Постанова № 39511521, 26.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 р. Справа № 805/7033/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та

Шахтарському районі Донецької області

до державного підприємства «Донвуглереструктуризація»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату

та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за лютий-

березень 2014 року в сумі 1482165,03 гривень

Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Донвуглереструктуризація» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за лютий-березень 2014 року в сумі 1482165,03 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що розмір сум, що підлягають відшкодуванню, був визначений у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були направлені на адресу ДП «Донвуглереструктуризація» «Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт». Відповідач не відшкодовує Управлінню фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1482165,03 гривень за період лютий-березень 2014 року, з яких за списком № 1 – 1335959,13 гривень, за списком № 2 – 146205,90 гривень. Відповідачем порушуються вимоги ст. 12 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню за рахунок власних коштів підприємства у розмірі 100 відсотків фактичних витрат.

Позивачем через канцелярію суду 24 червня 2014 року надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути 1482165,03 гривень та клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання позивача, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - державне підприємство «Донвуглереструктуризація», код ЄДРПОУ 32442610, є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 187), має відособлений структурний підрозділ Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», код ЄДРПОУ 37112123, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та карткою страхувальника (а.с. 188, 189), який знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі.

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відособленого структурного підрозділу Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація», шахти «Московська», центральної збагачувальної фабрики «Сердитянська», шахти «Шахтарська», збагачувальної фабрики «Постніковська» (а.с. 31-185).

Як вбачається з розрахунку суми позову (а.с. 12-30) відповідач має заборгованість з відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» та «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», (за списками №№ 1, 2) по Шахтарській дирекції з виконання проектів ліквідації шахт, за період лютий-березень 2014 року на загальну суму 1482165,03 гривень.

Позивач вважає, що правонаступником вказаних підприємств є відособлений структурний підрозділ Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт державного підприємства «Донвуглереструктуризація», який не має статусу юридичної особи, тому звернувся до суду із позовом про стягнення з державного підприємства «Донвуглереструктуризація» понесених витрат.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1058-IV) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Законом України «Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у вугільно-промисловому комплексі, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами» № 10/97-ВР від 17.01.1997 року із змінами і доповненнями визначено порядок списання заборгованості збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у вугільно-промисловому комплексі, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, з метою скорочення видатків на ліквідацію таких підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, заборгованість збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у вугільно-промисловому комплексі, які ліквідуються (далі - підприємств), по податках та зборах, передбачених Податковим кодексом України, інших обов'язкових платежах до Державного бюджету України і по внесках до державних цільових фондів (крім внесків до Пенсійного фонду України), а також по нарахованих відповідно до законодавства України та несплачених пені, фінансових санкціях на цю заборгованість списується за станом на дату прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про ліквідацію таких підприємств з урахуванням пасивів і активів цих підприємств.

Згідно зі ст. 2 Закону № 10/97-ВР, заборгованість підприємств по внесках до Пенсійного фонду України погашається у першочерговому порядку перед задоволенням вимог інших кредиторів, у тому числі за рахунок реалізації майна таких підприємств.

Відповідно до ст. 3 Закону № 10/97-ВР порядок ліквідації підприємств, на які поширюється дія цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» від 27 серпня 1997 року № 939 визначені особливості ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється дія Закону України «Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у вугільно-промисловому комплексі, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - гірниче підприємство).

Згідно з п. 4 даного Порядку рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Міненерговугілля, погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями.

Як передбачено п. 11 Порядку фізична ліквідація гірничого підприємства передбачає виконання робіт з демонтажу обладнання та устаткування, ліній електропередачі та технологічного зв'язку, засипання стовбурів, шурфів, свердловин, інших гірничих виробок, руйнування будівель, споруд та здійснення заходів, спрямованих на розв'язання проблем водовідливу.

Роботи з фізичної ліквідації гірничого підприємства виконуються відповідно до затвердженого проекту за умови забезпечення захисту територій і водоносних горизонтів від небезпечного впливу, пов'язаного з відновленням рівня ґрунтових вод та гідроекологічної безпеки на діючих підприємствах та прилеглих територіях, де внаслідок попередньої діяльності підприємства і після його фізичної ліквідації погіршується або може погіршитися геологічна та гідроекологічна ситуація.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Гірничого Закону України № 1127-XIV Питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, вирішуються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.

Відособлений структурний підрозділ Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» згідно свого Положення – п. 3.1 (а.с. 192-195) створено з метою здійснення некомерційної (без мети одержання прибутку) господарської діяльності, саме: виконання проектів ліквідації та здійснення контролю за їх виконанням. шахт, і є неприбутковою організацією; основна мета діяльності - організація та виконання комплексу заходів щодо ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, рекультивація промислових площ, охорони праці та навколишнього середовища, дотримання правил безпеки, здійснення заходів для соціально захисту працюючих. А отже, не є правонаступником прав та обов’язків збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, що ліквідуються, які пов’язані з їх господарською діяльністю.

При цьому позивачем на надано доказів того, що ДП «Донвуглереструктуризація» є правонаступником будь-яких підприємств, що ліквідовано.

Зазначена думка суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, зокрема, визначеною у справах № К/9991/44550/11, № К/9991/44555/11.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позивачем не доведено, що у спірних правовідносинах належним відповідачем є державне підприємство «Донвуглереструктуризація».

Дані обставини також встановлені постановами Донецького окружного адміністративного суду, зокрема, по справі № 805/18189/13-а від 25 грудня 2013 року та № 805/2207/14 від 05 березня 2014 року. У задоволенні позовних вимог було відмовлено. Дані постанови залишені без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2014 року та 18 квітня 2014 року відповідно.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, як передбачено ч. 1 ст. 72 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до державного підприємства «Донвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за лютий-березень 2014 року в сумі 1482165,03 гривень – відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 26 червня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.