Постанова № 39520604, 26.06.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2014 р. Справа № 5004/1041/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача (стягувача) - не з'явився

відповідача (боржника) - ОСОБА_1 за довіреністю № 2714 від 27.09.2012р.

органу виконавчої служби - не з'явився

третьої особи - не з'явився

прокуратури - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.04.2014 р.

за скаргою підприємця ОСОБА_2 на дії та постанову відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції від 21.08.2013 р.

у справі № 5004/1041/12

за позовом Прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради

до підприємця ОСОБА_2

третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області

про звільнення тимчасово зайнятої земельної ділянки

Судом роз'яснено представнику боржника права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.04.2014 року (суддя Якушева І.А.) залишено без задоволення скаргу підприємця ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій ВДВС Луцького РУЮ щодо винесення постанови від 21.08.2013р. про накладення штрафу в розмірі 340 грн., скасування цієї постанови.

Ухвала місцевого господарського суду, з посиланням на ст. ст. 115 Господарського процесуального кодексу України і 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст.ст. 1, 6, 25, 35, 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження" мотивована тим, що боржник повторно без поважних причин не виконав рішення суду, відтак у ВДВС Луцького РУЮ були правові підстави для прийняття постанови від 21.08.2013р. про накладення штрафу на підприємця ОСОБА_2 в розмірі 340 грн. за повторне невиконання рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 23.04.2014 року, а провадження по справі припинити, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на приписи постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13.12.2010р. № 3.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. поновлено пропущений строк на оскарження ухвали в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 26.06.2014 р.

Прокурор, позивач та третя особа не скористались правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Представник боржника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у ній, надав усні пояснення.

В судове засідання 26.06.2014 р. представник прокуратури не з'явився.

Управління Держкомзему у Луцькому районі та ВДВС не забезпечили в судове засідання явки повноважних представників, поважності причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, а положення ч. 2 ст. 1212 ГПК України визначають, що неявка боржника, стягувача, прокурора, чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також з огляду на передбачений ст. 102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників прокурора, стягувача, ВДВС Луцького РУЮ за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи боржника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

09.10.2013р. підприємцем ОСОБА_2 в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України подано до господарського суду Волинської області скаргу про визнання неправомірними дій ВДВС Луцького РУЮ щодо винесення постанови від 21.08.2013р. про накладення штрафу в розмірі 340 грн., скасування цієї постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Окрім того, п. 3 вищевказаної постанови пленуму зазначено, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вказаний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Однак, скаржник звернувся зі скаргою до місцевого господарського суду без врахування зазначених положень.

Відповідно до ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

З огляду на викладене, прийнята у справі ухвала господарського суду Волинської області від 23.04.2014 р. підлягає скасуванню, а провадження у справі № 5004/1041/12 щодо розгляду скарги підприємця ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій ВДВС Луцького РУЮ щодо винесення постанови від 21.08.2013р. про накладення штрафу в розмірі 340 грн. - припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст.ст. п.1 ст. 80, 99, 101, 103, 105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 23.04.2014 р. у справі №5004/1041/12 скасувати.

3.Провадження у справі №5004/1041/12 щодо розгляду скарги підприємця ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій ВДВС Луцького РУЮ щодо винесення постанови від 21.08.2013р. про накладення штрафу в розмірі 340 грн. - припинити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Матеріали справи скерувати до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.