Постанова № 39523770, 24.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року м. Полтава Справа № 816/2166/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Хорішка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2014 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 3310,75 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3310,75 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Судова повістка направлялася судом відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та повернулась до суду з відміткою пошти від 16.06.2014 "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення частини 8 статті 35, абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судова повістка вважається врученою відповідачу.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 07.11.2006 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про державну реєстрацію 2 588 000 0000 012954. Як платник податків ФО-П ОСОБА_2 взятий на облік у ДПІ у м. Полтаві 08.11.2006 за №3476/29-221.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 17.06.2011 по 23.06.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну позапланову перевірку СГД-ФО ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2011.

За результатами вказаної перевірки складено акт №5615/1703/НОМЕР_1 від 01.07.2011, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, безпідставно завищено суму податкового кредиту, в результаті чого додатково визначено податкове зобов'язання з ПДВ за 2010 рік в сумі 2650,45 грн.

На підставі акта перевірки №5615/1703/НОМЕР_1 від 01.07.2011 контролюючим органом 15.07.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001621703, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 3313,06 грн, в тому числі 2650,45 грн - за основним платежем та 662,61 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як слідує з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0001621703 від 15.07.2011 направлялось рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та отримане останнім 22.07.2011, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Відповідач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві №0001621703 від 15.07.2011, оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА у Полтавській області.

За наслідками такого оскарження рішенням ДПА у Полтавській області №340/А/25-016 від 16.09.2011 "Про результати розгляду скарги" скарга ФО-П ОСОБА_2 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0001621703 від 15.07.2011 - без змін.

В ході розгляду справи судом не виявлено доказів здійснення ФО-П ОСОБА_2, передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, процедури оскарження податкового повідомлення-рішення №0001621703 від 15.07.2011 в судовому порядку.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0001621703 від 15.07.2011 становить 3310,75 грн (зменшено за рахунок наявної у відповідача переплати з даного виду податку у сумі 2,31 грн).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми ДПІ у м. Полтаві сформовано податкову вимогу від 17.03.2014 №412-25, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте вказаний лист повернувся до контролюючого органу з відміткою пошти від 26.04.2014 "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 17.03.2014 №412-25 вважається врученою платнику податків.

Згідно наданої ДПІ у м. Полтаві інформації від 23.06.2014 №2166/9/16-01-10-34 сума податкового боргу по податковій вимозі від 17.03.2014 №412-25 не переривалася.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача з податку на додану вартість свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 3310,75 грн.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3310 (три тисячі триста десять) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава