Ухвала суду № 39513805, 25.06.2014, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2494/2014 Справа № 641/5460/14-ц У Х В А Л А

25 червня 2014 року

Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Ященко С. О. , розглянувши питання можливості відкриття провадження у справі за позовом

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, що було укладено між нею та ОСОБА_2 07.06.1997 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 295.

У відповідності до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно ч. 2 ст. 110 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.

Згідно відомостей адресно -довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області від 24.06.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрованими у м. Харкові та Харківській області не значаться.

Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позову є дотримання вимог підсудності, інакше позовна заява підлягає поверненню заявнику відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

У зв'язку з цим підсудність як умова реалізації права на пред'явлення позову тісно пов'язана з процесуальною правоздатністю та компетенцією суду.

Місцем проживання фізичної особи, згідно із ч. 1 ст. 29 ЦК України, є житловий будинок. квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де він тимчасово не проживає, а знаходиться.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"під місцем перебування розуміється адміністративно- територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше 6 місяців на рік. Під місце проживання розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад 6 місяців на рік.

Згідно із положеннями ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"громадяни України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування. При реєстрації місця перебування особи інформація про неї повідомляється до органу реєстрації за місцем проживання особи, відповідно до ст. 8 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Отже, пред'явлення позову за місцезнаходженням фізичної особи можливе лише в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Саме по собі проживання особи за певною адресою без реєстрації не є підставою для визначення підсудності за цією адресою.

У відповідності до ч. 9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

На підтвердження наявності обставин, викладених у ч. 9 ст. 110 ЦПК України, позивачем до позовної заяви доказів не додано.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна суду, до якого вона була подана.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню ОСОБА_1.

В зв'язку з поверненням позовної заяви, питання про повернення судових витрат, сплачених при поданні позовної заяви, вирішується відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 115, 121, 122 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернути.

Повернути ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору, сплаченого нею при поданні позовної заяви згідно квитанції від 28.05.2014 року на рахунок (отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37999680, банк отримувача ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31218206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м.Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С. О. Ященко