Ухвала суду № 39508027, 18.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2014 р. м. Київ К/800/15262/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Сватко А.О.

та представників сторін:

позивача - Захарчука П.М.,

відповідача - Ситая М.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Кузнецовська ОДПІ)

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.07.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013

у справі № 2а/1770/1868/2012

за позовом Старорафалівського споживчого товариства (далі - Товариство)

до Кузнецовської ОДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 15.11.2011 № 0003552340, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 153 389 грн. (у тому числі 131 162 грн. за основним платежем та 22 227 грн. за штрафними санкціями);

від 15.11.2011 № 0003562340, за яким Товариство зобов'язано сплатити грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 122 090 грн. (у тому числі 104 307 грн. за основним платежем та 17783 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.07.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013, позов задоволено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що:

при визначенні оподатковуваного доходу позивача податковою інспекцією не було враховано усю суму документально підтверджених витрат платника, понесених у перевіреному періоді;

операції з поставки послуг харчування дітей у загальноосвітніх навчальних закладах звільнені від оподаткування ПДВ.

Посилаючись на невідповідність висновків судів нормам чинного податкового законодавства та дійсним обставинам справи, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити позові. Зокрема, скаржник наголошує на порушенні позивачем правил формування валового доходу за датою першої події відповідно до підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та зазначає про заниження Товариством податкового зобов'язання з ПДВ.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті податковим органом за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів по господарським правовідносинам з КП «Володимирецький КГХ» за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, оформленої актом від 02.11.2011 № 1184/23-01765207. Так, під час цієї перевірки Кузнецовською ОДПІ було виявлено невключення позивачем до бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість отриманих від названого контрагента авансових платежів за реалізацію послуг громадського харчування.

Надаючи правову оцінку наведеним висновкам податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток внаслідок визначення позивачем податкових зобов'язань за правилом «першої події», попередні судові інстанції зазначили, що Кузнецовською ОДПІ не було враховано загальну суму витрат Товариства, які були понесені у перевіреному періоді та які зменшують загальний оподатковуваний доход платника.

Так, згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 статті 5 названого Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) визначено як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналіз наведених законодавчих положень свідчить на користь висновку про те, що при визначенні оподатковуваного доходу платника звітного періоду враховуються усі витрати останнього, які понесені у рамках провадження господарської діяльності та які відповідають критерію документальної підтвердженості.

А відтак визначення податковою інспекцією об'єкта оподаткування податку на прибуток у період, охоплений перевіркою, лише з урахуванням витрат по операціям з одним контрагентом (КП «Володимирецький КГХ») за наявності у Товариства первинних документів, що підтверджують й інші витрати, які належать до категорії валових витрат у розумінні пункту 5.1 статті 5 названого Закону, не відповідає наведеним вимогам податкового законодавства.

У зв'язку з цим суди цілком обґрунтовано визнали незаконним донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2011 № 0003552340.

Аналізуючи висновки відповідача щодо заниження позивачем бази оподаткування ПДВ, суди встановили, що в рамках виконання договорів субпідряду, укладених Товариством (постачальник) та КВ «Володимирецький КГХ» (замовник), позивач надавав послуги з харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у загальноосвітніх навчальних закладах.

Відповідно до підпункту 5.1.10 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я.

Аналогічна податкова пільга передбачена й у підпункті «г» пункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, за змістом якого звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я. Порядок надання таких послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, що розглядувані послуги надавалися позивачем у відповідності з вимогами Порядку надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1997 № 1200, та Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 116.

Вказані обставини відповідачем не заперечувалися.

А відтак суди дійшли правильного висновку про відповідність дій платника з невключення вартості цих послуг до бази оподаткування ПДВ наведеному правовому регулюванню.

Доводи Кузнецовської ОДПІ, викладені у касаційній скарзі, відтворюють правову позицію відповідача у справі; ці доводи отримали належну правову оцінку під час вирішення даного спору по суті, а тому не можуть слугувати спростуванням висновків судів, покладеним в основу прийняття оскаржуваних рішень.

Порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваних рішень, судом касаційної інстанції не встановлені.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити Кузнецовську ОДПІ її правонаступником - Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Рівненській області.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити Кузнецовську об'єднану державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби її правонаступником Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Рівненській області.

2. Касаційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 у справі № 2а/1770/1868/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько