Рішення № 39518104, 25.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2014 р.Справа № 916/878/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Одеської Національної Академії зв'язку імені О.С.Попова

про стягнення 34668,86 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Ткачук В.В. по довіреності №1007 від 11.12.2013;

Від відповідача: не з"явився;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської Національної Академії зв'язку імені О.С.Попова заборгованості в сумі 34668,86 грн. з яких 34065,78грн. - основний борг, 412,63грн. - пеня, 190,45грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2014р. суддя Літвінов С.В. порушив провадження по справі № 916/878/14.

Розпорядженням В.о голови господарського суду Одеської області від 07.04.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Літвінова С.В. на лікарняному, справу №916/878/14 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Малярчук І.А.

Розпорядженням В.о голови господарського суду Одеської області від 14.04.2014р., у зв'язку з поверенням судді Літвінова С.В. з лікарняного, справу №916/878/14 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Літвінову С.В.

Ухвалою суду від 14.04.2014р. суддею Літвіновим С.В. справу №916/878/14 прийнято до розгляду.

22.04.2014р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 412,63грн. - пеня, 190,45грн. - 3% річних, в зв'язку із повним погашенням основного боргу в сумі .

Представник відповідача в судове засідання нез'явився, але надав відзив на позов ( з урахуванням зменшення позовних вимог) відповідно якого позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог не визнав.

По справі було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», (далі - Позивач) і Одеською національною академією зв'язку ім. О.С. Попова (далі - Відповідач) укладено договір від 04.11.2009 № 888311-82 «Про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі оператора з телекомунікаційною мережею ВАТ «Укртелеком» (далі - Договір).

Згідно п.1.3 Договору та п.1.2 угоди про надання телекомунікаційних послуг (далі - Угода) до Договору його предметом є послуги, що можуть надаватися після встановлення взаємоз'єднання.

Послуги, які надає Позивач Відповідачу за цим Договором, визначені у п. 1.2.1 Угоди; послуги, які надає Відповідач Позивачу - у п.1.2.2 Угоди.

Відповідно до п.3.14 та п.3.15 Угоди сторони до 10 числа кожного місяця надають одна одній акти здавання-приймання наданих послуг та рахунки. Оплата сторонами рахунків проводиться не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду.

Пунктом 5.2 Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування, який затверджений рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 09.07.2009 № 1586 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.09.2009 за № 880/16896, визначено, що усі оператори телекомунікацій зобов'язані розраховуватись за послуги, що надаються в точці взаємоз'єднання.

Позивач виконав зобов'язання за Договором, надав Відповідачу послуги, оформив та направив акти здавання-приймання наданих послуг та рахунки: за липень 2013 року на суму 6222,24 грн., за вересень 2013 року на суму 7097,53 грн., за жовтень 2013 року на суму 8358,89 грн., за листопад 2013 року на суму 6253,75 грн., за грудень 2013 року на суму 6133,37 грн., а всього на суму 34065,78 грн.

Всупереч умовам договору та приписам діючого законодавства відповідач свої зобов'язання за договором не виконував належним чином.

Таким чином, відповідач прострочив зобов'язання тому виникла заборгованість в розмірі 34065,78грн..

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 412,63грн. - пеня, 190,45грн. - 3% річних.

Таким чином, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 34668,86грн.

22.04.2014р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 412,63грн. - пеня, 190,45грн. - 3% річних, в зв'язку із повним погашенням основного боргу в сумі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог на підставі слідуючього:

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.625 ЦК зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача за надані послуги, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 190,45грн. підлягають судом задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 412,63грн..

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України та частини 4 ст.231 ГК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати робіт та послуг Сторона-боржник повинна сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати.

В зв'язку з порушенням строків оплати, на підставі п. 3.2. договору відповідачу нарахована пеня у розмірі 412,63грн..

Наданий позивачем розрахунок пені у сумі 412,63грн., на думку суду, здійснений належним чином тому підлягає задоволенню повністю.

Станом на день розгляду справи, відповідач, документів спростовуючих позовні вимоги ( з урахуванням зменшень) не представив.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Заперечення відповідача про те, що умовою оплати послуг є перерахування бюджетних коштів відповідачу, відповідні кошти відповідачу не перераховувались, у зв'язку з чим, відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачем зобов'язання, судом не приймаються до уваги.

Так, в силу ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, ч.1 ст.530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст.511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч.2 ст.528 ЦК України, навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

При цьому, в силу ч.1 ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, на підставі ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Одеської Національної Академії зв'язку імені О.С.Попова підлягають задоволенню повністю в сумі про стягнення 3%річних у розмірі 190,45грн. та пені у розмірі 412,63грн..

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської Національної Академії зв'язку імені О.С.Попова (65029, м. Одеса, вул. Ковальська, 1, код ЄДРПОУ 01180116) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 36282159 ) 3%річних у розмірі 190,45грн., пені у розмірі 412,63грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2014р.

Суддя Літвінов С.В.