Постанова № 39510364, 17.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2014 рокусправа № 808/8734/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім», в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області форми «Р» від 20.09.2012 № 0000722212; зобов'язати відповідача у встановленому законодавством порядку скласти та направити до казначейської служби висновок про повернення ТОВ «Техенергохім» з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку в сумі 93260,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.09.2012 № 0000722212. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства та його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Техенергохім» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Автопарітет-Д» за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 , за результатами якої складено акт від 19.09.2012 № 2104/22-12/22161169.

Під час перевірки встановлено порушення ТОВ «Техенергохім»: п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Техенергохім» при визначенні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Автопарітет-Д» на суму податку на додану вартість 74608,00 грн.; пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 74608,00 грн. за липень 2010 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000722212 від 20.09.2012, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 93260,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про відсутність фактів підтвердження поставок товару від ТОВ «Автопарітет-Д», а також те, що операції з вказаними контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків та використовувались контрагентами з метою формування податкового кредиту.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також суд першої інстанції вірно встановив, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Автопарітет-Д» (продавець) укладено договори № 7-19 від 08.04.2010, № 19-30 від 08.04.2010, № 9-31 від 17.05.2010, згідно з якими продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у відповідності до умов договору.

Виконання умов договору підтверджується наданими під час перевірки податковими накладними № 456, 54, 374 та видатковими накладними № 456, 54, 374.

На підтвердження використання в господарській діяльності товару, отриманого від ТОВ «Автопарітет-Д», до матеріалів справи надано витяг з журналу реєстрації довіреностей, відповідно до якого товар від ТОВ «Автопаритет-Д» за вищевказаними договорами отримувала ОСОБА_1. Крім того, на підтвердження використання в господарській діяльності товару від ТОВ «Автопаритет-Д» до матеріалів справи позивачем надано акт внутрішнього переміщення основних засобів.

На підтвердження транспортування товару від ТОВ «Автопаритет-Д» до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні. На підтвердження наявності у позивача власного автомобільного транспорту, яким здійснювалось перевезення вантажу від ТОВ «Автопаритет-Д», до матеріалів справи надано тимчасовий реєстраційний талон № 460260 на вантажний транспортний засіб МАЗ, д. н. АР2457ВС.

На підтвердження наявності у позивача складських приміщень до матеріалів справи надано договір купівлі-продажу, договір суборенди приміщення, договір оренди земельної ділянки, додаткову угоду до договору оренди землі від 28.02.2006 № 040626100137.

Разом з тим суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що ані на час проведення податкової перевірки, ані на час вирішення спору в суді позивач не надав належних та допустимих доказів здійснення оплати за отриманий товар.

Суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги пояснення представника позивача, згідно з якими позивач не розрахувався з контрагентом у зв'язку з виникненням сумнівів щодо правомірності здійснення ним господарської діяльності, а саме у зв'язку з порушенням відносно директора ТОВ «Автопарітет-Д» кримінальної справи.

Суд першої інстанції не дослідив, що за умовами вищевказаних договорів купівлі-продажу умовами оплати товару є 100% оплата на розрахунковий рахунок продавця протягом 40 банківських днів з моменту поставки. Поставка товару відбувалася в липні 2010 року, тоді як постанова про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Автопаритет-Д» прийнята 24.02.2012.

Отже, доводи представника позивача щодо причин не проведення оплати товару, за висновком суду апеляційної інстанції, є хибними.

Окрім того за приписами статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

До перевірки, а також після її проведення, але до прийняття спірного ППР, позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, що свідчить про їх відсутність в момент вчинення господарської операції.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інші.

Суд першої інстанції не оцінив в сукупності всі обставини, які ставлять під сумнів реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Автопаритет-Д», що призвело до прийняття помилкового судового рішення, яке підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року в адміністративній справі № 808/8734/13-а скасувати.

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 20 червня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров