Постанова № 39515800, 04.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 р. Справа №805/2877/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Осадчому О.П.

за участю представників сторін:

від позивача - Безуєвська О.А. - довір. від 17.03.2014 № 234/юро-83

від відповідача 1 - Лисенков Д.М. - довір. від 21.02.2014 № 642/10/10

від відповідача 2 - Пальчик В.О. - довір. від 08.01.2014 року № 15-08/6-104

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного

товариства «Азовзагальмаш»

до відповідачів:

1. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників

податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

2. Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» звернулось до Донецького кружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розмірі 3742627 грн. та за листопад 2013 року в розмірі 19032458 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відповідачем порушене його право на отримання суми бюджетного відшкодування.

Зазначає, що згідно пп.200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Вказує на те, що відповідачем порушений строк отримання позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень та листопад 2013 року.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 26.03.2014 року замінений відповідач у справі - Головне управління Міндоходів у Донецькій області на належного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

В запереченнях на позовну заяву відповідач 1 вказав на її безпідставність та зазначив, що згідно пп.200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Вказує, що згідно зазначеної норми закону податковим органом надані висновки від 10.02.2014 року № 267-20, № 258-20 до Управління Державної казначейської служби у Донецькій області про суми відшкодування податку на додану вартість.

Оскільки, як вважає відповідач 1, податковим органом виконані всі умови чинного законодавства щодо отримання позивачем бюджетного відшкодування, вважає, що позовні вимогу не підлягають задоволенню.

В запереченнях на позовну заяву відповідач 2 вказав на її безпідставність та зазначив, що листом від 28.02.2014 року № 4220/5/99-99-100-02-16 Міндоходів України повідомило ДКСУ про проведення перевірок відносно законності усіх висновків про відшкодування ПДВ, які перебувають у провадженні ДКСУ станом на 27.02.2014 року та призупинення виплати коштів (податку на додану вартість).

З урахуванням зазначеного листа до завершення Міністерством доходів і зборів України перевірок відносно законності усіх висновків про відшкодування податку на додану вартість органами Державної казначейської служби України призупинена виплата коштів по відшкодуванню до закінчення відповідних перевірок.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечували, просили у задоволенні позовної заяви відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» зареєстроване в якості юридичної особи рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 13504334), місцезнаходження юридичної особи: 87535, Донецька область, місто Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1 (а.с. 15).

Згідно довідки від 06.05.2011 року № 124/10/29-14-2 про взяття на облік платника податків Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» перебуває на обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 21.12.1991 року за № 16 (а.с. 43).

20.11.2013 року ПАТ «Азовзагальмаш» надало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3742627 грн.(а.с. 7).

20.12.2013 року 20.11.2013 року ПАТ «Азовзагальмаш» надало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 19032458 грн.(а.с. 27).

10.02.2014 року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку надані висновки № 267-20 та № 258-20 до УДКС у Донецькій області про суми відшкодування податку на додану вартість.

На час розгляду справи сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розмірі 3742627 грн. та за листопад 2013 року в розмірі 19032458 грн. відповідачем не відшкодована.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розмірі 3742627 грн. та за листопад 2013 року в розмірі 19032458 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач 1 у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Згідно п. 1 Полження про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, відповідач 2 у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені функції щодо реалізації державної політики у сфері обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Згідно п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як зазначалось раніше, позивечм надані до податкового органу відповідні декларації, в яких визначені суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами спарви та не заперечується сторонами у справі, податковим органом надані до органу державної казначейської служби відповідні висновки про відшкодуваня сум ПДВ.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

В порушення зазначеної норми Закону орган державної казначейської служби у встановлений строк суму бюджетного відшкодування ПДВ позивачу на підставі отриманого висновку не здійснив.

Згідно п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки орган державної казначейської служби у встановлений строк суму бюджетного відшкодування ПДВ позивачу на підставі отриманого висновку не здійснив, тобто, ця сума вважається бюджетною заборгованістю в розумінні зазначеної норми Закону, суд вважає позовну заяву про стягнення зазначеної суми такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розмірі 3742627 грн. та за листопад 2013 року в розмірі 19032458 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розмірі 3742627 грн. та за листопад 2013 року в розмірі 19032458 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 487 грн. 20 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 04.06.2014 року проголошена вступна та резолютивна частини поставнови, повний текст постанови виготовлений 09.06.2014 року.

Суддя Давиденко Т.В.