Рішення № 39520437, 18.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7625/14 18.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальності "ЮРІЯ-ФАРМ"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ИМЭКС"

про: стягнення 73.530,72 дол США, що еквівалентно 846.551,83 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Прокопець О.Г. - за довіреністю від 18.03.2014 № 18/03/2014;

відповідача: Пірогов О.В. - за довіреністю від 05.05.2014 № 123.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальності "ЮРІЯ-ФАРМ" звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальності "ИМЭКС" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 73.530,72 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, еквівалентно 846.551,83 грн національної валюти України.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній на підставі укладеного сторонами спору контракту від 01.06.2012 № 26-12/У поставив відповідачеві товар загальною вартістю 73.530,72 доларів США, проте останній оплату товару на користь позивача не здійснив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 73.530,72 доларів США.

Отже, за таких обставин, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 73.530,72 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальності "ЮРІЯ-ФАРМ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/7625/14.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов суду не надав. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду 18.06.2014 надійшла заява відповідача від 05.05.2014 № 125, у відповідності до якої останній позовні вимоги визнав повністю.

В судовому засіданні 18.06.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін справи по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ФАРМ", яке зареєстровано у відповідності до законодавства Україні, як продавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальності "ИМЭКС", зареєстрованого за законодавством Республіки Киргизія, як покупцем, (далі - відповідач) укладено контракт від 01.06.2012 № 26-12/У (далі - Контракт).

Згідно предмету Контракту позивач продає, а відповідач купує фармацевтичну продукцію (далі - товар) на умовах і в порядку, передбачених Контрактом.

Найменування, асортимент, кількість, одиниця вимірювання і ціна товару, що поставляється за Контрактом, визначається сторонами у специфікаціях (додатки до Контракту) (п. 1.1 Контракту).

Згідно базисних умов Контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP-Бишкек (Киргизька Республіка), відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) (п. 3.1 Контракту).

Як передбачено п. 4.1 Контракту, оплата за поставлений за Контрактом товар здійснюється відповідачем виходячи з узгодженої на конкретну партію вартості товару. Валюта платежу за контрактом - долар США.

05.07.2013 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до контракту від 01.06.2012 № 26-12/У згідно якої сторони домовились п. 4.3 викласти в наступній редакції: "Оплата за Контрактом здійснюється не пізніше 75 (сімдесяти п'яти) календарних днів з дня митного оформлення товарів в країні позивача"

Так, позивач 05 лютого 2014 року, на підставі вантажно-митної декларації від 05.02.2014 № 533217, специфікації від 17.01.2014 № 16 до Контракту, інвойсу від 17.01.2014 № 05-14 здійснив поставку товару загальною вартістю 73.530,72 доларів США (засвідчені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи).

Поставлений позивачем товар пройшов митне оформлення, що підтверджується електронною митною декларацією № 100250004/2014/533217, яка наявна у справі у вигляді засвідченої копії.

Таким чином, з урахуванням умов Контракту в редакції Додаткової угоди № 4, визначених п. 4.3, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем у строк до 21 квітня 2014 року, включно.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошових зобов'язань за Контрактом, останній у строк, визначений п. 4.3 Контракту в редакції Додаткової угоди № 4, оплату отриманого товару на користь позивача не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Контрактом складає 73.530,72 доларів США.

До господарського суду 18.06.2014 надійшла заява відповідача від 05.05.2014 № 125, у відповідності до якої останній позовні вимоги визнав повністю.

Статтею ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" унормовано, що учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин .

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 11.1 Контракту передбачено, що спори і розбіжності за Контрактом або у зв'язку із ним, підлягають передачі на розгляд та прийняття остаточного рішення Господарським судом міста Києва. Рішення суду є остаточними та обов'язковими для виконання сторонами Контракту.

Таким чином, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 73.530,72 доларів США, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Контрактом, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ИМЭКС" (Киргизька Республіка, Наринська область, Кочкорський район, с. Кочкорка; ідентифікаційний код 23098237) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ФАРМ" (03680, м. Київ, Солом'янський район, вул. Миколи Амосова, буд. 10; ідентифікаційний код 30109129) заборгованість в сумі 73.530,72 (сімдесят три тисячі п'ятсот тридцять) доларів США 72 центів; витрати по сплаті судового збору в сумі 16.931,04 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн 04 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25 червня 2014 року

Суддя С.В. Балац