Рішення № 39517894, 24.06.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/35/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 Справа № 908/1610/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м.Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34)

про відшкодування шкоди

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Марченко Н.В. - довіреність № 85-1-4/9-Ю від 20.12.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя матеріальної шкоди в розмірі 22475,23 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на наступні обставини.

16 березня 2012 року між ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (Страховиком) та ТОВ «Біонорика» (Страхувальником) був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу № 17-00/00000690/1.1.2.00, відповідно до умов якого позивач зобов'язався відшкодувати збитки, що можуть настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

08 січня 2013 року на а/дорозі Знаменка - Луганськ - Ізварине відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля "Дачія", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував гр. ОСОБА_3 В результаті зіткнення транспортних засобів і застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25.01.2013 року (справа № 412/286/13-п) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Позивач вказує, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування Страхувальнику на суму 24741,48 грн. Позивач відзначає, що відповідно до ст. 27 ЗУ "Про страхування", після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи в порядку регресу. Зауважує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який 08.01.2013 р. керував забезпеченим автомобілем, була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «Кредо» згідно Полісу № АВ/7650647.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була направлена Претензія за вих. № 31-24/24 від 06.01.2014 року, однак відповідач, станом на час звернення позивача до господарського суду із позовом, не відшкодував заподіяної матеріальної шкоди. Посилаючись на положення статей 22, 993, 1166, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3, 6, п.п. 9.1., 9.2. ст. 9, 12, п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1610/14, розгляд якої призначено на 03.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 17.06.2014 р.

В судовому засіданні 17.06.2014 р., в якому були присутні представники обох сторін, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 24.06.2014 р.

В судовому засіданні 17.06.2014р. представник відповідача підтримав письмове клопотання про витребування з Краснодонського міського суду Луганської області матеріалів адміністративної справи № 412/286/13-п. Клопотання вмотивоване тим, що довідкою ДАІ № 9139648 про обставини ДТП від 08.01.2013р. зафіксовано скоєння правопорушення у складі 3-х учасників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, внаслідок чого вбачається повязаність їх дій. З метою визначення ступеню вини кожного з учасників ДТП, просить витребувати матеріали справи.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2014р. вказав, що в нього наявні копії постанов Краснодонського міськрайсуду щодо кожного з учасників ДТП, а тому відсутня необхідність витребування матеріалів справи.

Враховуючи, що представником позивача було надано для огляду суду постанови Краснодонського міськрайонного суду від 18.01.2013р., від 25.01.2013р., від 25.01.2013р. відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, клопотання відповідача про витребування матеріалів адміністративної справи було залишено в судовому засіданні 17.06.2014р. без задоволення, як процесуально недоцільне та безпідставне.

Відповідач - вимоги суду, щодо надання письмового відзиву не виконав. Його представник, який був присутній у судовому засіданні 17.06.2014 р. проти позову заперечив, зазначив, що Довідкою ДАЇ № 9139648 по ДТП від 08.01.2013 р. була зафіксована участь 4-х транспортних засобів, при цьому зафіксовано скоєння правопорушення 3-х учасників (ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5), у зв'язку з чим вбачається взаємозв'язок їх дій. Представник відповідача відзначив, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Свого представника в судове засідання 24.06.2014 р. відповідач не направив, натомість, надіслав письмове клопотання (вих. б/н від 23.06.2014 р.) про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеним законом процесуальним строком, достатність матеріалів справи для розгляду позовної заяви, враховуючи факт повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи в судовому засіданні 24.06.2014р., суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 24.06.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 24.06.2014 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 16.03.2012 р. між ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (Страховиком, позивачем у справі) та ТОВ «Біонорика» (Страхувальником) був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 17-00/00000690/1.1.2.00 (надалі - Договір), за умовами якого Страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля "Skoda Fabia Classic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

08.01.2013 р. на а/дорозі Знам'янка - Луганськ - Ізварине сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: ВАЗ 111830, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5; «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_8; «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та «Dacia Lоgan», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Вказана ДТП сталася наступним чином.

Так, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 111830, д/н НОМЕР_3, не врахував дорожньої обстановки та погодні умови, що склались, в умовах обмеженої оглядності, не обрав безпечну швидкість руху та безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_8 В свою чергу, ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечну швидкість руху, в результаті чого не впоралась з керуванням та скоїла зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_4, який вже стояв на правому узбіччі після ДТП. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Dacia Lоgan», д/н НОМЕР_2, не рахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху, безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1, який вже потрапив у ДТП та стояв на проїзній частині.

Внаслідок вказаної ДТП зазначені автомобілі зазнали пошкоджень.

08.01.2013 р. Управлінням Державтоінспекції Взвод ДПС Луганської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) м. Краснодон, гр. ОСОБА_4 було видано Довідку за № 7, в якій зазначено, що внаслідок ДТП, яка сталася 08.01.2013 р. на а/д Знам'янка - Луганськ - Ізварине, транспортний засіб «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: деформація переднього капоту, переднього бамперу, розбито: передня права блок-фара, пошкодження лакофарбового покриття решітки радіатору, деформація заднього лівого крила, задня ліва блок-фара, ліва частина заднього бамперу.

Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18.01.2013р. по справі № 412/215/13-п ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні правопорушення, що передбачено ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25.01.2013р. у справі № 412/285/13-п ОСОБА_4 було визнано винною у скоєнні правопорушення, що передбачено ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25.01.2013р. у справі № 412/286/13-п ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні правопорушення, що передбачено ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

09.01.2013 р. ОСОБА_4 на адресу ПАТ «УСК «Гарант Авто» була надана Заява (повідомлення) про подію, в якій ОСОБА_4 пояснила(мовою оригіналу), що - «на скользком участке дороги машина стала неуправляемой и ее понесло на обочину, где произошло столкновение с впереди стоящим автомобмилем «Skoda Fabia». После чего в заднюю часть моего автомобиля врезался автомобиль «Dacia Lоgan».

09.01.2013 р. експертом-оцінювачем Кубрак Ю.В. (ТОВ «ЄвроАсистанс»), було здійснено огляд пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу Страхувальника (автомобіля «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1).

За результатом огляду вищеназваним спеціалістом було складено Протокол огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано пошкодження застрахованого автомобіля.

За результатом проведеного автотоварознавчого дослідження пошкодженого в ДТП автомобіля «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЄвроАсистанс» складено Звіт № 299 від 19.07.2013 р., згідно якого, збиток, завданий власникові КТЗ «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1, в результаті пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників та розцінок ТОВ «Прайм Кар», складає 22975,23 грн.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП, склала 25101,48 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 12.06.2013 р. та рахунком-фактурою № 719 від 06.03.2013 р. ТОВ «Прайм Кар» (арк. справи 39-41).

12.07.2013 р. власник автомобіля «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 (ТОВ «Біонорика».) звернувся до ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 25101,48 грн.

23.07.2013 р. позивачем було складено Страховий акт (арк. справи 49), який передбачав страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 24741,48 грн. (25101,48 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 360,00 грн. (франшиза) = 24741,48 грн.).

Сума страхового відшкодування в розмірі 24741,48 грн. була виплачена Страхувальнику у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника транспортного засобу (автомобіля «Dacia Lоgan», д/н НОМЕР_2) станом на момент скоєння ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Кредо» за Полісом № АВ/7650647, згідно з яким на 08.01.2013 р. Поліс є дійсним, ліміт за шкоду майну встановлено 50000,00 грн., франшиза - 500, 00 грн.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу ТДВ «СК «Кредо» (відповідача у справі) було направлено Претензію за вих. № 31-24/24 від 06.01.2014 р. про відшкодування шкоди в сумі 22975,23 грн. (арк. справи 54).

У відповідь на вищевказану Претензію, відповідач, посилаючись на те, що серед наданих до Страхової компанії документів відсутні дані щодо ступеня вини кожного з учасників ДТП в її настанні та повідомивши про відсутність правових підстав для визнання заявленого випадку страховим, відмовив у здійсненні страхового відшкодування.

Позовна вимога про стягнення з ТДВ "Страхова компанія "Кредо" на користь ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" матеріальної шкоди в розмірі 22475,23 грн., стала предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, тобто особи, винної у ДТП - відносно автомобіля «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 (ТОВ «Біонорика»), застрахована у ТДВ «СК «Кредо» (відповідача), що підтверджується Полісом серія АВ № 7650647, яким передбачено ліміт відповідальності за майнову шкоду в розмірі 50000,00 грн., франшиза - 500, 00 грн.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання і виплатив на користь ТОВ «ЄвроАсистанс» страхове відшкодування в сумі 24741,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7884 від 11.10.2013р. з призначенням платежу: « страхове відшкодування згідно договору № 277/142300 від 01.11.2011р.»

В свою чергу, діючи на підставі зазначеного договору доручення (агентський договір) № 277/142300 від 01.11.2011р., ТОВ «ЄвроАсистанс» (Повірений, Страховий Агент) перерахував страхове відшкодування на користь ТОВ «Біонорика» в сумі 24741,48грн. платіжним дорученням № 8940 від 14.10.2013р.

Таким чином ПАТ УСК «Гарант - Авто» (позивач) виконала зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу № 17-00/00000690/1.1.2.00 від 16.03.2012р., укладеного з ТОВ «Біонорика».

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічну норму містить ст. 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, обов'язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди несе Страховик (відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та в порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В розумінні ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, та в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальною особою є саме відповідач.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідальної особи, якою є відповідач.

В даному випадку, відповідно до Звіту від 19.07.2013р. про визначення збитку, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу («Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 22975, 23 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом АВ № 7650647 передбачена франшиза у розмірі 500,00 грн.

Таким чином, сума, яку відповідач повинен відшкодувати позивачу складає 22475,23 грн. (22975,23 грн. - 500,00 грн. = 22475,23 грн.).

З огляду на досліджені докази, встановлені обставини та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 22475,23 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.

При цьому, суд наголошує, що матеріальна шкода, спричинена транспортному засобу «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 у сумі 22475,23грн., вимога про стягнення якої є предметом позову у справі, не є неподільною шкодою, що спричинена взаємопов'язаними, сукупними діями кількох осіб, а є прямою шкодою, завданою водієм ОСОБА_3 під час керування ним автомобілем «Dacia Lоgan», д/н НОМЕР_2.

Під спільним заподіянням шкоди слід розуміти єдність дій співзаподіювачів, яка полягає в такому їх взаємозв'язку, коли кожна дія і всі у сукупності дії є необхідною причиною сумісної (неподільної) шкоди. Отже, при спільному заподіянні шкоди виключення хоч би однієї дії із комплексу дій співзаподіювачів не веде до виникнення сумісного (неподільного) шкідливого результату. Спільному заподіянню шкоди властиві дві ознаки:

По-перше, єдність дій співзаподіювачів, яка причинно зумовлює настання шкоди. Ця ознака свідчить про особливості причинного зв'язку між діяльністю співзаподіювачів і шкодою. Діяльність кількох осіб у сукупності причинно зумовлює шкоду.

По-друге, це сумісність (неподільність) заподіяної шкоди, тобто неможливо визначити, яка частина шкоди чиїми діями заподіяна. Обидві ознаки мають об'єктивний характер.

Відповідно до заяви (повідомлення) про подію ОСОБА_4, яка надана 09.01.2013 р. на адресу ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», в поясненнях по ДТП вказано, що «на скользком участке дороги машина стала неуправляемой и ее понесло на обочину, где произошло столкновение с впереди стоящим автомобмилем «Skoda Fabia». После чего в заднюю часть моего автомобиля врезался автомобиль «Dacia Lоgan».

Крім того, в первинній довідці, яка видана на ім'я ОСОБА_4, Управлінням державтоінспекції Взвод ДПС Луганської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) м. Краснодон за вих. № 7 від 08.01.2013 р., зазначено, що внаслідок ДТП, яка сталася 08.01.2013 р. на а/д Знам'янка - Луганськ - Ізварине, транспортний засіб «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: деформація переднього капоту, переднього бамперу, розбито: передня права блок-фара, пошкодження лакофарбового покриття решітки радіатору, деформація заднього лівого крила, задня ліва блок-фара, ліва частина заднього бамперу.

Тобто, у пошкодженнях передньої частини автомобілю винна сама ОСОБА_4, коли скоїла зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_4, який вже стояв на правому узбіччі після ДТП, а в пошкодженні задньої частини автомобілю «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 винний ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «Dacia Lоgan», д/н НОМЕР_2 - відповідно до Постанови Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25.01.2013 р. у справі № 412/286/13-п.

При цьому суд зауважує, що позивач у справі № 908/1610/14 заявив до стягнення суму 22475,23грн. виходячи з відшкодування шкоди, завданої саме задній частині автомобілю «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1, винним у спричиненні якої є саме ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «Dacia Lоgan», д/н НОМЕР_2.

Також, підтвердженням того, що позивач ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» вимагає стягнути суму відшкодування лише за задню частину автомобіля «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 є рахунок на оплату № 719 від 06.03.2013 р., акт виконаних робіт від 12.06.2013 р. та звіт № 299 про визначення збитку КТЗ «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 від 19.07.2013 р. Вказані документи містять перелік робіт лише стосовно задньої частини автомобілю. Також, протокол огляду транспортного засобу від 09.01.2013 р., який є додатком до звіту № 299, містить інформацію, про те, що автомобіль також має пошкодження, які не відносяться до даної ДТП, а саме: капот - деформовано, блок-фара права - руйнування, облицювання переднього бамперу - руйнування, крило переднє праве деформовано.

При цьому вартість відшкоджування шкоди, завданої передній частині автомобіля «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 , позивачем до відшкодування з боку відповідача в порядку регресу у справі № 908/1610/14, не заявлено.

Крім того, доказом спричинення шкоди автомобілю «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 саме ОСОБА_3 є Постанова Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25.01.2013 р. у справі № 412/286/13-п, а інші постанови у відношенні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 лише підтверджують це твердження, оскільки в діях цих осіб відсутня вина у заподіянні коди задній частині автомобіля «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не надав суду доказів та не навів доводів, які могли б свідчити про безпідставність вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 22475,23 грн.

Позов слід задовольнити.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДР 13622789, р/р № 26507050000006 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДР 16467237, п/р № 265091863 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 380805) суму 22475 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн. 23 коп. страхового відшкодування та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.06.2014р.

Суддя М.В. Мірошниченко