Ухвала суду № 39508095, 25.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/800/55000/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Кочана В.М.,

Штульмана І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області), Львівського міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - Львівське МУ ГУ МВС України у Львівській області) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ №1989 від 7 грудня 2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників батальйону ПС при Львівському МУ ГУ МВС України у Львівській області»; визнати незаконним і скасувати наказ ГУ МВС України у Львівській області №444 о/с від 26 грудня 2012 року про звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за підпунктом «є» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновити позивача на посаді інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Львівському МУ ГУ МВС України у Львівській області; стягнути з ГУ МВС України у Львівській області середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу з 26 грудня 2012 року.

Позов обґрунтовував тим, що до дисциплінарної відповідальності притягується лише особа, яка вчинила правопорушення. Зазначає, що інспекцією з особового складу УКЗ ГУ МВС України у Львівській області та прокуратурою Сихівського району м. Львова проводилась перевірка, за наслідками якої було відмовлено в порушенні відносно нього кримінальної справи, а також його не притягнено до адміністративної відповідальності. Тому вважає, що його звільнення з органів внутрішніх справ є необґрунтованим.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в органах МВС України з 20 вересня 1996 року. На посаду інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Львівському МУ ГУ МВС України у Львівській області позивач призначений наказом ГУ МВС України у Львівській області від 28 жовтня 2011 року №374 о/с.

4 грудня 2012 року начальником ГУ МВС України у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом протиправних дій працівників батальйону ПС при Львівському МУ ГУ МВС, за наслідками якого запропоновано, за грубі порушення вимог Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII), Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року №155 та присяги працівника органів внутрішніх справ України, які виразились у скоєнні протиправних, компрометуючих органи внутрішніх справ дій, що є несумісним з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ, у відповідності до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектора патрульної служби батальйону ПС при Львівському МУ ГУМВС України у Львівській області прапорщика міліції ОСОБА_3, накласти стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом ГУ МВСУ у Львівській області від 7 грудня 2012 року №1989 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників батальйону ПС при Львівському МУ ГУ МВС» на позивача накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

26 грудня 2012 року начальнику ГУ МВС України у Львівські області скеровано подання про звільнення з органів внутрішніх справ України прапорщика міліції ОСОБА_3, інспектора патрульної служби батальйону ПС при Львівському МУ ГУ МВС України у Львівській області за порушення дисципліни згідно з підпунктом «є» пункту 63 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення).

Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 26 грудня 2012 року №444 о/с «По особовому складу» звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за підпунктом «є» пункту 63 (за порушення дисципліни) Положення прапорщика міліції ОСОБА_3, інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Львівському МУ ГУ МВС України у Львівській області, з 26 грудня 2012 року.

Звільненню позивача зі служби передувало службове розслідування, за результатами якого встановлено, що 23 листопада 2012 року близько 22 години 45 хвилин інспектори ПС батальйону ПС при Львівському МУ ГУ МВС України у Львівській області прапорщик міліції ОСОБА_3 та старшина міліції ОСОБА_4, перебуваючи поза службою в стані алкогольного сп'яніння, спровокували конфлікт в барі «Дукан» з барменом ОСОБА_5, що зафіксовано відеозаписом з камер спостереження бару.

Вказаними діями зазначені особи, грубо порушили вимоги Закону №565-XII, а саме статтю 2, в якій зазначено, що основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона та забезпечення громадського порядку; частину 1 статті 10 - забезпечувати безпеку громадян та громадський порядок; статтю 7 Дисциплінарного статуту - з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, а також порушили присягу працівника органів внутрішніх справ та вимоги розділу 4 наказу МВС України від 22 лютого 2012 року №155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» - поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь - яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально - етичним принципам стража правопорядку; ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника.

Відповідно до підпункту «є» пункту 63 Положення особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Присяга працівника органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, зобов'язує суворо дотримуватися Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Із атестаційного листа вбачається, що за період з липня 2012 року по грудень 2012 року позивач до виконання своїх службових обов'язків відноситься не завжди добросовісно; за період з вересня 1996 року по грудень 2012 року 13 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні стягнення отримував за ігнорування вимог наказів МВС України та особисту недисциплінованість; за період проходження служби зарекомендував себе з наступної сторони: при несенні служби по охороні громадського порядку ініціативу та наполегливість проявляє рідко, або по вимозі командування підрозділу; за підсумками роботи за 11 місяців 2012 року безпосередньо приймав участь у розкритті 5 злочинів, затримав 26 адмінправопорушників; нормативні документи, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ та патрульної служби позивач знає, однак не завжди правильно керується ними у своїй професійній діяльності; над підвищенням свого особистого професійного рівня працює недостатньо; заняття по фізичній та службовій підготовці відвідує в основному регулярно; матеріальну частину та правила застосування зброї знає, користується нею впевнено; фізично розвинутий добре, в стройовому відношенні підтягнутий. Висновок старшого начальника та результати атестування: займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС. Позивач ознайомлений з атестаційним лиском 25 грудня 2012 року та зазначив «згідний».

Наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155 затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Позивача було ознайомлено з вказаним наказом, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відомості.

Поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь - яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально - етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника (пункт 1.1 розділу 4 наказу №155).

Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтями 14 і 15 Дисциплінарного статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (стаття 14 Дисциплінарного статуту).

У разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника (частина перша статті 15 Дисциплінарного статуту).

Як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, матеріалами службової перевірки, проведеної з дотриманням встановленого законом порядку, доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, що є визначальним при вирішенні питання про його звільнення.

Колегія суддів зазначає, що законодавцем покладено на осіб рядового і начальницького складу обов'язку дотримуватися службової дисципліни і в позаслужбовий час, тому доводи позивача про незаконність його звільнення за діяння, вчинене не в робочий час, є безпідставними.

Щодо твердження позивача, що постановою від 21 грудня 2012 року закрито кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, то як правильно зазначили суди, вказана постанова не спростовує висновків службового розслідування про те, що 23 листопада 2012 року прапорщик міліції ОСОБА_3 перебуваючи поза службою в стані алкогольного сп'яніння, спровокував конфлікт в барі «Дукан» з барменом ОСОБА_5, що зафіксовано відеозаписом з камер спостереження бару.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.М. Кочан

І.В. Штульман