Рішення № 39511749, 24.06.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2014 р.

Справа № 902/609/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача : ОСОБА_2 - згідно договору;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до:Уладово - Люлинецької дослідно - селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (вул. Радянська, с. Уладівське, Калинівський район, Вінницька область, 22422) про стягнення 209 324, 20 грн., з яких: 164 408, 00 грн. - боргу, 16 440, 80 грн. - штрафу, 11 837, 37 грн. - пені, 11 377, 03 грн. - відсотки річних, 5 261,00 грн. - інфляційні нарахування за прострочення грошового зобов"язання за період з 01.01.2012 р. по 25.04.2014 р., згідно договору про надання сільськогосподарських послуг № 1109/1 від 19.09.2011 р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвали суду від 12.05.2014 р. про явку в судове засідання повноважного представника, не виконав.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позов в частині основного боргу 164 408, 00 грн., позовні вимоги в частині пені та штрафу не визнав, покликаючись на те, що в зв'язку з важким фінансовим становищем відповідач не мав змоги розрахуватись з позивачем по договору. Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 Цивільного кодекесу України). За правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності. Умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів"). Договором про надання сільськогосподарських послуг №1109/1 від 19 вересня 2011 року та жодним іншим документом укладеним між сторонами не передбачено збільшення позовної давності, а також не можна вважати підставою збільшенням позовної давності п. 6.1. Договору, яким передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх зобовязань.

Заперечення відповідача у відзиві на позов суд розцінює як заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення штрафу, пені.

Представник відповідача Т.С.Власенко подала також до суду клопотання від 20.06.2014 р. про перенесення слухання справи, яке призначена на 24.06.2014 р., в зв"язку із її участю 24.06.2014 р. в розгляді іншої справи в суді.

Представник позивача заперечив проти вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання від 20.06.2014 р. представника відповідача про перенесення слухання справи, суд прийшов до висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Стаття 77 ГПК України не передбачає такої підстави для відкладення розгяду спору як участь представника в розгляді іншої справи в суді. Також, всупереч ст. 33 ГПК України, відповідач не надав доказів, які б обгрунтовували клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні, на підставі ст. 22 ГПК України, подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 16440, 80 грн. та пені в сумі 11837, 37 грн. В решті позовних вимог позов підтримав. Наслідки часткової відмови від позову представнику позивача відомі. У вказаній заяві представник позивача також просить, внаслідок доведення спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача і доведення спору до розгляду в суді з його вини, судові витрати на судовий збір в сумі 4186, 48 грн. покласти на відповідача.

Заява про часткову відмову від позовних вимог не суперечить чинному законодавству та матеріалам справи.

Судом вказану заяву задоволено та ухвалено про припинення провадження у справі щодо стягнення штрафу в сумі 16440, 80 грн. та пені в сумі 11837, 37 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 901, 903 ЦК України, підлягають частковому задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

19.09.2011 р. між позивачем (в договорі - "Виконавець") та відповідачем (в договорі - "Замовник") було укладено договір про надання сільськогосподарських послуг № 1109/1.

Згідно п.1.1. договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати послуги по збиранню соняшнику та кукурудзи зернозбиральними комбайнами в сезоні 2011 року на площі 370 га, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги. При цьому заправка комбайнів здійснюється згідно фактичних витрат, а при закінченні робіт заправка здійснюється до повного бака.

В п.п. 1.2., 1.3. договору Сторони погодились, що обсяг послуг по збиранню є остаточним і може відрізнятись від вказаного в п.1.1. цього договору не більше ніж на 5 %. Кількість комбайнів, що передаються для виконанання робіт складає дві одиниці.

Згідно п. 2.1., 2.2., 2.3. договору оплата за виконані послуги проводиться Замовником із розрахунку 375 грн. за 1 га обмолоту кукурудзи та 240 грн. за 1 га обмолоту соняшнику. Орієнтовна сума договору складає 190 800 грн. Остаточна сума Договору визначається за підписаними Сторонами актами приймання - передачі наданих послуг (за фактичним обсягом зібраної площі). Оплата за виконані послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (виходячи із встановлених п.2.1. розцінок) не пізніше ніж через 3 банківських дні, з дня підписання Сторонами кожного акту приймання - перадачі послуг включно.

В п. 5.1., 5.2., 5.3. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань Сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю штраф в розмірі 10% від суми договору та пеню з розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати. Сплата санкцій не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань,

Відповідно до п.6.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуг на загальну суму 164 408, 00 грн., що стверджується актами прийому - передачі виконаних робіт від 15.11.2011 р. на суму 6720, 00 грн., від 28.12.2011 р. на суму 157 688,00 грн.

Відповідач умов договору не виконав, не оплатив позивачеві за отримані послуги в сумі 164 408, 00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Згідно п.2.3. договору оплата за виконані послуги мала здійснитися Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (виходячи із встановлених п.2.1. розцінок) не пізніше ніж через 3 банківських дні, з дня підписання Сторонами кожного акту приймання - перадачі послуг включно.

Так як відповідач не виконав умови договору щодо оплати, то згідно акту прийому - передачі виконаних робіт від 15.11.2011 р. заборгованість виникла з 19.11.2011 р., згідно акту прийому - передачі виконаних робіт від 28.12.2011 р. - з 03.01.2012 р.

Отже, борг відповідача перед позивачем складає 164 408, 00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Позивач надсилав відповідачу претензію № 1 від 04.05.2012 р. про сплату заборгованості, проте, вона залишена без задоволення відповідачем.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст. 901, 903 ЦК України (договір про надання послуг).

Відповідно до вказаних статтей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов'язання можуть виникати, відповідно до ст. 174 ГК України, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610, 612 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Окрім суми боргу 164 408,00 грн., яка є обгрунтованою позивачем і підлягає задоволенню, позивач пред"явив до стягнення 11 377, 03 грн. - 3% відсотки річних, 5 261,00 грн. - інфляційних нарахувань за прострочення грошового зобов"язання за період з 01.01.2012 р. по 25.04.2014 р.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 11 377, 03 грн. - 3% відсотки річних, 5 261,00 грн. - інфляційних нарахувань за прострочення грошового зобов"язання за період з 01.01.2012 р. по 25.04.2014 р., судом встановлено наступне.

За період з 01.01.2012 р. - 25.04.2014 р. сума річних із суми боргу 6720 грн. становить 466, 17 грн., за період 03.01.2012 р. - 25.04.2014 р. із суми боргу 157 688 грн. - 10 912, 98 грн, що загалом становить 11 379, 15 грн. згідно проведеного судом розрахунку.

Втрати від інфляції за період з 01.01.2012 р. - 31.03.2014 р. із суми боргу 6720 грн. складають 223, 13 грн., із суми боргу 157 688 грн. за період 01.01.2012 р. - 31.03.2014 р. складають 5235, 77 грн., що загалом становить 5458, 90 грн.

Проте, оскільки позивачем заявлено до стягнення 11 377, 03 грн. - 3% річних, 5261, 00 грн. - інфляційних втрат, що є менше, ніж в розрахунку проведеному судом, то задоволенню підлягають до стягнення 11 377, 03 грн. - 3% відсотки річних, 5 261,00 грн. - інфляційні нарахування за прострочення грошового зобов"язання за період з 01.01.2012 р. по 25.04.2014 р., заявлені позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки представник позивача відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, то заява про застосування строку позовної давності, викладена у відзиві, щодо стягнення штрафу, пені судом не розглядається.

Наведене свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення 164 408, 00 грн. - боргу, 11 377, 03 грн. - 3% відсотків річних, 5 261,00 грн. - інфляційних нарахувань за прострочення грошового зобов"язання за період з 01.01.2012 р. по 25.04.2014 р., є законними і обґрунтованими поданими в справу доказами.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судові витрати на судовий збір в сумі 4186, 48 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 49, 80, 82 - 84, 85, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 164 408, 00 грн. - боргу, 11 377, 03 грн. - 3% відсотків річних, 5 261,00 грн. - інфляційних нарахувань. Судові витрати на судовий збір в сумі 4186, 48 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Уладово - Люлинецької дослідно - селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, код ЄДРПОУ 00497638(вул. Радянська, с. Уладівське, Калинівський район, Вінницька область, 22422) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) 164 408, 00 грн. - боргу, 11 377, 03 грн. - 3% відсотків річних, 5 261,00 грн. - інфляційних нарахувань, судових витрат на судовий збір в сумі 4186, 48 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення надіслати відповідачеві рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 24.06.2014 р. Повний текст рішення відповідно до ст. 84 ГПК України оформлено і підписано 01.07.2014 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Радянська, с. Уладівське, Калинівський район, Вінницька область, 22422)