Ухвала суду № 39520422, 25.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/11220/14 25.06.14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк, ЄДРПОУ 31018243

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ, ЄДРПОУ 00039002

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», м.Київ, ЄДРПОУ 38002308

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк, ЄДРПОУ 33967456

про визнання договору відступлення права вимоги недійсним

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Стасюк І.В. - по дов.

від відповідача 1: Коваленко С.В. - гол. юр-т

від відповідача 2: Вабіщевич Т.В. - по дов.

від третьої особи: Клочай Н.І. - по дов.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», м.Київ про визнання договору №39/246-1 від 03.04.2014р. про відступлення права вимоги, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачами положень чинного законодавства України в частині дотримання суб'єктного складу сторін за вказаним вище правочином. На думку заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» не може виконувати функцію банківської установи з правом кредитування і повноваженнями кредитодавця за кредитним договором №15-93/19-65/11 від 26.10.2011р. про відкриття кредитної лінії без отримання на те відповідної ліцензії.

Ухвалою від 12.06.2014р. господарського суду міста Києва залучено до участі у розгляді справи №910/11220/14 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора».

16.06.2014р. до господарського суду міста Києва надійшла заява без номеру та дати арбітражного керуючого-ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» про відмову від позову та припинення провадження у справі №910/11220/14.

Вказана заява мотивована тим, що ліквідатор позивача Жмайло О.І. не приймав рішення про звернення до суду з позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі. При цьому, як стверджує заявник, довіреності, що були видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход», були скасовані на підставі наказу від 09.01.2014р.

Відтак, на думку ліквідатора позивача, позовна заява у даній справі підписана особою, яка не мала права представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход».

25.06.2014р. до господарського суду надійшло клопотання без номеру та дати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», яким заявник на підтвердження наявності відповідних повноважень у Жмайла О.І. надав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій містяться відомості щодо призначення вказаної особи ліквідатором позивача.

У клопотанні без номеру та дати, що надійшло 25.06.2014р. на адресу господарського суду міста Києва, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» відповідач 2 просив суд задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» про відмову від позову, прийняти таку відмову та припинити провадження по розглядуваній справі.

У судовому засіданні 25.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход», Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» пояснили, що відмова від позову заявника, на думку вказаних учасників судового процесу, не порушує прав та інтересів інших осіб, а відтак має бути прийнята судом. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» будь-яких пояснень не представило.

Розглянувши подану ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» Жмайло О.І. заяву про відмову від позову, перевіривши повноваження представника вказаного товариства, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню при відмові позивача від позову та прийнятті цієї відмови господарським судом.

До прийняття відмови від позову господарським судом за приписами ст.78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій.

Наразі, судом встановлено, що постановою від 26.12.2013р. господарського суду Донецької області по справі №905/5359/13 Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором позивача призначено арбітражного керуючого Жмайло Олексія Івановича.

З представленої суду постанови від 26.12.2013р. господарського суду Донецької області вбачається, що за результатами підготовчого засідання 12.08.2013р. порушено провадження у справі №905/5359/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком до 05.12.2013р., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Жмайло О.І.

Частиною 2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход») визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

У ч.1 ст.41 вказаного вище Закону України наведено поняття особи ліквідатора, під якою слід розуміти фізичну особу, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

До кола повноважень ліквідатора з дня його призначення, віднесено, зокрема, виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута (ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Враховуючи встановлені у справі обставини, керуючись приписами чинного законодавства України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, за висновками суду з 26.12.2013р., тобто з моменту призначення ліквідатора, останній є уповноваженим представником боржника з правом передавати частину своїх повноважень уповноваженим представникам на підставі належним чином оформленої довіреності.

Тобто, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» Жмайло О.І., що виконує повноваження керівника вказаного підприємства, наділений необхідними правами на подання від імені товариства заяви про відмову від позову.

Наразі, враховуючи все вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що відмова позивача від позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права та інтереси інших осіб.

Зокрема, як вказувалось вище, в засіданні суду 25.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход», Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» пояснили, що відмова від позову заявника, на думку вказаних учасників судового процесу, не порушує прав та інтересів інших осіб. Доказів зворотного матеріали справи не містять. Третьою особою також не зазначено про наявність таких порушень.

Одночасно, суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що подання арбітражним керуючим заяви про відмову від позовних вимог порушує права боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», суперечить інтересам вказаної юридичної особи, а також не відповідає функціям ліквідатора господарського товариства в процедурі банкрутства, що встановлені чинним законодавством України.

Виходячи зі змісту розглядуваної заяви, Товариству з обмеженою відповідальністю «Восход», наслідки відмови від позову, визначені ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, відомі.

За таких обставин, враховуючи норми чинного законодавства України, встановлені в ході розгляду заяви обставини, господарський суд дійшов висновку про прийняття відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» від позову і припинення провадження по справі №910/11220/14.

Одночасно, заперечуючи проти поданої ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» заяви, Клочай Н.І. зазначила, що ліквідатором не надано суду доказів дотримання вимог ст.249 Цивільного кодексу України, а саме повідомлення особи, якій скасовується довіреність, а відтак, на думку вказаного представника, довіреність є чинною.

При цьому, за твердженнями Клочай Н.І., ліквідатор подавши заяву про відмову від позову по даній справі, вчинив дії, що порушують права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход».

Проте, позиція Клочай Н.І. по суті поданої ліквідатором заяви, судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України).

Статтею 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Наразі, розглядувана позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» підписана Клочай Н.І.

Так, з представленої суду копії довіреності слідує, що 01.07.2013р. директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» Рудська Г.В. уповноважила Клочай Н.І., зокрема, представляти інтереси товариства в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування (місцевих державних адміністраціях, органах державної податкової служби, статистики, внутрішніх справ, фондах соціального страхування, пенсійному фонді, центрі зайнятості та ін.), в прокуратурі та в судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських всіх інстанцій, поштових відділеннях, а також в будь-яких підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, підпорядкування та галузевої належності, в тому числі, але не виключно, у банківських установах.

Вказана довіреність видана без права передоручення повноважень іншим особам та діє до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

За змістом ч.ч.1-3 ст.249 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Таким чином, скасування довіреності має юридичне значення для представника та третіх осіб лише в тому випадку, якщо вони були сповіщені про це. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 17.12.2008р.

Як зазначалось вище, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» Жмайло О.І. наказом б/н від 09.01.2014р. скасував всі довіреності від імені вказаного суб'єкта господарювання, видані будь-яким особам за період до 29.12.2013р. При цьому, доказів ознайомлення представника Клочай Н.І. з зазначеним наказом до звернення до суду з розглядуваним позовом ліквідатором до матеріалів справи не представлено.

Одночасно, враховуючи положення ст.249 Цивільного кодексу України суд зазначає, що Клочай Н.І. про скасування довіреності, на підставі якої остання звернулась до господарського суду міста Києва з позовом від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», стало відомо під час ознайомлення 20.06.2014р. з матеріалами справи №910/11220/14.

Враховуючи викладені обставини, заперечення Клочай Н.І., подані від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» після встановлення факту обізнаності про скасування виданої вказаній особі довіреності, є такими, що не приймаються судом, оскільки подані неуповноваженою особою.

Одночасно, клопотання б/н від 29.05.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» та будь-яким іншим особам звертати стягнення за іпотечним договором №15-94/19-3107/11 з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя;

- заборони відповідачу 2 реєструвати право власності на предмет іпотеки, відступати, передавати права вимоги за вказаним вище правочином, здійснювати інші дії, які можуть призвести до переходу цих прав до інших осіб;

- заборони Державній реєстраційній службі вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором №15-94/19-3107/11 з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя залишено судом без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони особам вчиняти певні дії, заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання ймовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Проте, позивач всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не довів наявності підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, зокрема, не зазначив обставин, за наявності яких могли виникнути труднощі з виконанням судового рішення по розглядуваній справі.

Одночасно, чинним законодавством України передбачено, що вжиття заходів забезпечення позову можливе, якщо заявником буде доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За висновками суду, у випадку прийняття позитивного рішення по справі №910/11220/14 останнє не підлягало б виконанню у примусовому порядку, оскільки правочин, що не відповідає вимогам закону, не породжує будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину.

Одночасно, з матеріалів справи не вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» було надано докази на підтвердження того, що новий кредитор, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», вживає будь-які заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором.

При цьому, ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

За таких обставин, враховуючи той факт, що позивачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України та Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» не надано належних та допустимих доказів наявності підстав для вжиття зазначених вище заходів забезпечення позову, а 16.06.2014р. повноважним представником позивача подана заява про відмову від позову, суд дійшов висновку, що заява б/н від 29.05.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» є необґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

Згідно із ст.ст.49, 66 Господарського процесуального кодексу України усі судові витрати, з урахуванням поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» заяви про забезпечення позову, підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.66, 78, п.4 ч.1 ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк від позову до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», м.Київ про визнання договору №39/246-1 від 03.04.2014р. про відступлення права вимоги, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» недійсним.

Припинити провадження по справі №910/11220/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», м.Київ про визнання договору №39/246-1 від 03.04.2014р. про відступлення права вимоги, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» недійсним.

Суддя М.О. Любченко