Ухвала суду № 39507747, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 185/10227/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Чуб Д.Ю. (довіреність від 08.01.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2013 року у справі № 185/10227/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (далі - Відповідач), в якому просила, з урахуванням уточненого адміністративного позову, визнати неправомірними рішення комісії при Управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо розгляду питань з призначення пенсії та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства № 54 від 25.10.2013 р. та незаконної відмови в у переведенні на пенсію по втраті годувальника за покійного чоловіка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4; зобов'язати Відповідача виконати вимоги діючого законодавства України, зокрема, абз.2 ч.1, ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (а.с.1-3,41-43)

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника відмовлено.

Постанова суду обґрунтована тим, що Позивач набуде право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника лише 23.07.2016 року, тобто, при досягненні віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (а.с.55)

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу і просить скасувати постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що на момент її звернення до пенсійного органу вона вже перебувала на пенсії за віком, а тому, відповідно до приписів ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , має право на даний час перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.(а.с.57-59)

У судовому засіданні Позивач - ОСОБА_1, вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представник Відповідача - УПФУ в м. Павлограді та Павлоградському районі надав до суду заперечення проти задоволення апеляційної скарги, які підтримав у судовому засіданні. Зазначав, що ОСОБА_1 отримує не пенсію за віком, а пенсію на пільгових умовах по списку №2, яка передбачає можливість виходу на пенсію раніше за вік, встановлений для призначення пенсії за віком, а тому право на перехід на пенсію по втраті годувальника Позивач отримає лише з 22.07.2016 року.

Заслухавши сторони та їх представників, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку у відповідача та отримує пільгову пенсію за віком по Списку №2 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23 січня 2009 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення. (а.с.9,12,15,17)

ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 у період з 31 жовтня 1980 року. (а.с.26)

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1. (а.с.21)

23 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, в якій просила перевести її із пенсії за віком на пенсію померлого чоловіка.(а.с.5)

Листом від 01.08.2013 р. № М/391 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області було відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 у зв'язку з не підтвердженням факту перебування заявника на утриманні померлого годувальника. (а.с.9-11)

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні та втрату джерела засобів до існування ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка - ОСОБА_3 (а.с.22)

30 серпня 2013 року ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, в якій просила перевести її із пенсії за віком на пенсію померлого чоловіка.(а.с.6-7)

Листом від 12.09.2013 р. № М/428 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області було відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у неї права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника через недосягнення встановленого віку. (а.с.13-14)

Комісією щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства також було прийняте рішення № 54 від 25 жовтня 2013 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 із пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за померлого чоловіка. (а.с.33-34)

Незгода Позивача з вказаним рішенням Відповідача та зобов'язання вчинити певні дії і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач набуде право на отримання пенсію у зв'язку з втратою годувальника лише 23.07.2016 року, тобто, при досягненні віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.36 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Частиною 2 ст.36 Закону № 1058 визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Пенсійним органом не заперечується факт перебування Позивача на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 на момент його смерті, та не спростовується право ОСОБА_1 на отримання пенсії померлого годувальника, але лише за умови досягнення нею відповідного пенсійного віку, встановленого чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та на момент звернення її до суду її вік становив 54 роки. (а.с.15)

Абзацем 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 57 років 6 місяців - для осіб, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.

Оскільки встановленого чинним законодавством пенсійного віку ОСОБА_1 досягне лише 22 липня 2016 року, у зв'язку з цим на даний час заява Позивача до пенсійного органу про перехід із пенсії за віком на пенсію померлого чоловіка є передчасною та задоволенню не підлягає.

Посилання заявника апеляційної на те, що вона уже отримує пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку, а тому, відповідно до приписів ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , має право на даний час перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, визнаються колегією суддів помилковим та такими, що протирічать приписам вищевказаних законодавчих норм, а саме:

- відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

-частина друга вказаної статті ( до якої відсилають приписи частини третьої) регламентує, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

- за вимогами частини першої вказаної статті пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні,

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2013 року у справі № 185/10227/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 06 червня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко