Постанова № 39525446, 26.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2014 р. Справа№ 911/4410/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Андрієвська О.В. - дов. № 7 від 13.06.2014р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Епос» на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2014р. (повний текст підписано 30.04.2014р.)

у справі № 911/4410/13 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоканал»

до Приватного акціонерного товариства «Епос»

про стягнення 165 978, 00 грн.

В судовому засіданні 26.06.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013р. Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Епос» про стягнення 165 978, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 944 від 15.12.2010р., позивачем здійснено 100% передплату згідно платіжного доручення № 2134 від 15.12.2010р. на суму 165 978, 00 грн. з призначенням платежу «оплата за вал насоса ГРТ 8000/71, згідно рахунка № 944 від 15.12.2010р. з ПДВ 20% - 27 663, 00 грн.», проте відповідач порушив свої зобов'язання щодо поставки валу насоса ГРТ 8000/71, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача 165 978, 00 грн., сплачених в якості 100% передплати.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2014р. у справі № 911/4410/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Епос» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 165 978, 00 грн. попередньої оплати та 3 319, 56 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на його думку, наявні докази свідчать про отримання позивачем валу до земленасосу ГРТ 8000/71 за кресленням 1,5 Г-23271.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Епос» 16.05.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. для розгляду справи № 911/4410/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 26.06.2014р.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.06.2014р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 26.06.2014р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 104), не з'явився, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.12.2010р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 944 на товар (вал насосу ГРТ 8000/71, черт 1, 5 Г - 23271 И) на загальну суму 165 978, 00 грн., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 8).

15.12.2010р. на підставі рахунку-фактури № 944 від 15.12.2010р. позивачем здійснено 100% передоплату та перераховано відповідачеві грошові кошти у розмірі 165 978, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2134 від 15.12.2010р. на суму 165 978, 00 грн. з призначенням платежу «оплата за вал насоса ГРТ 8000/71, згідно рахунка № 944 від 15.12.2010р. з ПДВ 20% - 27 663, 00 грн.» (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а с. 9)).

11.04.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом № 311/05.01 про поставку валу насосу, що відповідає вимогам черт. 1,5 Г - 23271. Вказаний лист отримано відповідачем 26.04.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - рекомендованого листа, належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 42).

16.10.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2940/12, в якій просив повернути кошти в розмірі 165 978, 00 грн. у зв'язку із невиконанням зобов'язання щодо поставки валу насосу ГРТ 8000/71, креслення 1,5 Г - 23271. Факт направлення позивачем і одержання відповідачем даної вимоги підтверджується фіскальним чеком № 0085 від 16.10.2013р. про відправлення цінного листа № 0101503056365, описом вкладення до нього від 16.10.2013р. та повідомленням про вручення поштового відправлення - цінного листа (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи (а с. 12-13).

Однак, відповідач вказаний товар не поставив, сплачені позивачем в якості попередньої оплати кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо передачі товару позивачу виникло після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, а саме з 04.05.2011р.

Оскільки у встановлений законом строк і станом на час розгляду справи в суді відповідач свій обов'язок щодо передачі товару позивачу не виконав, що підтверджується відсутністю підписаних між сторонами уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних, довіреностей позивача, виданих на своїх представників на отримання товару та переданої позивачу документації, то у позивача у відповідності до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Жодних належних та допустимих доказів (видаткова накладна, довіреність позивача, видана на свого представника на отримання товару, акт приймання-передачі тощо) на підтвердження поставки відповідачем позивачеві валу насоса ГРТ 8000/71 (креслення 1,5 Г-23271И) суду не надано.

Наданий відповідачем акт огляду валу до земленасосу ГрТ 8000/71 Правобережної насосної станції від 28.03.2011р. (а. с. 52) вірно не прийнятий місцевим господарським судом в якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту виконання відповідачем свого обов'язку по поставці товару, оплаченого відповідачем на підставі рахунку-фактури № 944 від 15.12.2010р. згідно платіжного доручення № 2134 від 15.12.2010 р., оскільки даний акт свідчить лише про факт огляду працівниками позивачем валу ГРТ 8000/71, що не відповідає кресленню 1,5 Г-23271 та має ознаки попередньої експлуатації. При цьому зазначений акт не свідчить про прийняття товару, замовленого позивачем, а саме валу ГРТ 8000/71, креслення 1,5 Г-23271.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 165 978, 00 грн., які доведені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 16.04.2014р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Епос» на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2014р. у справі № 911/4410/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2014р. у справі № 911/4410/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/4410/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 01.07.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.О. Зеленін

М.А. Руденко