Ухвала суду № 39508338, 16.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2014 р. м. Київ К/800/34572/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіна постановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2013та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013у справі № 826/955/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хімцентр»доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімцентр» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 10.01.2013 за № 0000122240/262 та № 0000122240/263.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.01.2013 за № 0000122240/262 та № 0000122240/263.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- на підставі постанови старшого слідчого СУ ДПС у м. Києві від 01.10.2012 у рамках кримінальної справи № 70-539, яка порушена стосовно невстановлених осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, про призначення перевірки ТОВ «Хімцентр», відповідачем проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «КФ «Горизонталь» за період з 01.01.2011 по 30.11.2012;

- за результатами перевірки складено акт № 7417/2240/36788867 від 21.12.2012, яким встановлено порушення позивачем пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ кв. 2012 року на суму 271 850,00 грн. та за ІІІ кв. 2012 року на суму 411 004,00 грн., та пп.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень - серпень 2012 року на суму 650 338,00 грн.;

- на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення № 0000122240/263 від 10.01.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 812 922,50 грн. (з яких: 650 338,00 грн. - основний платіж та 162 584,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

2) податкове повідомлення-рішення № 0000122240/262 від 10.01.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 853 567,50 грн. (з яких: 682 854,00 грн. - основний платіж та 170 713,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивачем протиправно сформовано показники податкового обліку за результатами укладених договорів з ТОВ «КФ «Горизонталь» з огляду на нікчемність цих договорів, оскільки згідно бази АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» по фінансово-господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ «КФ «Горизонталь» існують розбіжності між податковим кредитом ТОВ «Хімцентр» та податковими зобов'язаннями ТОВ «КФ «Горизонталь», а також те, що ТОВ «КФ «Горизонталь» має ознаки фіктивності.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «КФ «Горизонталь» були направлені на реальне настання правових наслідків, оскільки матеріалами справи підтверджується зв'язок між понесеними витратами та фактичним придбанням товару, який було використано у господарській діяльності платника податку, внаслідок чого відбулись зміни у власному капіталі позивача та фактичний рух активів. Також судові інстанції дійшли висновку про безпідставність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки вони були прийняті відповідачем до набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що за результатами судового розгляду справи суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог. Однак, колегія суддів наголошує на наступному.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види таких перевірок визначені у ст.75 Податкового кодексу України, згідно п.75.1 якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України:

- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків;

- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом;

- документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до п.78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Зокрема, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

За змістом п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку..

Пунктом 58.4 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем до набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального закону.

Враховуючи наведені приписи податкового законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що попередні судові інстанції помилково вдались до дослідження правомірності формування платником податку даних податкового обліку з податку на додану вартість і податку на прибуток, а також встановлення факту реального, товарного характеру здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки будь-які висновки, зроблені судами внаслідок встановлення таких обставин справи, не є належним обґрунтуванням мотивів, які мають бути покладені в основу судового рішення як про задоволення, так і про відмову в задоволенні позову у цій справі, з огляду на те, що контролюючий орган першопочатково не мав законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Між тим, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, яка призначена на виконання постанови старшого ОВС СУ ДПС у м. Києві відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки та буди предметом дослідження судами при встановленні правомірності, чи протиправності формування платником податку даних податкового обліку.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, не спростований доводами касаційної скарги, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що винесені передчасно, а тому не ґрунтуються на нормах закону та підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний