Постанова № 39507857, 25.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 р. Справа № 804/6571/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.

за участю: представників позивача - Іванченко Т.О., Юрченка О.О.

представника відповідача - Резнікова Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Науково-виробничого об'єднання «Павлоградський хімзавод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ДП «НВО «Павлоградський хімзавод» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську за №0000018813 від 15.01.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 1' 459грн. 43коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1грн. 00коп.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімзавод» зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 16.09.2003р. (а.с.160) та перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську з 25.12.1991р. за №51 (а.с.176).

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності в Україні.

Так, на підставі наказу №1007 від 20.12.2012р., виданого Західно-Донбаською ОДПІ, та згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) фахівцем податкового органу проведена позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства «Науково-виробничого об'єднання «Павлоградський хімзавод» (код ЄДРПОУ 14310112) щодо реальності здійснення господарських операцій та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Агростальпром» (код ЄДРПОУ 36150958) в січні 2011р.

За результатами перевірки складений Акт №225/22/5-14310112 від 26.12.2012р. (далі Акт перевірки) (а.с.14-44), за висновками якого встановлено:

- не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП «Агростальпром» (код ЄДРПОУ 36150958) в січні 2011р. на суму 1'459,43 грн.;

- відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України (зі змінами та доповненнями) при отриманні товару в січні 2011р. від ПП «Агростальпром» (код ЄДРПОУ 36150958) на суму ПДВ у розмірі 1'459,43 грн. чим занижене податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1'459,43 грн. за січень 2011р.

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач подав до Західно-Донбаської ОДПІ письмові зауваження за вих. №40/8-13 від 02.01.2013р. (а.с.45-51).

Згідно відповіді №311/10/22-4 від 10.01.2013р. на зауваження ДП «НВО «Павлоградський хімзавод» Західно-Донбаською ОДПІ зазначено про правомірність висновків та їх відповідність нормам чинного законодавства (а.с.53-57).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000018813 від 15.01.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 1' 459грн. 43коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1грн. 00коп. (а.с.58).

Не погодившись зі зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргами до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України та Міністерства доходів і зборів України (а.с.60-75, 86-100).

Згідно рішень про результати розгляду скарг податкове повідомлення-рішення №0000018813 від 15.01.2013р. залишене без змін (а.с.79-84, 101-104).

Таким чином, не погоджуючись з такими діями та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що в Акті перевірки відсутні факти, які б підтверджували наявність порушення ДП «НВО «Павлоградський хімзавод» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме: відсутні посилання на конкретні господарські операції та первинні документи, які б виступали доказами зазначених порушень.

Також, позивач вважає, що зі змісту Акту перевірки вбачається відсутність фактів ненадання до перевірки первинних документів посадовими особами ДП «НВО «Павлоградський хімзавод» та порушення порядку складання таких первинних документів.

Позивач зазначає перелік первинних документів, які надавались під час перевірки податковому органу, а саме:

- журнал-ордер по рахунку бухгалтерського обліку 6311, в якому зафіксовані розрахунки за отриманні продукти харчування від контрагента ПП «Агростальпром» за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.;

- рахунок-фактура №5 від 18.01.2011р., складений ПП «Агростальпром» на оплату продуктів харчування;

- платіжні доручення № 306 від 05.05.2011р. на суму 3'000,00 грн., №5466 від 15.11.2011р. на суму 3'000,00 грн., №4994 від 21.11.2011р. на суму 3'000,00 грн., на підставі яких проведена оплата за продукти харчування на користь ПП «Агростальпром»;

- видаткова накладна №5 від 18.01.2011р., складена ПП «Агростальпром», на підставі якої отримані придбані продукти харчування;

- товарно-транспортна накладна від 18.01.2011р. на автомобіль «Газель АЕ 9683 АК», на підставі якої здійснене транспортування придбаних продуктів харчування до території ДП НВО «Павлоградський хімічний завод»;

- накладна №5/224 від 18.01.2011р., на підставі якої здійснена передача придбаних продуктів харчування із кладової до приміщення їдальні, що, на думку позивача, є підтвердженням факту використання таких продуктів харчування в господарській діяльності ДП НВО «Павлоградський хімічний завод»;

- податкова накладна №5 від 18.01.2011р. на загальну суму 8'756,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1'459,43 грн., складена та надана ПП «Агростальпром» відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на підставі якої ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» віднесено суму податку до складу податкового кредиту.

Як пояснює позивач, в Акті перевірки відповідач зазначає про надання під час перевірки ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» перевіряючим реєстру отриманих податкових накладних, податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та додатку 5 до такої податкової декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)».

У зв'язку з чим, позивач вважає, що зазначеними первинними документами ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» підтверджена реальність здійснення господарських операцій з ПП «Агростальпром» (код ЄДРПОУ 36150958) в січні 2011р.

Таким чином, позивач вказує про те, що у перевіряючих не було жодних підстав стверджувати про нереальність господарських операцій з придбання ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» вищезазначених продуктів харчування у контрагента ПП «Агростальпром».

Тому позивач вважає, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки №225/22/5-14310112 від 26.12.2012р. є такими, що не відповідають дійсності, та винесене податкове повідомлення-рішення №0000018813 від 15.01.2013р. є незаконними, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що згідно даних зустрічної перевірки контрагента ПП «Агростальпром» (довідка №302-23/2-36150985 від 25.05.2011 року), проведеної Західно-Донбаською ОДПІ, у ПП «Агростальпром» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за січень 2011 року із контрагентами-покупцями.

Посилаючись на п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України та положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідач зазначає, що позивачем не підтверджена реальність здійснення господарських відносин із контрагентом ПП «Агростальпром» у січні 2011р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлена відсутність об'єктів оподаткування та не підтверджена реальність здійснення господарських операцій ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» з ПП «Агростальпром» в січні 2011 року на суму 1' 459,43 грн.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що висновки, зроблені податковим органом в акті перевірки №225/22/5-14310112 від 26.12.2012р. щодо завищення ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» розміру податкового кредиту на суму 1459,43грн. за січень 2011 року, є правомірними, у зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у межах та компетенції, визначених чинними податковим законодавством України.

Дослідивши матеріали справи, надані представниками сторін докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язані, і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проваляться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, у відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевикладене, суд доходить висновку, що дійсно між позивачем та ПП «Агростальпром» здійснювалась поставка товару, що підтверджується договором поставки №305111 від 17.01.2011р.; специфікацією (Додаток №1 до договору); видатковою накладною №5 від 18.01.2011р.; податковою накладною №5 від 18.01.2011р.; товарно-транспортною накладною від 18.01.2011р.; накладною №5/224 від 18.01.2011р.; рахунком №5 від 18.01.2011р.; платіжними дорученнями №5466 від 15.12.2011р., №306 від 05.05.2011р., №4994 від 21.11.2011р. та інш. (а.с.178-190).

Також, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Агростальпром» у січні 2011р., оскільки:

- по-перше, первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, підтверджується виконання вимог договору поставки №305111 від 17.01.2011р. між ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» (Покупець) та ПП «Агростальпром» (Постачальник);

- по-друге, недійсність правочинів, вчинених ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» з ПП «Агростальпром», судом не визнавалась;

- по-третє, відповідач в Акті перевірки визнає відповідність первинних документів позивача вимогам чинного законодавства України (стор.26 Акту перевірки, а.с.39).

Крім того, висновки відповідача (стор.26 Акту перевірки) щодо відсутності у позивача правомірності визначення податкового кредиту є протиправними, оскільки зроблені на підставі дослідження попередніх ланцюгів постачань товарів, а саме: постачальники - ПП ТД «Тіара» - ПП «Агростальпром» - ДП НВО «Павлоградський хімічний завод», що суперечить приписам чинного законодавства України.

Такої ж думки дотримується Вищий адміністративний суд України у своєму листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р.

Таким чином, позивачем підтверджене здійснення господарських операцій з ПП «Агростальпром» у січні 2011р. первинними документами, наявними в матеріалах справи, а тому Західно-Донбаська ОДПІ неправомірно зробила висновок щодо порушення ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого протиправно винесла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність рішення та відповідність його нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, викладені позивачем обставини знайшли підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - Державному підприємству «Науково-виробничому об'єднанню «Павлоградський хімзавод», судові витрати у розмірі 114грн. 70коп., згідно платіжного доручення №14521 від 14.05.2013р. та квитанції №99-212 від 23.07.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Науково-виробничого об'єднання «Павлоградський хімзавод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби №0000018813 від 15.01.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 1' 459грн. 43коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1грн. 00коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Науково-виробничого об'єднання «Павлоградський хімзавод» (51400, м.Павлоград, вул.Заводська, 44; код ЄДРПОУ 14310112) 114грн. 70коп. (сто чотирнадцять грн. 70коп.) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 30.07.2013р.

Суддя Г. В. Потолова