Ухвала суду № 39517562, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8073/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпідзембуд" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпідзембуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Будівельне Об`єднання" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпідзембуд" (далі - ТОВ "Київпідзембуд") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 р. №0009602312.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2014 року в задоволенні позову відповлено.

На вказану постанову ТОВ "Київпідзембуд" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Київпідзембуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ "Інженерно-будівельне об'єднання" за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.12.2011 р. №2586/23-12/31169787.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 351780,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 р. №0009602312, яким позивачу визначене грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 439 725,00 грн. (за основним платежем - 351780,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 87945,00 грн.).

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення закріплені у ст. 198 Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Інженерно-Будівельне об'єднання» укладено договір субпідряду №1-10 від 15.02.2010 р., відповідно до умов якого ТОВ «Інженерно-Будівельне об'єднання» (субпідрядник) бере на себе зобов'язання виконати і здати ТОВ «Київпідзембуд» (підряднику) роботи з будівництва на об'єкті: «Реконструкція піщаного каналізаційного колектора від провулка Тбіліського до вулиці Борщагівської у Шевченківському районі м. Києва».

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивач надав суду, відповідний договір, довідку про вартість виконаних робіт за червень 2010 року, акти приймання виконаних робіт, податкову накладну та платіжне доручення.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2013 р. по кримінальній справі №757/8859/13-к, закрито (за нереабілітуючих підстав, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності) кримінальне провадження відносно директора ТОВ «Інженерно-Будівельне об'єднання», яке було відкрито відносно нього за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Встановлені ухвалою обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що під час проведення перевірки позивачем не надано податковому органу жодних первинних документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Інженерно-Будівельне об'єднання» за червень 2010 року.

На підтвердження факту втрати документів позивач надав до перевірки повідомлення №278 від 02.12.2011 р., підписане директором та головним бухгалтером, про неможливість надання до перевірки первинних документів у зв'язку із їх втратою.

При цьому, відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно пункту 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 за погодженням з Мінстатом та МВС України, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державною пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджує керівник підприємства. Копія акта в 10-денний строк надсилається, зокрема, до органу державної податкової служби.

Однак, позивачем під час перевірки та під час судового розгляду справи не надано жодних доказів звернення до правоохоронних органів із заявою про викрадення/втрату документів та постанови про порушення або про відмову у порушенні кримінальної справи з цього приводу, доказів створення відповідної комісії, опублікування оголошення про втрату/викрадення документів, акту про встановлення втрати конкретного переліку документів та надіслання такого акту відповідачу, та не наведено жодних обставин втрати документів.

Отже, позивачем не обґрунтовано факту втрати документів у встановленному законодавством порядку, а тому відсутні поважні причини ненадання податковому органу таких первинних документів. Повідомлення позивачем відповідача щодо втрати первинних документів (після запиту податкового органу про їх надання) не є належними доказами втрати документів.

Відповідно до ст. 44.6 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів.

Крім того, статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення позивачем не було надано первинних документів, на відсутність яких відповідач посилався в акті перевірки.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 р. №0009602312 є правомірним, а тому не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Київпідзембуд" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпідзембуд" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.