Рішення № 39520535, 26.06.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2014 Справа № 920/750/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс», м. Дніпропетровськ,

до відповідачів: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми,

про стягнення 136 326 грн. 35 коп.,

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідачів: М.А. Сафронов, довірнеість № 18-49/1201 від 28.12.2013 року.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 114 221 грн. 73 коп. боргу, 5711 грн. 09 коп. пені, 2412 грн. 74 коп. 3% річних, 13980 грн. 79 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 06.08.2012 року договору поставки № МК777.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, оскільки позивач не довів факту та часу здійснення поставки товару.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2013 року між сторонами було укладено договір поставки № МК777 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується передати відповідачу металопрокат (надалі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до Договору та специфікації.

15.08.2013 року між сторонами була підписана та скріплена печатками специфікація № 21, в якій сторони визначили кількість, ціну товару (142600 грн. 08 коп.), строки поставки - серпень 2013 року, а також порядок оплати - 50% передплата та 50% - протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару (а.с. 14).

Крім того, 16.08.2013 року між сторонами була підписана та скріплена печатками специфікація № 22, в якій сторони визначили кількість, ціну товару (164247 грн. 96 коп.), строки поставки - серпень 2013 року, а також порядок оплати - 50% передплата та 50% - протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару (а.с. 16).

Відповідно до п.2.3 Договору датою поставки товару є дата передачі товару відповідачу, зазначена в товарно-транспортній накладній на товар.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 294031 грн. 73 коп., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № МК-0005835/1 від 16.09.2013 року (а.с. 19), видатковою накладною № МК-0005793/0 від 16.09.2013 року (а.с. 19) та довіреністю № 32615 від 16.09.2013 року на отримання товару відповідачем (а.с. 20).

Крім того, факт поставки товару підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними №№ МК-0005793/0, МК-0005835/1 від 16.09.2014 року (а.с. 57-58).

Відповідач сплатив 179810 грн. боргу, однак заборгував позивачу 114221 грн. 73 коп.

В матеріалах справи містяться листи відповідача (а.с 53-56), в яких він повідомляє позивача, що заборгованість в розмірі 114 221 грн. 73 коп. відповідачем визнається та відповідач планує сплатити заборгованість найближчим часом.

Отже, оскільки відповідач борг не погасив, то позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Специфікаціями до Договору передбачено порядок оплати товару - 50% передплата та 50% - протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Отже, видатковими накладними, довіреністю та товарно-транспортними накладними підтверджується факт прийняття відповідачем від позивача товару на суму 114221 грн. 73 коп., а тому у відповідача виник обов'язок розрахуватись з позивачем, за товар, передбачений у специфікаціях - до 27.09.2013 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що основна заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 114221 грн. 73 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач доказів сплати боргу не подав, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що за невиконання зобов'язання по оплаті товару сплачується відповідачем пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але не більше 5% простроченого платежу.

Отже, сторони Договором самостійно обмежили розмір нарахування пені - не більше 5% від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 5711 грн. 09 коп., за період з 27.09.2013 року по 27.03.2014 року.

Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня та обмеження максимального розміру її нарахування самостійно і вільно передбачена сторонами у Договорі, то суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 5711 грн. 09 коп., за період з 27.09.2013 року по 27.03.2014 року.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 2412 грн. 74 коп., за період з 27.09.2013 року по 10.06.2014 року та 13980 грн. 79 коп. інфляційних втрат, за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 2412 грн. 74 коп., за період з 27.09.2013 року по 10.06.2014 року є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно інфляційних втрат, то судом був здійснений перерахунок від суми боргу в розмірі 114221 грн. 73 коп., за заявлений позивачем період - з 01.10.2013 року по 31.05.2014 року, а тому суд дійшов висновку, що за вищезазначений період підлягає стягненню 8680 грн. 85 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс» (вул. Академіка Чекмарева, 2, м Дніпропетровськ, 490005, код 35203150) 114 221 грн. 73 коп. основного боргу, 5711 грн. 09 коп. пені, 2412 грн. 74 коп. 3% річних, 8680 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 2620 грн. 53 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.07.2014 року.

Суддя О.Ю. Резніченко