Ухвала суду № 39517559, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18203/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВ-ДВА" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВ-ДВА" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВ-ДВА" (далі - ТОВ "АДВ-ДВА") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2013 р. №0000542290, №0000552290.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "АДВ-ДВА" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача ТОВ «АДВ-ДВА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Онікс Компані Лтд» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.05.2013 р. №1597/22-90/32348363.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у загальній сумі 72 011,00 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2012 року в сумі 6 655,00 грн., за березень 2012 року в сумі 19 602,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 2 575,00 грн., за травень 2012 року в сумі 34 589,00 грн., за червень 2012 року в сумі 8 590,00 грн.;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток в загальній сумі 90 297,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року в сумі 14 685,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 27 570,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 48 042,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 14.06.2013 р.:

- № 0000542290, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 110 598,00 грн., з яких: за основним платежем - 91694,00 грн., а штрафні (фінансові) санкції - 18904,00 грн.;

- № 0000552290, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 107 494,00 грн., з яких: за основним платежем - 85955,00 грн., а штрафні (фінансові) санкції - 21499,00 грн.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено наступні договори:

- з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» договір від 08.11.2011 р. № 28/11 про рекламно-інформаційне обслуговування, відповідно до якого ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (виконавець) зобов'язується надати позивачу (замовнику) послуги по організації і проведенню рекламних заходів кампаній торгової марки та/або продукції (товарів) та/або робіт (послуг) замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги;

- з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» договір від 26.12.2011 р. №26/12 про надання послуг по організації і обслуговуванню фуршету, відповідно до якого позивач (замовник) доручає, а ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (виконавець) приймає на себе зобов'язання надати комплекс послуг по організації та обслуговуванні фуршету, який відбудеться в рамках заходу «Благодійне зібрання» 29.02.2012 р. в приміщенні Національної державної філармонії. Кількість гостей - 100 чоловік, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги;

- з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» договір від 15.02.2012 р. №15/2 про надання послуг з розробки дизайну, відповідно до якого позивач (замовник) доручає а ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (виконавець) приймає на себе зобов'язання виконати роботи по розробці фірмового стилю замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконані роботи на умовах, затверджених цим договором;

- з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» договір від 26.04.2012 р. №26/4 про рекламно-інформаційне обслуговування, відповідно до якого ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (виконавець) зобов'язується надати позивачу (замовнику) послуги по організації і проведенню рекламних кампаній торгової марки та/або продукції (товарів) та/або робіт (послуг) замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги;

- з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» договір від 18.05.2012 р. №18/5 про надання послуг, відповідно до якого позивач (замовник) замовляє, а ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (виконавець) надає послуги та виготовляє інформаційно-поліграфічну, сувенірну та іншу продукцію та організовує її розповсюдження на умовах, передбачених договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні первинні документи: акти прийняття-здачі робіт, видаткові та податкові накладні та банківські виписки.

Однак, такі первинні документи не підтверджують факти надання послуг, оскільки не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, зокрема, не визначають конкретні дії (конкретний перелік наданих послуг), а містять лише загальні назви. Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) з урахуванням їх значної вартості.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 14.06.2013 р. №0000542290, №0000552290 є правомірними, а тому не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "АДВ-ДВА" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВ-ДВА" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.