Рішення № 39520364, 25.06.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/28/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 Справа № 908/1211/14

За позовом: Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЗІНВЕСТБУД" (69063 м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 1)

про стягнення 667 007 грн. 92 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Колодій А.О., дов. № 4 від 03.01.2014 р.

від відповідача: Сидорець А.В., дов. б/н від 15.04.2014 р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЗІНВЕСТБУД", м. Запоріжжя про стягнення 607 681 грн. 58 коп. основного боргу, 8 955 грн. 97 коп. 3 % річних, 12 512 грн. 88 коп. втрат від інфляції, 37 857 грн. 49 коп. пені.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 10.04.2014р., справу № 908/1211/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 11.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1211/14, присвоєно справі номер провадження 27/28/14 та призначено судове засідання на 19.05.2014р.

Ухвалою суду від 19.05.2014 р. розгляд справи відкладався на 10.06.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 10.06.2014р. продовжено строк розгляду справи № 908/1211/14 на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 23.06.2014р.

У судовому засіданні 23.06.2014р. оголошувалася перерва до 25.06.2014р., для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

25.06.2014р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1211/14.

До початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 25.06.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 607 681 грн. 58 коп. основного боргу, 8 955 грн. 97 коп. 3 % річних, 12 512 грн. 88 коп. втрат від інфляції, 37 857 грн. 49 коп. пені.

Представник відповідача в засіданні суду 25.06.2014р. визнав позовні вимоги в повному обсязі, звернувся до суду з заявою в порядку ст. 121 ГПК України, в якій просить суд відстрочити виконання рішення строком на 1 місяць, у зв'язку з наявною заборгованістю по сплаті обов'язкових платежів до бюджету та заробітній платежів.

Позивач не заперечив проти відстрочення виконання судового рішення строком на 1 місяць, про що зазначив у заяві відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 22.07.2013р. між КП "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (субпідрядник) та ТОВ "ЗАЗІНВЕСТБУД" (підрядник) укладений договір № 03-490 виконання робіт по реконструкції дороги по вул. Глісерній з автомобільною стоянкою в районі парку «Дубовий гай» в м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 1.1 договору субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу, передбачену п. 1.2 договору по завданню підрядника, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу у відповідності до умов даного договору.

Пунктом п. 1.2 договору визначено найменування робіт: реконструкція дороги по вул. Глісерній з автомобільною стоянкою в районі парку «Дубовий гай» в м. Запоріжжя; об'єкт: дорога по вул. Глісерній з автомобільною стоянкою в районі парку «Дубовий гай» в м. Запоріжжя.

Згідно п. 3.1 договору договірна ціна визначається на підставі положень ДБН Д.1.1-1-2000, є динамічною та корегується в процесі виконання робіт по факту та орієнтовано складає 500 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ.

02.09.2013р., у зв'язку із збільшенням обсягів робіт, між підрядником та субпідрядником укладено додаткову угоду № 1, якою змінено п. 3.1 договору, а саме встановлено договірну ціну - 1 710 794 грн. 40 коп.

Фактично позивачем в період з серпня 2013р. по листопад 2013р. виконано робіт на загальну суму 1 710 793 грн. 20 коп.

Позивачем та відповідачем були підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт: №№ 1/743, 2/744, 3/746, 5/746 за серпень 2013р. на суму 544 274 грн. 40 коп.; №№ 2/1/902, 3/1/904 за вересень 2013р. на суму 551 672 грн. 40 коп., №№ 2/2/903, 3/2/905 за вересень 2013р. на суму 75 015 грн. 60 коп.; №№ 2/969, 3/970 за жовтень 2013р. на суму 226 632 грн. 00 коп.; №№ 2/1/1149, 2/2/1150, 2/3/1151, 2/4/1152, 2/5/1153, 2/6/1154 за листопад 2013р. на суму 314 198 грн. 80 коп.

Всього за період з серпня 2013р. по листопад 2013р. виконано робіт на суму 1 710 793 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 5.1 договору підрядник приймає від субпідрядника виконані роботи шляхом підписання акту прийняття виконаних субпідрядних робіт (форма КБ-2в) не пізніше останнього числа місяця, роботи за яким закриваються по формі. З цього моменту для підрядника виникає зобов'язання протягом 10*-ти днів оплатити вартість виконаних субпідрядних робіт, які підтверджуються Довідкою про вартість підрядних робіт (форма КБ-3).

Відповідач лише частково сплатив заборгованість за виконані роботи по договору в сумі 1 013 600 грн. 00 коп.

Крім того, між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік зустрічних однорідних грошових вимог на суму 89 511 грн. 62 коп., а саме відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.10.2013р. - сума заліку складає 58 545 грн. 08 коп., до угоди від 30.12.2013р. - сума заліку складає 30 963 грн. 54 коп.

31.12.2013р. між позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків на суму 607 681 грн. 58 коп.

На день розгляду справи відповідач не сплатив 607 681 грн. 58 коп. суми основного боргу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Зобов'язання за договором № 03-490 від 22.07.2013р. відповідачем в установлені строки та належним чином не виконані, а саме не здійснено оплату за виконані позивачем роботи у сумі 607 681 грн. 58 коп., чим порушені права позивача в межах чинного правовідношення, що є підставою для звернення до суду за захистом порушеного особистого немайнового права в поряду, встановленому діючим законодавством України.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 607 681 грн. 58 коп. основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 37 857 грн. 49 коп. пені.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.1 договору за не виконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Нарахування позивачем пені, у зв'язку з порушенням умов договору у розмірі 37 857 грн. 49 коп. не суперечить нормам діючого законодавства України, тому задовольняється судом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 955 грн. 97 коп. 3 % річних та 12 512 грн. 88 коп. інфляційний втрат.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та інфляційні нарахування.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт виконання зобов'язань за договором підряду належним чином відповідач не довів.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 8 955 грн. 97 коп. 3 % річних та 12 512 грн. 88 коп. інфляційний втрат заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЗІНВЕСТБУД", м. Запоріжжя 607 681 грн. 58 коп. основного боргу, 8 955 грн. 97 коп. 3 % річних, 12 512 грн. 88 коп. втрат від інфляції, 37 857 грн. 49 коп. пені.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Крім того, відповідач просить суд в порядку статті 121 ГПК України відстрочити виконання судового рішення строком на 1 місяць, у зв'язку із наявною заборгованістю по сплаті обов'язкових платежів до бюджету та заробітній платежів, та скрутним фінансовим станом на підприємстві.

Позивач не заперечив проти відстрочення виконання судового рішення строком на 1 місяць, про що зазначив у заяві відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до п. 3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", заява про розстрочку виконання рішення суду розглядається за загальними правилами ГПК.

Слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування способів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не потребує, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними строками відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відстрочка платежу - перенесення на більш пізній строк сплати платежу.

Вказана правова позиція викладена в п. 1 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України".

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАС України від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Господарський суд беручи до уваги пояснення відповідача та згоду позивача, дає згоду на відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 667 007 грн. 92 коп., строком на 1 місяць.

На підставі статті 85 ГПК України - 25.06.2014року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЗІНВЕСТБУД", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЗІНВЕСТБУД" (69063 м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 1, код ЄДРПОУ 33836562) на користь Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, код ЄДРПОУ 03345018) 607 681 (шістсот сім тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 58 коп. основного боргу, 8 955 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 97 коп. 3 % річних, 12 512 (дванадцять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 88 коп. втрат від інфляції, 37 857 (тридцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 49 коп. пені, 13 340 (тринадцять тисяч триста сорок) грн. 14 коп. судового збору. Відстрочити виконання рішення суду у справі № 908/1211/14 строком на 1 місяць, до 25.07.2014р. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 26.06.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.