Постанова № 39516668, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 876/13706/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.,

представника позивача Деньковича М.В.,

представника відповідача Задорожнього І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Добробут" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі №813/6786/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Добробут" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Добробут" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби від 17.07.2013 року №0000502200, яким збільшено суму грошового зобов'язання - податку на прибуток в розмірі 57929,53 грн., та від 17.07.2013 року №0000512200, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2986,88 грн., в тому числі: основний платіж - 2389,50 грн., штрафні (фінансові) санкції - 597,38 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Добробут" постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що у постанові суду не спростовано доводи товариства щодо перевищення повноважень податковою інспекцією щодо проведення повторної перевірки за один і той самий період діяльності підприємства, а також щодо надання висновків про нікчемність господарських операцій, здійснених даним підприємством. Крім того, суд зазначаючи про відсутність факту реального виконання робіт не взяв до уваги того факту, що фактично роботи проведені, так як товариством здійснено будівництво житлового будинку по вул.. Бортнянського, 43 в м. Львові і його здано в експлуатацію. Тому суд неналежно оцінив докази по справі, дав їм неправильну оцінку.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представик відповідача заперечив проти них.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Добробут» зареєстровано 19.05.2000 року відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпиємців Серія ААВ № 591914, взято на облік в органах ДПС 24.05.2000 року за № 18328, що підтверджено довідкою № 699 від 16.11.2011 року.

В період з 18.06.2013 року по 25.06.2013 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добробут», про що складено Акт № 809/2200/30993829 від 03.07.2013 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ПП «Один Два Три» за період з 01.10.2010 року по 30.10.2010 року та з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 138.1.1. п 138.1., п. 138.2., п. 138.4. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 57929,53 грн. а також вимог п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 2389,50 грн.

17.07.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 809/2200/30993829 від 03.07.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000502200, яким за порушення п. п. 138.1.1. п 138.1., п. 138.2., п. 138.4. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток в сумі 57929,53 грн., у тому числі основний платіж 57929,53 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0 грн.

17.07.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 809/2200/30993829 від 03.07.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000512200, яким за порушення п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 2986,88 грн., у тому числі основний платіж 2389,50 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 597,38 грн.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.6. ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добробут» по господарських відносинах із ПП «Один Два Три» за період з 01.10.2010 року по 30.10.2010 року встановлено його завищення всього в сумі 2389,50 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 2389,50 грн.. Одним із постачальником ТзОВ «БК Добробут» за період з 01.10.2010 року по 30.10.2010 року було ПП «Один Два Три» від якого було отримано роботи на суму 14337 грн., в т.ч. ПДВ - 2398,50 грн..

На підтвердження дотримання вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 138.1., п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України по взаємовідносинах із ПП «Один Два Три» позивачем надано копії:

- договору підряду № 05/03-03 від 05.03.2010 року, укладеного ТзОВ «Добробут Левандівки» (після зміни назви - ТзОВ «БК Добробут») (замовник) та ПП «Один Два Три» (виконавець) про виконання загально будівельних робіт багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Бортнянського, 50;

- податкових накладних № 960 від 04.10.2010 року на суму 5764 грн. та № 989 від 07.10.2010 року на суму 8573 грн.;

- виписки з банківського рахунку за 04.10.2010 року та за 07.10.2010 року про оплату ПП «Один Два Три» коштів у сумі 14337 грн. відповідно до рахунків № 04/10-01 від 04.10.2010 року та № 07/10-01 від 07.10.2010 року.

Із долучених позивачем до матеріалів справи первинних документів не можна дійти висновку про реальність господарських операцій, їх використання у господарській діяльності позивача. На пропозицію суду позивачем не додано до матеріалів справи будь-яких інших первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, таких як: акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, рахунки № 04/10-01 від 04.10.2010 року та № 07/10-01 від 07.10.2010 року, інші наявні первинні документи чи інші докази на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із контрагентом ПП «Один Два Три», їх використання у господарській діяльності позивача.

Відтак, колегія суддів вважає недоведеними позовні вимоги в частині господарських операцій із контрагентом позивача ПП «Один Два Три» та приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог, що стосуються господарських операцій із вказаним контрагентом, слід відмовити.

Щодо правовідносин з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» колегія суддів зазначає, що ТзОВ «БК Добробут» проводило у 2011 році будівництво житлового будинку по вул.. Бортнянського, 43 в м. Львові, тому 01 липня 2011 року товариство уклало договір з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» для виготовлення вікон різних розмірів, для встановлення у даному житловому будинку на загальну суму 302 241 грн. з ПДВ (ст. 43-44). 18 серпня 2011 року ТзОВ «БК Добробут» попередньо частково перерахувало на рахунок з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» за виготовлення вікон 30 000 грн.. Такі вікна виготовлені у повному обсязі і встановленні у житловому будинку по вул.. Бортнянського, 43 в м. Львові, тому 31 серпня 2011 року підписано представниками обох підприємств акт прийому-здачу вікон на загальну суму 302 241 грн. (ст. 45) та видано податкову накладну №926 від 29 липня 2011 року на суму 302 241 грн., в т.ч. 50 373,50 ПДВ (ст. 50). Підтвердженням того, що роботи виконані у повному обсязі є крім зазначених документів, також той факт, що на даний час житловий будинок зданий в експлуатацію.

Твердження відповідача, що реального надання послуг за договором, укладеним ТзОВ «БК Добробут» та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» не було, оскільки контрагент позивача не мав потужностей, відповідного персоналу для виконання таких об'ємів робіт колегією суддів не приймаються, оскільки до матеріалів справи долучено договір про надання послуг від 01.08.2011 року, податкова накладна від 29.07.2011 року, виписана на підставі договору від 01.07.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний 31.08.2011 року. За виконані роботи, а саме виготовлення вікон позивач перерахував контрагенту кошти. Такі вікна виготовлені у повному обсязі і встановлені у житловому будинку по вул. Бортнянського, 43 в м. Львові.

Крім того, підтвердження реального виконання робіт є той факт, що житловий будинок по вул. Бортнянського, 43 в м. Львові зданий в експлуатацію.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій позивача із контрагентом ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби від 17.07.2013 року №0000502200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Добробут" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі №813/6786/13-а - скасувати та прийняту нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Добробут" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби від 17.07.2013 року №0000502200.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич