ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/1724/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Яцемирського С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправними дії відповідача в частині нарахування податкового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 р. № 000281703, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 45395,24 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 36316,19 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9079,05 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що висновок акту перевірки ґрунтується на припущеннях та носить суб'єктивний характер. Так, безпідставними є висновки відповідача щодо наявності порушення з боку позивача пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, а саме не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, оскільки анулювання (прощення) банком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, не є тотожним отриманому додатковому благу, котре згідно положень Податкового кодексу України має бути оподатковано. Також звертає увагу на те, що питання припинення зобов'язань, що виникають з кредитних договорів, у тому числі шляхом прощення боргу, повинні бути врегульовані між сторонами зобов'язання в рамках договірних правовідносин. Між тим, ПАТ "УкрСиббанк" не було прийнято жодного рішення щодо припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом прощення боргу, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що позивач отримав додаткові блага.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити із вказаних підстав.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік не подавала, дохід у вигляді анульованої (прощеної) заборгованості у розмірі 214886,99 грн. не задекларувала та податок на доходи фізичних осіб до 1 серпня 2013 року до бюджету не сплатила, чим порушила пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп."в" п.176.1 ст.176 ПК України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в період з 26.03.2014 р. по 28.03.2014 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_3 з питань повноти та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб з отриманого доходу у вигляді додаткового блага за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 04.04.2014 р. № 28/21-03-17-03/НОМЕР_1.
У висновку акту перевірки вказано, що встановлено порушення:
1. пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, платником податку не включено до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума отриманого доходу у 2012 році у вигляді додаткового блага у розмірі 214886,99 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 36316,19 грн.;
2. пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік у встановлені законодавством терміни.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 р. № 000281703, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 45395,24 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 36316,19 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9079,05 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, висновок контролюючого органу про не оподаткування доходу, отриманого позивачем від податкового агента АТ "УкрСиббанк" у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу згідно кредитного договору, укладеного між позивачем та АТ "УкрСиббанк", ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором є тим самим додатковим благом у розумінні пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб. У зв'язку з цим ДПІ у м.Херсоні вважає, що позивач зобов'язана була нарахувати податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.
Суд погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 26.09.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до пп.1.2.5 п.1.2 розділу 1 якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_2 у Банку.
Відповідно до наданого АТ "УкрСиббанк" до контролюючого органу розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. встановлено отримання платником податків ОСОБА_3 доходу у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) у сумі 214886,99 грн.
Листом від 22.11.2013 р. № 10-23/34439/2 АТ "УкрСиббанк" підтвердив факт анулювання позивачу суми боргу за кредитним договором у розмірі 214886,99 грн. та вручення боржнику відповідного повідомлення про таке анулювання (прощення) боргу.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Приписами пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку є податковий агент.
Приписами п.176.2 ст.176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Положеннями абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
З урахуванням зазначених вище норм ПК України обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов : отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням; доведення рішення кредитора щодо анулювання (прощення) боргу до боржника шляхом або надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу, або укладення відповідного договору, або надання повідомлення під розписку; включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
Судом встановлено, що АТ "УкрСиббанк" вручило позивачу повідомлення про анулювання (прощення) боргу, що підтверджується листом від 22.11.2013 р. № 10-23/34439/2, та у додатку 1ДФ відобразило отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 214886,99 грн. (ознака доходу 126). Тобто, АТ "УкрСиббанк" виконано всі функції податкового агента відповідно до вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим відповідно до вимог абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, ОСОБА_3 самостійно повинна була сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.
Абзацом "в" підпункту 176.1 пункту 176.1 статті 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Згідно п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно- правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Оскільки позивач не включила до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларувала суму доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 214886,99 грн., то відповідач відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України правомірно нарахував податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 36316,19 грн. та застосував штрафну санкцію у розмірі 9079,05 грн.
Враховуючи вищевикладене суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_3
Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
Оскільки ОСОБА_3 просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 р. № 000281703 на суму 45395,24 грн., то судовий збір за адміністративний позов майнового характеру складає 1872 грн.
При подачі позову ОСОБА_3 сплачено судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у повному розмірі (73,08 грн.) та 10 відсотків розміру ставки судового збору за вимоги майнового характеру (182,70 грн.), що підтверджується долученими до справи квитанціями від 22.05.2014 р., від 28.05.2014 р.
Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 у зв'язку з відмовою у задоволенні позову майнового характеру складає 1644,30 грн. (1872 грн. - 182,70 грн.).
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2014 р. № 000281703.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 червня 2014 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.3.2
Судове рішення № 39511679, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 27.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/1724/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: