Рішення № 39514431, 25.06.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р.Справа № 922/1744/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Кухар Н.М.

судді: Жигалкін І.П. , Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром", м.Київ, до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України", с.Комсомольське Лозівського району Харківської області, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна академія аграрних наук України, м.Київ, про стягнення 776374,95 грн. за участю представників:

позивача - Тамазликар Л.Й. (довіреність № 31 від 22.04.2014р.);

відповідача - Бражко С.М. (довіреність № 101 від 15.05.2014р.);

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України", с.Комсомольське Лозівського району Харківської області, заборгованості за Договором купівлі-продажу № ПТМЦ-01/06/11-20 від 01.06.2011р. в розмірі 776374,95 грн., у тому числі: 743810,32 грн. основного боргу; 13082,91 грн. пені; 3117,89 грн. - 3% річних; 16363,83 грн. інфляційних. Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2014р. (суддя Кухар Н.М.) за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1744/14 та розгляд справи призначено на 20.05.2014р. об 11:50 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не були додані до копії позовної заяви видаткові накладні, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, довіреності, за якими отримувались товарно-матеріальні цінності, а також не надав інші докази щодо виникнення заборгованості при виконанні договору. Представник відповідача вказує, що за результатами проведеної перевірки видаткові накладні, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, відсутні у справах підприємства відповідача.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 03.06.2014р. до 11:45 год.

02.06.2014р. до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення на позовну заяву, а також клопотання про призначення по справі судово-технічної експертизи відтиску печатки на видаткових накладних.

Надані відповідачем документи були долучені судом до матеріалів справи.

03.06.2014р. присутній у судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням про виправлення описок, допущених при виготовленні текстів розрахунків пені та суми боргу з урахуванням індексу інфляції, доданих до позовної заяви. А саме представник позивача зазначив, що дані розрахунки підписані представником ТОВ "Торговий дім "Украгропром" Богонос В.А., а не представником ТОВ "Полтаванасінняпром" Богонос В.А., як помилково зазначено у даних документах. У зв'язку з цим, представник позивача надав нові розрахунки пені та інфляційних з внесеними до них відповідними виправленнями.

Клопотання позивача було задоволено судом як обґрунтоване, розрахунки, надані представником позивача, долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача підтримав клопотання про призначення судово-технічної експертизи відтиску печатки ДП ДГ "Комсомолець" НАН України, подане до суду 02.06.2014р.

Представник позивача проти призначення судової експертизи заперечував.

У задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи судом було відмовлено через його необґрунтованість належними доказами.

У судове засідання 03.06.2014р. з'явився представник Національної академії аграрних наук України та заявив усне клопотання про залучення Академії до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, посилаючись на те, що відповідач є державним підприємством, яке належить до сфери управління Національної академії аграрних наук України. Тому збитки відповідача є збитками Академії.

Оскільки представником Національної академії аграрних наук України не було подано відповідної письмової заяви до канцелярії суду, дане клопотання представника Національної академії аграрних наук України було залишено без задоволення.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 12.06.2014р. до 12:00 год. та запропоновано позивачу викласти письмово свою позицію стосовно клопотання відповідача про призначення по справі судово-технічної експертизи.

06.06.2014р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів, необхідних для підтвердження або спростування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, а саме: заявки від відповідача на купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей у позивача за Договором № ПТМЦ-01/06/11-20 від 01.06.2011р.; податкових накладних на поставлені відповідачу товарно-матеріальні цінності за спірним Договором; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, згідно Договору; товарно-транспортних накладних на постачання товарно-матеріальних цінностей відповідачу по Договору; оригіналу Договору № ПТМЦ-01/06/11-20 від 01.06.2011р.

Також 06.06.2014р. до суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національної академії аграрних наук України.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи було задоволено ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2014р.

06.06.2014р. відповідач подав до суду клопотання про проведення слухання справи № 922/1744/14 колегіальним складом суду, яке було задоволено ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2014р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Харківської області Хотенцем П.В. від 11.06.2014р. за № 749 для розгляду справи № 922/1744/14 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кухар Н.М., судді Жигалкін І.П., Аюпова Р.М.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2014р. розгляд справи відкладено на 25.06.2014р. об 11:30 год. та зобов'язано позивача направити на адресу третьої особи копію позовної заяви разом з доданими до неї копіями документів (докази направлення надати у судове засідання); третю особу зобов'язано надати письмові пояснення щодо заявленого позову.

За усним клопотанням представника відповідача розгляд клопотання ДП "Дослідне господарство "Комсомолець" про витребування у позивача доказів, подане до суду 06.06.2014р., було відкладено до розгляду справи по суті.

24.06.2014р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання відповідача про призначення по справі судово-технічної експертизи відтиску печатки на видаткових накладних, на розгляд якої відповідач просить поставити наступне запитання: Чи нанесено відтиск печатки на наданих позивачем видаткових накладних та акту звірки взаємних розрахунків печаткою ДП "ДГ "Комсомолець" НАН України (код ЄДРПОУ: 05460462)?

У судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача підтримав клопотання про призначення судово-технічної експертизи відтиску печатки ДП "Дослідне господарство "Комсомолець", подане до суду 24.06.2014р.; проти позову заперечував; зазначив, що податкові накладні, надані позивачем, не підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем і відповідачем, тому не можуть братись судом до уваги. З приводу цього представник відповідача надав додаткові письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення по справі судово-технічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку про його необґрунтованість, оскільки на підтвердження даного клопотання відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про фальсифікацію відтиску печатки ДП "ДГ "Комсомолець" НАН України. Зокрема, відповідачем не надано документів, що свідчать про втрату печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про їх достатність для розгляду справи по суті, у зв'язку з чим відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування у позивача додаткових доказів, яке було подане до суду 06.06.2014р.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд встановив наступне.

01.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" (позивачем) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України, найменування якого в подальшому було змінено на Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (відповідачем) було укладено Договір купівлі-продажу № ПТМЦ- 01/06/11-20 від 01.06.2011р., згідно п. 1.1. якого позивач (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (покупця), а відповідач зобов'язався прийняти і сплатити за товарно-матеріальні цінності (товар), згідно рахунків-фактур на кожну окрему партію на умовах даного Договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 743810,32 грн., з ПДВ, що потверджується наступними документами:

- видатковою накладною № 581 від 30.06.2011р. на суму 283807,20 грн.;

- видатковою накладною № 623 від 30.06.2011р. на суму 6336,00 грн.;

- видатковою накладною № 672 від 19.07.2011р. на суму 120600,00 грн.;

- видатковою накладною № 744 від 22.07.2011р. на суму 8280,00 грн.;

- видатковою накладною № 694 від 26.07.2011р. на суму 3396,60 грн.;

- видатковою накладною № 957 від 31.08.2011р. на суму 17164,80 грн.;

- видатковою накладною № 1015 від 15.09.2011р. на суму 33360,00 грн.;

- видатковою накладною № 1076 від 27.09.2011р. на суму 95369,40 грн.;

- видатковою накладною № 1212 від 30.09.2011р. на суму 26400,00 грн.;

- видатковою накладною № 1436 від 28.10.2011р. на суму 66795,30 грн.;

- видатковою накладною № 1421 від 28.10.2011р. на суму 8315,74 грн.;

- видатковою накладною № 1716 від 29.11.2011р. на суму 64704,00 грн.;

- видатковою накладною № 2002 від 01.12.2011р. на суму 2818,08 грн.;

- видатковою накладною № 44 від 05.11.2013р. на суму 6463,20 грн.

Відповідач проти факту отримання товару за вищевказаними накладними заперечує, посилаючись на те, що дані видаткові накладні не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки з них неможливо встановити відповідальних осіб, які відвантажували та отримували товарно-матеріальні цінності, що суперечить вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, в обґрунтування заперечень проти позову, відповідач посилається на відсутність у матеріалах справи заявок відповідача на купівлю товарно-матеріальних цінностей у позивача, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортних накладних.

Суд не погоджується з доводами відповідача та вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Зі спірних видаткових накладних вбачається, що вони містять завірені печатками обох сторін підписи осіб, які відвантажили та отримали товарно-матеріальні цінності згідно Договору купівлі-продажу № ПТМЦ-01/06/11-20 від 01.06.2011р.

При цьому, слід зазначити, що вимоги чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Що стосується, відсутності довіреностей на отримання товару, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, залежно від характеру операції до первинних документів може бути включено, зокрема, такі додаткові реквізити, як підстава для здійснення операції та дані про документ, що засвідчує особу-одержувача. Тобто, наявність зазначених реквізитів у первинних документах не є обов'язковою.

Разом з цим, слід звернути увагу на положення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджену наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р., згідно якої довіреність на одержання матеріальних цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Тобто, довіреність не є документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції по передачі чи прийняттю товару.

Такої ж позиції, щодо необов'язковості наявності у видаткових накладних даних, які ідентифікують особу, що отримала товар, та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, дотримується й Вищий господарський суд України у своїй постанові від 09.04.2013р. у справі № 5023/5085/12 від 09.04.2013р.

Що стосується відсутності заявок відповідача на отримання товару, судом встановлено, що вони здійснювалися в усній формі, оскільки Договором купівлі-продажу № ПТМЦ-01/06/11-20 від 01.06.2011р. не передбачено, що такі заявки мають надаватися виключно у письмовому вигляді.

Також, слід зазначити, що усі операції по поставці товарно-матеріальних цінностей за Договором купівлі-продажу № ПТМЦ-01/06/11-20 від 01.06.2011р. відображені у бухгалтерському та податкову обліку позивача (податкових накладних) та у бухгалтерському обліку відповідача, що підтверджується двостороннє підписаним актом перевірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2013р.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо доведеності факту отримання відповідачем товару на загальну суму 743810,32 грн., з урахуванням ПДВ, за спірними видатковими накладними.

Відповідно до п. 4.1. Договору купівлі-продажу, покупець (відповідач) взяв на себе зобов'язання провести оплату за поставлений товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача). Оплату за товар покупець проводить на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури продавця.

Згідно п. 4.2. Договору, для проведення оплати продавець надає покупцю:

- рахунок-фактуру, виписаний на покупця;

- видаткову та податкову накладні.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриманий товар не здійснив.

13.02.2014р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про необхідність оплатити отриманий товар протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання даної вимоги та повторно було надіслано рахунки на оплату. Дану вимогу відповідач отримав 18.02.2014р. та повинен був сплати кошти до 25.02.2014р., однак відповіді від відповідача про результати розгляду вимоги до позивача не надійшло, оплату отриманого товару відповідачем не здійснено.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 743810,32 грн., що також підтверджується двостороннє підписаним актом взаємних розрахунків станом на 01.11.2013р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 6.2. Договору купівлі-продажу № 01/06/11-20 від 01.06.2011р., у разі затримки оплати на термін більше ніж 3 робочих дня, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 13082,91 грн. пені, 3117,89 грн. - 3% річних та 16363,83 грн. інфляційних законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 776374,95 грн., у тому числі: 743810,32 грн. основного боргу, 13082,91 грн. пені, 3117,89 грн. - 3% річних та 16363,83 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (64644, Харківська область, Лозівський район, селище Комсомольське, вул. Жовтнева, буд. 13-А; ідентифікаційний код: 05460462, п/р 26009500043889 у ПАТ "Індекс-Банк", МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" (04060, м.Київ, вул.Щусєва, 36; ідентифікаційний код: 36529168) - суму боргу, яка становить 776374,95 грн., у тому числі: основна заборгованість - 743810,32 грн., пеня - 13082,91 грн.; 3% річних за весь час прострочення - 3117,89 грн.; інфляційні - 16363,83 грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 15527,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Н.М. Кухар І.П. Жигалкін Р.М. Аюпова