.В., із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, який має не зняті й не погашені судимості за вчинення злочинів, у березні 2014 року на залізничному вокзалі ст. Пирятин Південної залізниці знайшов посвідчення громадянина, який постійно проживав у зоні безумовного (обов'язкового) відселення другої категорії серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, яке відповідно до пункту 9 частини 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надає право на безоплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які належать до категорії 2, та вніс до нього неправдиві відомості, уклеївши свою фотокартку, з метою використання вказаного посвідчення для безоплатного проїзду в приміському залізничному транспорті.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 04 квітня 2014 року близько 14 години 50 хвилин пред'явив касиру квиткової каси на станції Гребінка Південної залізниці вказане посвідчення другої категорії серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, з метою безплатного проїзду потягом до станції Пирятин, за яким отримав квиток.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) щодо вчинення яких йому висунуто підозру органами досудового розслідування, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого за фактом внесення неправдивих відомостей у посвідчення громадянина, який постійно проживав у зоні безумовного (обов'язкового) відселення другої категорії серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 358 КК, як підроблення посвідчення.

Дії обвинуваченого по факту пред'явлення посвідчення громадянина, який постійно проживав у зоні безумовного (обов'язкового) відселення другої категорії серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 касиру квиткової каси залізничного вокзалу, необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 358 КК, як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання у відповідності зі ст. 65 КК, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 КК, суд визнає рецидив злочинів.

Ураховується особа обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений скоїв сукупність злочинів, і суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно приписам ч. 1 ст. 70 КК.

Обвинувачений ОСОБА_1 учинив злочини до постановлення відносно нього попереднього вироку Пирятинським районним судом Полтавської області від 20 травня 2014 року, яким обвинуваченого засуджено до обмеження волі на строк три роки один місяць та штрафу у розмірі 1190 гривень, тому суд відповідно до ч. 4 ст. 70 КК призначає покарання за правилами, передбаченими частинами 1-3 ст. 70 КК шляхом часткового складення призначених покарань, проте у зв'язку із невідбуттям покарання, призначеного вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 травня 2014 року, зараховування покарання, відбутого повністю або частково за попереднім вироком в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу, не повинно здійснюватися.

При цьому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 72 КК покарання у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень, призначене вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 травня 2014 року, повинно виконуватись самостійно, оскільки основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарання не підлягають.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта для проведення технічної експертизи від 08.04.2014 за № 88 у даному кримінальному провадженні становлять 196 грн 50 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази суду не надавалися.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 КК України, призначивши покарання за частиною 1 статті 358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік, за частиною 4 статті 358 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді обмеження волі на строк два роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 та ч. 1 ст. 70 КК, із урахуванням покарання за попереднім вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 травня 2014 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань у вигляді обмеження волі на строк три роки два місяці та штрафу в розмірі 1190 (однієї тисячі ста дев'яноста) гривень.

Покарання, призначене ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 1190 гривень, виконувати самостійно.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 12.10.2013, ІДН НОМЕР_3 витрати на залучення експерта у розмірі 196 (ста дев'яноста шести) грн 50 копійок для проведення технічної експертизи № 88 від 08.04.2014 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170390000057 від 04.04.2014, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: