Ухвала суду № 39513249, 25.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 262/423/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4795/2014

Номер провадження 22-ц/775/4795/2014

Категорія 27 Головуючий в 1 інстанції Майданніков О.І.

Доповідач Ларіна Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Ларіної Н.О.

суддів Лісового О.О., Принцевської В.П.

при секретарі Папоян К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" на ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду.

Зазначену ухвалу оскаржив позивач та подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, оскільки вона не відповідає нормам процесуального права, справу направити для продовження розгляду до Пролетарського районного суду м. Донецька.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що всупереч висновкам суду про неповідомлення про причини неявки представника позивача у судове засідання, що відбулось 27 березня 2014 року, 26 березня 2014 року представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (вих. № 1971 від 25 березня 2014 року), факт отримання судом зазначеного клопотання підтверджується штампом для вхідної кореспонденції канцелярії суду на екземплярі позивача. Вважає, що у разі отримання такого клопотання суд повинен був розглянути справу без участі позивача за наявними доказами на момент подання позовної заяви та ухвалити рішення у справі. Таким чином, суд першої інстанції не мав жодних правових підстав для відкладення розгляду справи 27 березня 2014 року. Проте, засідання у справі з невідомих причин було відкладено на іншу дату, а саме на 24 квітня 2014 року, підтвердженням належності повідомлення позивача про судовий розгляд є телефонограма.

Враховуючи викладене, на думку апелянта, залишення в даному випадку позовної заяви без розгляду можливе саме при повторній неявці належним чином повідомленого позивача до судового засідання і факті ненадходження заяви про розгляд справи за його відсутності, проте якщо така заява буде подана, не можна говорити про неявку, яка давала б можливість застосовувати судом наслідки, закріплені ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, отже, висновок суду про наявність повторності неявки позивача у судове засідання 22 квітня 2014 року, враховуючи подання клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача від 26 березня 2014 року, є необґрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду по суті.

Відповідач в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце слухання скарги повідомлений належним чином листом з повідомленням від 17 червня 2014 року, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто за відсутністю відповідача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 п. 4 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовні вимоги без розгляду суд першої інстанції виходив з положень ч. 3 ст. 169 ЦПК (ч. 2 ст. 77 ЦПК) України, а саме, що позивач повторно не з'явився до судового засідання, був повідомлений належним чином та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Проте погодитися з даним висновком суду не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2013 року представник позивача ПАТ „Державний ощадний банк України" подав позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, при цьому посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

До початку розгляду справи по суті 27 березня 2014 року о 09 годині 00 хвилин представник позивача Бойко С.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до розписки (а.с. 39), про причини неявки суд не повідомив. Повторно 22 квітня 2014 року о 11 годині 30 хвилин представник позивача Бойко С.В. у судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до телефонограми (а.с. 43), надав до канцелярії суду заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі (а.с. 44-45). Представник позивача не надавав суду заяв про розгляд справи за його відсутності.

Але ж, як вбачається з матеріалів справи - справи призначалась до слухання на 20 лютого 2014 року, 27 березня 2014 року та 22 квітня 2014 року.

26 березня 2014 року до канцелярії суду представником позивача було надано заяву з клопотанням про розгляд справи 27 березня 2014 року об 09 годині за відсутністю представника позивача. З довідки від 27 березня 2014 року вбачається, що судове засідання не відбулось у зв'язку із знаходженням судді на лікарняному та розгляд справи призначений на 22 квітня 2014 року (а.с. 42).

Пунктом 3 частини 1 статті 207 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Однак, виходячи з наведених вище обставин справи та положень вказаної статті, повторна неявка належне повідомленого позивача не мала місце (судове засідання 27 березня 2014 року не відбулось за відсутності судді, позивачем надано заяву про розгляд справи за його відсутністю, судом не визнано явку позивача обов'язковою), тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

З огляду на викладене, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" задовольнити.

Ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2014 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: