Рішення № 39526789, 24.06.2014, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

24 червня 2014 рокуСправа № 322/257/14-ц

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

до: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості.

23 квітня 2014 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 35 144,10 грн. за кредитним договором № ZPE0RX00600022 від 19.08.2006, яка складається з наступного: 2057,34 грн. - заборгованість за кредитом; 12 753,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 397,44 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17 786,34 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи: - 500,00 грн. (фіксована частина), - 1649,72 грн. (процентна складова).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідно до укладеного договору № ZPE0RX00600022 від 19.08.2006 відповідач 19.08.2006 отримав кредит у розмірі 2453,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач є правонаступником ЗАТ Комерційного банку «ПриватБанк».

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

У порушення умов договору відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 18.02.2014 відповідач має заборгованість у розмірі 35 144,10 грн., яка складається з наступного: 2057,34 грн. - заборгованість за кредитом; 12 753,26 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 397,44 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17786,34 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1649,72 грн. - штраф (процентна складова).

Виходячи з наведеного та з посиланнями на норми ст.ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, позивач просив задовольнити заявлені вимоги.

Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив про підтримку ним позовних вимог у повному обсязі, а також те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник позивача у судові засідання не прибув.

У судовому засіданні 21.05.2014 відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що договір № ZPE0RX00600022 від 19.08.2006 ним не укладався та не підписувався, та просив суд оголосити перерву в розгляді справи для надання йому можливості подати додаткові докази. Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні, було оголошено перерву в розгляді справи до 02.06.2014.

22.05.2014 судом було отримано клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, обґрунтоване тим, що підпис у договорі № ZPE0RX00600022 від 19.08.2006 було виконано не відповідачем, а іншою особою. У судовому засіданні 02.06.2014 відповідач підтримав зазначене клопотання, проте не надав суду жодних документів для проведення почеркознавчої експертизи. Вирішуючи зазначене клопотання, ухвалою суду від 02.06.2014, постановленою в судовому засіданні, було оголошено перерву в розгляді справи до 13.06.2014 для надання відповідачу часу для подання суду вільних та умовно-вільних зразків його підпису, а також роз'яснено позивачу про необхідність відібрання у нього експериментальних зразків його підпису.

Проте, у судове засідання 13.06.2014 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, не повідомив суд про причини неприбуття, у зв'язку з чим ухвалою суду розгляд справи було відкладено, судове засідання призначено на 24.06.2014.

У судове засідання 24.06.2014 відповідач, який відповідно до ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився, не повідомив суд про причини неприбуття, а також не надіслав до суду будь-яких заяв та не надав суду зразків його підпису.

За таких обставин, суд, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на неявку в судове засідання 24.06.2014 всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 24.06.2014 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

встановив:

19.08.2006 відповідач отримав кредит в сумі 2 453,00 грн. на строк 12 місяців, з 19.08.2006 по 18.08.2007 включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2,0 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 33,12 грн., що підтверджується заявою позичальника від 19.08.2006 № ZPE0RX00600022.

Вказана заява, разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі - Умови) і Тарифами складає між сторонами кредитно-заставний договір.

Відповідно до умов вищезазначеної заяви погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 19 по 25 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 265,47 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат, згідно з Умовами.

Згідно з п. 4.2 Умов, при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 11,01% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Пунктом 5.1 Умов передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 5.3 Умов визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором від 19.08.2006, внаслідок чого у нього станом на 18.02.2014 виникла заборгованість: за кредитом у розмірі 2057,34 грн.; за процентами за користування кредитом - 12 753,26 грн.; за комісією 397,44 грн.; пеня у розмірі 17 786,34 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач на пропозицію суду, викладену в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, не надав суду заперечень проти позову та жодних доказів на спростування доводів позивача. При цьому, заявивши клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, відповідач в подальшому не з'явився на розгляд справи та не надав суду жодних зразків його підпису, що, відповідно до ч. 3 ст. 144 ЦПК України, унеможливило вирішити питання про призначення судової експертизи по справі.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених положень чинного законодавства та зважаючи на відсутність у справі будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та пенею.

Щодо визначених позивачем штрафів у фіксованому розмірі 500,00 грн. та 5 % від суми заборгованості, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання, може забезпечуватися неустойкою.

За визначенням частини першої статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, як штраф, так і пеня обчислюються у процентному відношенні до суми грошового зобов'язання.

Проте, як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, позивач, всупереч наведеним нормам ЦК України, визначаючи розмір штрафу у вигляді 5% від суми заборгованості, включив до загальної суми заборгованості відповідача суму пені, тобто нарахував неустойку на неустойку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що розмір штрафу у 5 % від суми заборгованості має дорівнювати: 2057,34 грн. (заборгованість за кредитом) + 12 753,26 грн. (заборгованість за відсотками) + 397,44 грн. (заборгованість за комісією) = 15 208,04 грн. * 5% = 760,40 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з урахуванням штрафних санкцій складає: 2057,34 грн. + 12 753,26 грн. + 397,44 грн. + пеня у розмірі 17 786,34 грн. + 500 грн. (фіксована сума штрафу) + 760,40 грн. = 34 254,78 грн., а відтак позов підлягає частковому задоволенню, у зазначеній сумі.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

До позовної заяви додано платіжне доручення від 14.04.2014, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 351,44 грн., отже, враховуючи часткове задоволення позову на суму 34 254,78 грн., що становить 97,47 % від розміру заявлених позовних вимог, сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 351,44 грн.* 97,47% = 342,55 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитним договором № ZPE0RX00600022 від 19 серпня 2006 року в розмірі 34254,78 грн. (тридцять чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 78 коп.), а саме: 2057,34 грн. - заборгованість за кредитом; 12 753,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 397,44 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17 786,34 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1260,40 грн. - штрафи.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в сумі 342,55 грн. (триста сорок дві гривні 55 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.С. Гасанбеков