Рішення № 39520556, 01.07.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

1 липня 2014 року № 927/671/14

Позивач: Державне підприємство «Український державний геологорозвідувальний інститут», 01014 м. Київ, вул. Автозаводська, 78А

Відповідач: Головне управління юстиції у Чернігівській області

14000 м. Чернігів, пр-т Миру, 43

Предмет спору: стягнення 68094,03 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: Гапон В.П. д.2253 від 29.10.2013 року

від відповідача: Мишко О.В. д. 01-08-13/1326 від 14.05.2014 року

Рішення приймається після оголошеної 23.06.2014 року перерви, відповідно до ст.77 ГПК України

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 60590,49 грн. по договору № 6/22 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.12.2011 р., пені 6103,34 грн. та 3 % річних в сумі 1400,20 грн.

Відповідач в судовому засіданні 01.07.2014 року подав відзив на позов, в якому повідомив про часткове визнання позовних вимог, а саме вимог наведених позивачем в розрахунках в останніх поясненнях позивача, оскільки співпадають з перерахунками проведеними бухгалтерією відповідача, але вважає, що включені у розрахунки по 9-тій позиції витрати заробітної плати інженера та старшого механіка не відповідають умовам договору та не підпадають під фактичні витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

01.12.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та Головним управлінням юстиції у Чернігівській області (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна що належить до державної власності № 147-11.

Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права приватизації, передачі в суборенду державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (кімнат. 92,96,97,93) на 9 поверсі в дев'ятиповерховій будівлі камерально-лабораторного корпусу загальною площею 137,71 кв. м, розташоване за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12, що перебуває на балансі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (балансоутримувач). Майно передається в оренду для розміщення підрозділів Головного управління юстиції у Чернігівській області.

Відповідно до п. 5.10 договору орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

01.12.2011 р. орендарю згідно акту приймання-передавання передано орендодавцем майно.

05.12.2013 р. між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписано угоду про розірвання договору оренди № 147-11 від 01.12.2011 р.

Актом прийому-передачі з оренди нерухомого майна від 05.12.2013 р. орендарем повернуто орендовані приміщення.

01.12.2011 р. між Українським державним геологорозвідувальним інститутом в особі структурного підрозділу Чернігівське відділення та орендарем укладено договір № 6/22 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до умов договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12, загальною площею 4548,86 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій будівлі. Вартість спожитої електричної енергії обчислюється за встановленими тарифами та за показаннями лічильника орендаря для нежитлових приміщень, а для приміщень загального користування пропорційно до займаної площі зі застосуванням коефіцієнта витрат електроенергії в залежності від поверху. У разі відсутності лічильника обчислення вартості спожитої електроенергії буде здійснюватися пропорційно до займаної орендарем площі в будівлі. Орендар користується нежитловими приміщеннями (кімн. № 92,96,97,93) загальною площею 137,71 кв. м, розміщене на дев'ятому поверху в будівлі.

Відповідно до п. 2.1.2 договору балансоутримувач зобов'язаний надавати орендарю комунальні послуги за діючими розцінками та тарифами.

Відповідно до п. 2.2.3 договору орендар зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем на рахунок балансоутримувача будівлі вносити плату за фактично виконані роботи, комунальні та інші послуги згідно додатку № 1. При несвоєчасному або в неповному обсязі перерахуванні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від проіндексованої несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 2.2.4 договору сплатити плату до повернення приміщення за актом приймання-передавання включно у разі припинення (розірвання) договору оренди. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити балансоутримувачу заборгованість, якщо така виникла, за надані послуги у повному обсязі, враховуючи і санкції.

Між позивачем та відповідачем укладено угоду до договору № 6/22 від 01.11.2012 р. згідно якої абзац 1 розділу 6 договору викласти в такій редакції «балансоутримувач Український державний геологорозвідувальний інститут».

Додатком № 1 до договору №6/22 від 01.12.2011 року сторонами визначено перелік робіт та послуг, а саме зарплата працівників групи обслуговування, відрахування на соціальні заходи, витрати по обслуговуванню та ремонту інженерного обладнання, витрати по обслуговуванню та ремонту пожежного обладнання, витрати по капітальному та поточному ремонту покрівлі, приміщень ( в тому числі і орендованих за індивідуальним проханням орендаря), коридорів та санвузлів, витрати по прибиранню коридорів, санвузлів та прибудинкової території, витрати по пропускному режиму, витрати по наданню обов'язкових додаткових послуг, витрати по утриманню приміщень по договорах: з дератизації, на ремонт обладнання, на вивіз сміття, на утримання ліфтів, на озелення, комунальні послуги: електрична енергія, опалення, водопостачання і каналізація, інші витрати: податок на землю, накладні витрати, податок на додану вартість.

Предметом заявленого спору є стягнення саме не відшкодованих відповідачем сум наданих послуг позивача за період з січня по жовтень 2013 року.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає. що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст.ст.13-14 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки здійснюються особами в межах наданих їм договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, саме в межах умов договору №6/22 між сторонами у справі мають вчинюватись права та обов'язки.

Позивачем було направлено (або вручено) відповідачу на оплату по договору №6/22 наступні рахунки:

Рахунок № 263 від 07.03.2013 року на оплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за січень 2013 року вручений відповідачу 13.03.2013 року;

Рахунок №530 від 10.04.2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за лютий 2013 року, направлений та вручений відповідачу 11.04.2013 року;

Рахунок №640 від 24.04.2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за березень 2013 року, направлений та вручений відповідачу 25.04.2013 року;

Рахунок №725 від 21.05.2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за квітень 2013 року, направлений відповідачу 23.05.2013 року;

Рахунок №866 від 18.06..2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за травень 2013 року, направлений відповідачу 19.06.2013 року;

Рахунок №1170 від 23.07.2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за червень 2013 року, направлений відповідачу 25.07.2013 року;

Рахунок №1263 від 31.07.2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за липень 2013 року, вручений відповідачу 12.08.2013 року;

Рахунок №1384 від 30.08..2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за серпень 2013 року, вручений відповідачу 02.09.2013 року;

Рахунок №1616 від 30.09..2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за вересень 2013 року, вручений відповідачу 02.10.2013 року;

Рахунок №1885 від 31.10.2013 року компенсація за надані послуги, виконані роботи за жовтень 2013 року, вручений відповідачу 01.11.2013 року.

Докази вручення або направлення вказаних рахунків містяться в матеріалах справи.

Розрахунок позивача заявленої до стягнення суми 60590,49 грн. складається з послуг: витрати на теплову енергію, витрати на активну електроенергію, витрати на реактивну електроенергію, витрати на воду, каналізацію та стічні води, витрати на утримання орендованого майна: витрати з забезпечення пропускного, витрати на вивіз сміття, планові накопичування для проведення поточних ремонтів, витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення, обслуговування будівлі (заробітна плата прибиральниць з нарахуваннями), заробітна плата з нарахуваннями загальновиробничого персоналу, обслуговування ліфтів, витрати на технічне обслуговування комунікацій та систем забезпечення, витрати на поточний ремонт, податок на землю, накладні витрати (заробітна плата персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди).

В процесі розгляду справи та обговорення обставин, позивачем надано новий розрахунок наданих за період з січня по жовтень 2013 року послуг на суму 26428,63 грн., а саме послуг: витрати на теплову енергію, витрати на активну електроенергію, витрати на реактивну електроенергію, витрати на воду, стоки, стічні води, витрати з забезпечення пропускного режиму (зарплата охоронників), витрати на вивіз сміття, знешкодження відходів, витрати на утримання прилеглої території, дератизація, витрати на обслуговування будівлі в т.ч. заробітна плата прибиральниць, заробітна плата двірника, заробітна плата слюсаря-сантехніка, заробітна плата інженера з експлуатації та ремонту, заробітна плата старшого механіка, обслуговування ліфтів, податок на землю.

Таким чином, позивачем виключено з розрахунку заборгованості відповідача наступні послуги: планові накопичування для проведення поточних ремонтів, заробітна плата з нарахуваннями загальновиробничого персоналу, накладні витрати (заробітна плата персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди).

Суд зауважує, що в процесі розгляду справи, позивачем не було використано процесуальне право на зменшення позовних вимог.

Саме новий розрахунок узгоджувався сторонами у справі та відповідачем сформована позиція по частковому визнанню позову з огляду на наведені в цьому розрахунку суми витрат.

Зі змісту п.1.1 договору №6/22 вбачається, що відповідач як орендар бере участь у витратах балансоутримувача - позивача, на виконання вказаних у додатку №1 до договору робіт пропорційно займаної ним площі в будівлі. Таким чином, пропорційне відношення проведених розрахунків позивача до займаних відповідачем площ в будівлі має становити 137,1 м.кв до 4548,86 м.кв. - загальної площі будівлі.

Однак, як вбачається з наданих позивачем розрахунків витрат за період з січня по жовтень 2013 року таке пропорція недотримана. Так, в січні 2013 року позивачем зазначена загальна площа обслуговування , розрахункова площа для розподілу витрат 2844,38 м.кв. та 3618,44 м.кв., в той час як загальна площа будівлі по договору визначена 4548,86 м.кв. Такі визначення площ застосовані позивачем по розрахунках й в інших періодах. Наведена позивачем методика розрахунку із застосування площ менших ніж загальна площа будівлі є неправомірною, оскільки не узгоджується з домовленостями сторін у п.1.1 договору 6/22 й призводить до штучного збільшення коефіцієнту участі орендаря до витрат позивача.

Узгоджений сторонами розрахунок витрат, наданий позивачем в судовому засіданні 16.06.2014 року, свідчить про застосування площі 4548,89 м.кв. для підрахунку витрат на активну та реактивну електроенергію, воду, стоки, стічні води, вивіз сміття, забезпечення пропускного режиму, утримання прилеглої території, дератизації, витрат на обслуговування приміщень, обслуговування ліфтів. При цьому , в підрахунку правомірно зазначено площу 3618,44 м.кв., як опалювальну площу, що відповідає умовам договору про постачання теплової енергії позивачу та актів про відключення площ від опалення та правомірно застосовано площа 2120 м.кв.(в подальшому з липня 2013 року змінена до 1938 м.кв.) земельної ділянки по відшкодуванню земельного податку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторонами в процесі розгляду справи проводилось сумісна перевірка нарахованих сум послуг, робіт та витрат про що зазначено вище.

Усно в судовому засіданні 16.06.2014 року представником відповідача та у відзиві на позов визнано правомірно проведений розрахунок позивача послуг, окрім зазначених витрат на утримання старшого механіка та інженера з експлуатації та ремонту, які складаються з заробітної плати вказаних працівників за період з січня по жовтень 2014 року.

Як вбачається з наданих позивачем документів на підтвердження надання старшим механіком та інженером з експлуатації та ремонту послуг та робіт, ці посади внесено до штатного розкладу позивача та у цих працівників є посадові інструкції.

Так, за посадовою інструкцією старшого механіка, останньому підпорядковуються слюсар-сантехнік, сторожа, прибиральниці. До посадових обов'язків віднесено здійснення контролю, організації роботи підпорядкованих осіб, організація ремонту будівлі, приміщень, інженерних мереж, проведення навчань з техніки безпеки та інше.

Посадовою інструкцією інженера з організації експлуатації відділу господарсько-технічного забезпечення передбачено обов'язки по організації правильної технічної експлуатації, безперервна робота електрообладнання, систем тепло та водопостачання, здійснення технічного огляду інженерних мереж будівлі, контроль за проведенням ремонту та випробування устаткування та інше.

Таким чином, здійснення фактичного виконання послуг та робіт (як то прибирання, охорона та інше) цими особами для орендаря не передбачено їх посадовими обов'язками , а тому суд приходить до висновку, що витрати на оплату праці старшого механіка та інженера з експлуатації та ремонту не підлягають включенню до відшкодування, а тому заперечення відповідача є правомірними , приймаються судом до уваги. А тому , заявлені до стягнення суми витрат на оплату праці цих працівників задоволенню не підлягають.

Зі змісту додатку 1 до договору №6/22 вбачається відсутність домовленості сторін щодо включення до переліку послуг та робіт планових накопичувань для проведення поточних ремонтів, заробітна плата з нарахуваннями загальновиробничого персоналу, накладні витрати (заробітна плата персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди), а тому проведених розрахунки та заявлення до стягнення таких послуг є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Матеріали справи містять докази виставлення відповідачу рахунків (№№ 263,530,640,725,866,1170,1263,1384,1616,1885) та докази отримання позивачем рахунків. Окрім того наявні докази отримання та оплати позивачем послуг від інших підприємств по забезпеченню електроенергією, теплопостачанням, послуг дератизації, водопостачання, стоками, стічні води , сплата позивачем земельного податку, послуг з обслуговування ліфтів.

Відповідач доказів своєчасної та повної оплати витрат позивача суду не надав.

Враховуючи вищеописане, суд приходить до висновку, що правомірний розмір наданих позивачем послуг та робіт які підлягають відшкодуванню становить 24 486,54 грн.., а саме:

в січні 2013 року на суму 4516,14 грн., лютому 2013. року на суму 4230,36 грн., березні 2013 року на суму 3589,49 грн., квітні 2013 року на суму 3011,89 грн., травні 2013 року на суму 1559,9 грн., червні 2013 року на суму 1673,05 грн., липні 2013 року на суму 1569,11 грн., серпні 2013 року на суму 1310,76 грн., вересні 2013 року на суму 1542,76 грн., жовтні 2013 року на суму 1483,08 грн., в решті вимоги на суму 36103, 95 грн. є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2.2.3 договору позивачем нарахована пеня в сумі 6103,34 грн. за період з 14.04.2013 р. по 14.04.2014 р. з суми заборгованості 60590,49 грн., при цьому нарахування здійснено по кожному виставленому відповідачу рахунку (№№ 263,530,640,725,866,1170,1263,1384,1616,1885). Однак, враховуючи висновок суду про правомірність вимог по відшкодуванню послуг на суму 24486,54грн., з урахуванням щомісячних сум, які підлягають оплаті, дат виставлення рахунків відповідачу (в т.ч. із запізненням послуги за січень, лютий 2013 року лише в квітні 2013 року ), приписів ч.6 ст.232 ГК України, правомірно заявленою до стягнення є сума пені в розмірі 1628,63 грн., в решті 4474,71 грн. слід відмовити як необґрунтованої.

При цьому посилання позивача по тексту позову про нарахування пені за весь час прострочення не узгоджується з приписами ст.232 ГК України, оскільки з тексту договору не вбачається домовленості сторін про здійснення нарахування пені за період більше ніж шість місяців та незастосування приписів ч.6 ст.232 ГК України , нарахування пені саме за весь час прострочення стороною при здійсненні нарахування пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 1400,20 грн. за період з 21.03.2013 р. по 14.04.2014 р. Проведена судом перевірка правомірності нарахування річних, з урахуванням встановлених судом щомісячних сум заборгованості відповідача, дат виставлення відповідачу рахунків, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 601,18 грн., в решті на суму 799,02 грн. є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Таким чином, вимоги позивача є правомірними і підтверджуються матеріалами справи частково, а саме на користь позивача підлягає стягненню 24 486,54 грн. боргу, пеня в сумі 1628,63 грн., 3 відсотка річних в сумі 601,18 грн., в решті вимог задоволенню не підлягає.

З урахуванням часткового задоволенню позову, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню в сумі 716,81 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 526,525,615,759,760,762 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,22,33,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління юстиції в Чернігівській області (14000 м. Чернігів, пр. Миру, 43 код 34924518, відомості про рахунки відсутні) на користь Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» (04114 м. Київ, вул. Автозаовдська, 78А код 01432032, відомості про рахунки відсутні ) боргу 24 486,54 грн., пеню в сумі 1628,63 грн., 3 відсотків річних в сумі 601,18 грн.,716,81 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення 36103, 95 грн. боргу, пені в розмірі 4474,71 грн., 3 відсотків річних в сумі 799,02 грн.

Повне рішення складено 01.07.2014 року

Суддя І.А.Фетисова