Ухвала суду № 39523269, 17.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

17 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4111/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Федусика А.Г.

при секретарі: Паламарчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна» та Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна» (далі-Товариство) звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі-ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що працівниками ДПІ в період з квітня по травень 2013р. проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р., результати якої оформлені актом від 22.05.2013р. №2677/22.1/21290781.

У висновках акту перевірки зазначено, що Товариство протягом 2012р. проводило економічно невигідну (збиткову) господарську операцію з передачі майна в оренду ТОВ «ТЕКП Транстехсервіс», кінцевим результатом якої є зменшення інших доходів та зменшення податкових зобов'язань. Встановлено завищення валових витрат внаслідок включення витрат по придбанню продукції у ПП «М'ясо Херсонщини» без мети реального настання правових наслідків, що призвело до безпідставного формування податкового кредиту. Встановлено порушення Товариством своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

На підставі зазначених висновків, 10.06.2013р. ДПІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000291705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 41645,83грн. по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- №0004132200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1208289грн. по декларації за 2012р.;

- №0004122200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 284825грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 71206,25грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Херсонській області, яке рішенням від 22.08.2010р. скасувало податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013р. №0004122200 в частині визначених до сплати 18429грн. податку на додану вартість і 4697,25грн. штрафу, решта податкових повідомлень-рішень залишені без змін. Оскільки, ДПІ зменшила нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення №0004122200, таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, а тому відповідачем сформовано та надіслано позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 23.08.2013р. №000032201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 266396грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 66599грн.

Позивач зазначає, що відсутність попиту на оренду обладнання для виготовлення склопакетів, відсутність можливості більш вигідного надання його в оренду іншим підприємствам, відповідно, ризик взагалі втратити доходи від передачі в оренду цього майна, при збереженні необхідності його подальшої амортизації, ТОВ «МКП Прозерпіна» погодилось на пропозицію укласти додаткові угоди про зменшення розміру орендної плати як економічно доцільне для підприємства.

Щодо господарських відносин з ПП «М'ясо Херсонщини», то позивач має необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують дійсність господарських відносин з даним контрагентом. Між тим, позивач не заперечує про наявність порушень щодо несвоєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету усього на 166583грн. Крім того, Товариство просить визнати протиправними дії ДПІ, які полягають у викладенні в акті перевірки висновків, зазначених в пункті 3 акту.

Посилаючись на зазначені обставини Товариство просить позовні вимоги задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 10.06.2013р. за №0004132200 та від 23.08.2013р. за №000032201.

В решті позовних вимог відмовлено.

Повернуто з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна» сплачену суму судового збору у розмірі 1089,65грн.

В апеляційній скарзі Товариство просить постанову суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.

В апеляційній скарзі ДПІ просить постанову суду скасувати, винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0000291705 від 10.06.2013р., яким застосовано штрафні санкції по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 41645,8грн. та пені в розмірі 2028,49грн. є правомірним та винесене відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків фізичної особи є обов'язком податкового агенту, тому суб'єктом такого правопорушення є податковий агент в даному випадку Товариство. Щодо визнання протиправних висновків в п.3 акту перевірки, суд зазначив, що акт є носієм доказової інформації і не породжує для платника податків обов'язків, тому дана позовна вимога задоволенню не підлягає. Однак, податкові повідомлення-рішення від 10.06.2013р. за №0004132200 та від 23.08.2013р. за №000032201 є протиправним та не відповідає нормам податкового законодавства, оскільки Товариством надані усі необхідні первинні документи на виконання умов договору з ПП «М'ясо Херсонщини» на поставку м'яса свинини та яловичини, а отже, реальність і дійсність господарських операцій підтверджена.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі документальної планової виїзної перевірки та складеного на її підставі акту (т.1а.с.27-31), ДПІ 10.06.2013р. прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000291705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 41645,83грн. по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (т.1а.с.17);

- №0004132200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1208289грн. по декларації за 2012р. (т.1а.с.20);

- №0004122200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 284825грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 71206,25грн. (т.1а.с.21)

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Херсонській області (т.1а.с.38-47), рішенням якого 22.08.2013р. податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013р. №0004122200 в частині визначених до сплати 18429грн. податку на додану вартість і 4697,25грн. штрафу - скасовано, решта податкових повідомлень-рішень залишені без змін (т.1а.с.48-59). Оскільки ДПІ зменшила нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, а тому відповідачем сформовано та надіслано позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 23.08.2013р. №000032201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 266396грн. та застосування штрафної санкції в сумі 66599грн.

Підставою прийняття відповідних рішень стали висновки акту перевірки, що Товариство протягом 2012р. проводило економічно невигідну господарську операцію з передачі майна в оренду, кінцевим результатом якої є зменшення інших доходів та зменшення податкових зобов'язань. Також встановлено завищення валових витрат на суму 94544 в тому числі: за 2-й квартал 2010р. завищено на 215847грн. внаслідок включення витрат по придбанню продукції у ПП «М'ясо Херсонщини» без мети реального настання правових наслідків, за 2-й кв. 2011р. на 104359 грн. та 3 кв. 2011р. на 16944грн. через декларування сум від'ємних значень. Також в акті зазначено на заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 284825грн., внаслідок завищення податкового кредиту з операцій придбання позивачем м'ясної продукції у ПП «М'ясо Херсонщини» без мети реального настання правових наслідків та у зв'язку із заниженням податкових зобов'язань через зменшенням орендної плати за договорами з ТОВ «ТЕКП «Транстехсервіс». Ревізорами також встановлено, що податок на доходи фізичних осіб нараховувався, утримувався, але не перераховувався у повному обсязі до бюджету під час виплати доходу фізичним особам - платникам податку.

Перевіряючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0004132200 від 10.06.2013р., яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1208289 грн., суд першої інстанції виходив з п.135.2 ст.135 ПК України, якою встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 5.2 та п.5.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010р., №984, встановлено порядок викладення змісту порушення.

Як встановлено судом першої інстанції і перевірено судом апеляційної інстанції, в акті ревізорами не вказано, які саме порушення допущені Товариством при складанні первинних документів. Крім того, в акті не вказано на порушення щодо правильності, достовірності складання первинних документів, тобто зауваження у ревізорів щодо первинних документів - відсутні.

Щодо висновків податківців по укладанню договору оренди в цілях зменшення доходів та податкових зобов'язань, суд першої інстанції виходив із вимог ст.627 ЦК України, якою визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Тобто, при укладанні договору оренди Товариство встановлювало орендну плату за своїм розсудом на підставі домовленості сторін, уклавши відповідний договір. Встановлення орендної плати є вільною і не залежить від суб'єктивної думки перевіряючих, а тому ДПІ не мала права встановлювати розміри орендної плати. Крім того, представником Товариства в судовому засіданні пояснено, що ТОВ «ТЕКП «Транстехсервіс» повідомило Товариство про намір розірвати договір оренди, у зв'язку з неможливістю продовження правовідносин на початкових умовах, а тому оцінивши попит на орендоване обладнання та відсутність можливості більш вигідного надання його в оренду іншим підприємствам, відповідно ризик взагалі втратити будь-які доходи за оренду обладнання, Товариство погодилось на умови орендаря щодо укладання додаткової угоди про зменшення розміру орендної плати.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погоджується судова колегія, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки ДПІ по вказаному рішенню не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

При перевірки працівниками ДПІ виявлено порушення щодо нереальності правочинів з контрагентом ПП «М'ясо Херсонщини» та встановлено завищення податкового кредиту, в результаті чого прийнято податкове-повідомлення рішення №000032201 від 23.08.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 266396 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 66599грн. Суд першої інстанції вважав вказане рішення протиправним, посилаючись на наступне.

Враховуючи, що перевірка проводилась за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р. суд першої інстанції застосував норми податкового законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство (покупець) уклало договір з ПП «М'ясо Херсонщини» №25/01 предметом якого є поставка м'яса свинини та яловичини на загальну суму 327220,95грн. В результаті чого в квітні-червні 2010р. здійснена поставка вказаного товару.

Належне виконання договору підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи, а саме: податкові та видаткові накладні, дані документи відповідають нормам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено представником позивача, вказаний товар оплачений у безготівковій формі та реалізований кінцевому покупцю, що підтверджується наданими суду фіскальними чеками РРО за квітень-червень 2010р.

Стосовно неможливості проведення зустрічної звірки контрагента Товариства ПП «М'ясо Херсонщини», судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України 22 квітня 2011р. №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Додаток 3 до вказаних Методичних рекомендацій містить зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно якого такий акт повинен містити тільки загальну інформацію про платника податків та фіксувати факт неможливості проведення звірки із зазначенням причин.

Отже, з наведених норм вбачається, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання не можуть бути викладені висновки про безтоварність господарської операції та про порушення норм податкового законодавства цим суб'єктом.

Крім того, поставка м'яса Товариству відбулась в квітні-червні 2010р., а акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «М'яса Херсонщини» складений у грудні 2012р., що на думку судової колегії спростовує висновки ДПІ про безтоварність господарської операції, яка відбулась у 2010р.

Також необхідно зазначити, що неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, або порушення ними податкового законодавства не може бути доказами того, що позивач порушив норми податкового законодавства, оскільки відповідальність платника податку настає лише унаслідок протиправних дій вчинених самим платником податку.

Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, з яким погоджується судова колегія, що Товариством дотримано норми ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит сформований правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а тому податкове-повідомлення рішення №000032201 від 23.08.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 266396 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 66599 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Перевіряючи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0000291705 від 10.06.2013р., яким застосовані штрафні санкції по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 41645,83грн., суд виходив з п.127.1 ст.127 ПК України, якою встановлено, що не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За правилами пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 глави 4 розділу ІІ ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Дана норма надає право ДПІ самостійно визначити суму податку у разі порушення податковим агентом правил нарахування, утримання та сплати податків і зборів до відповідних бюджетів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в судовому засіданні апеляційної інстанції представником, ТОВ «Прозерпіна» дійсно несвоєчасно перерахувала податок на доходи фізичних осіб до бюджету за березень-листопад 2012р. на загальну суму 166583,32грн., однак представник Товариства зазначає, що відповідальність за дане правопорушення передбачена п.126.1 ст.126 ПК України, а не п.127.1 ст.127 цього Кодексу.

Проте, суд першої інстанції дійшов до висновку з яким погоджується судова колегія, що відповідальність за вказане правопорушення передбачена саме п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки Товариство виступає податковим агентом по сплаті даного податку, а не є платником податку з доходів фізичних осіб, тобто права процедури узгодження даного податку у податкового агента не передбачено, а п.126.1 ст.126 ПК України передбачає узгодження суми грошового зобов'язання.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0000291705 від 10.06.2013р., яким застосовані штрафні санкції по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 41645,83грн. прийняте на підставі норм ПК України є законним та скасуванню не підлягає.

Щодо скасування висновків викладених в п.3 акту перевірки, судова колегія зазначає наступне.

Дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Обставини, які викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.

Результатом реалізації таких повноважень є винесення податкового повідомлення-рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки, включення до акту перевірки певних висновків) має бути об'єктом оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та підстав для складання акту перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки, викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки, а тому вимога Товариства щодо скасування висновків викладених в п.3 акту перевірки задоволенню не підлягає.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку стосовно того, що податкові повідомлення-рішення на підставі висновків податківців викладених в акті перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна» та Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

А.Г. Федусик