Ухвала суду № 39523992, 25.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1801/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-маркетингове агентство «Трістан» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 лютого 2014 року № 0001642208 та № 0001652208.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державної податкової інспекції у Шевченківському район ГУ Мінходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-маркетингове агентство «Трістан» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ТД «Оса» за період взаємовідносин. За результатами перевірки складено акт від 22 січня 2014 року № 186/22.8-15/32531568.

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 200 384 грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року на суму 75444 грн., за 2012 рік на суму 124940грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 184 593 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2011 року - 65603 грн., за січень 2012 року - 105894 грн., за лютий 2012 року - 13096 грн.;

У зв'язку із встановленням допущення позивачем вказаних порушень податкового законодавства відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 05.02.14р. №0001642208, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 231 619 гривень, з яких за основним платежем 200 384 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 31 235 гривень;

- від №0001652208, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 230 742 гривень, з яких за основним платежем 184 593 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 46 149 гривень.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що 15 листопада 2011 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ ТД «ОСА» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №15-11/Д. Відповідно до умов договору Замовник зобов'язується передати Виконавцю Товар (ферментні препарати), а Виконавець зобов'язується прийняти Товар для його доробки. Перелік послуг по доробці Товару визначається Замовником у Заявках на кожну партію, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов договору та заявок Позивача у грудні 2011 року та січні 2012 року ТОВ ТД «ОСА» здійснило доробку ферментних препаратів. За результатами виконаних робіт між Позивачем та ТОВ ТД «ОСА» складено акти виконаних робіт, видано податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Транспортування та передача Позивачем товару для доробки ТОВ «ТД ОСА» та його повернення Позивачу повністю підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними.

Таким чином, ТОВ «ТД ОСА» виконано свої зобов'язання згідно укладеного договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 7 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМА «Трістан», як продавцем, та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», як покупцем, укладено договір закупівлі товарів №11-02 (ферментні препарати).

Згідно зі специфікацією до Договору №11-02 від 17.02.2011 року ферментні препарати повинні бути розфасовані у зручні для використання каністри по 25-30 кг та мати маркування на державній мові.

Отже, необхідність здійснення поставки ферментних препаратів у розфасовані у зручні для використання каністри та маркування препаратів на державній мові повністю обґрунтовує доцільність укладання договору послуг №15-11/Д від 15.11.2011 року між Позивачем та ТОВ «ТД ОСА».

На підтвердження виконання своїх зобов'язань, згідно укладеного договору, Позивачем надано видаткові накладні, довіреності на отримання товарів, акти звірки розрахунків за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

Враховуючи наявність всіх належним чином складених первинних документів, що фактично підтверджують реальне здійснення господарських операцій, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 27.06.2014 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.