Ухвала суду № 39518052, 19.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"19" червня 2014 р. Справа № 911/2382/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., розглянувши без виклику учасників судового процесу матеріали

за позовом приватного підприємства «ДЕЛІЦІЯ», ідентифікаційний код: 31202174, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, буд. 2-В,

до товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА», ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7,

про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернулось приватне підприємство «ДЕЛІЦІЯ» з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА» про стягнення збитків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2014 року порушено провадження у справі №911/2382/14, розгляд якої призначено на 14.07.2014 року.

В позовній заяві Позивач просить, зокрема, з метою забезпечення позову, накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, включаючи грошові кошти Відповідача, в межах суми позовних вимог, яка становить 50 000,00 грн., а також шляхом заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на ліквідацію.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивачем у позовній заяві б/№, б/д вказано, що підставами для задоволення клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову є інформація, розміщена на офіційному сайті Держфінпослуг, згідно якої Відповідачу з 30.09.2013 року анульовано ліцензію, що свідчить у нього про відсутність у Відповідача достатніх активів та резервів для виконання своїх зобов'язань та про те, що виконання судового рішення в разі задоволення позову виявиться неможливим або суттєво ускладненим, якщо судом не буде вжито заходів забезпечення позову. Разом з тим, Позивачу із загальнодоступних джерел інформації стало відомо про те, що Відповідач всіляко ухиляється від виплати страхового відшкодування за договорами про обов’язкове страхування та має фінансові проблеми, викликані недостатністю коштів для виплат страхового відшкодування.

Відповідно до абз.абз. 2, 4 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 року за №16, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підтвердження своїх доводів Позивачем надано витяг з Інтернет сайту Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально дослідивши позову заяву б/н, б/д, судом встановлено, що Позивачем не наведено у позовній заяві жодних належних підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, не підтверджено належними та допустимими доказами наявність обставин, які вказують на вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виплати страхового відшкодування за договорами про обов’язкове страхування. Посилання Позивача на те, що факт анулювання ліцензії Відповідача у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів свідчить про відсутність у Відповідача достатніх активів та резервів для виконання своїх зобов'язань та про те, що виконання судового рішення в разі задоволення позову виявиться неможливим або суттєво ускладненим, є припущеннями Позивача, які не підтверджені жодними належними доказами.

Разом з тим, Позивач з метою забезпечення позову просить заборонити Відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на ліквідацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік заходів до забезпечення позову, у зв'язку з чим вимога Позивача про заборону Відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на ліквідацію є безпідставною та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд не вбачає достатніх підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки Позивач не довів суду за допомогою належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32, 34, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання приватного підприємства «ДЕЛІЦІЯ», викладеного в п. 3 прохальної частини позовної заяви б/№, б/д (вх. №2506/14 від 17.06.2014 року), про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА», в межах суми позовних вимог, а також шляхом заборони товариству з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА» вчиняти будь-які дії, спрямовані на ліквідацію, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя П.Ф. Скутельник