Рішення № 39505329, 23.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 237/4663/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4406/2014

Єдиний унікальний номер 237/4663/13-ц

Номер провадження 22ц/775/4406/14

Категорія: 53

Головуючий у 1-ій інстанції: Клікунова А.С.

Доповідач: Груіцька Л.О.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Груіцької Л.О.,

суддів: Санікової О.С., Канурної О.Д.,

при секретарі: Хохулі М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 17 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_2 до відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська №3 імені М.С.Сургая» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення заборгованості з щомісячної винагороди кавалеру «Шахтарської Слави»,

В С Т А Н О В И В:

10.04.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення заборгованості.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 17 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська № 3 імені М.С. Сургая" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" на користь позивача ОСОБА_2 заборгованість з щомісячної винагороди кавалеру "Шахтарської Слави" за період з травня 2012 року по квітень 2013 року у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень та судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок.

Не погодившись з рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 17 лютого 2014 року Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» подало апеляційну скаргу.

Просило рішення суду скасувати та винести нове рішення. Вважають, що суд не у повному обсязі з'ясував обставини справи, що мають суттєве значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Зазначають, що рішення прийняте за відсутністю представника відповідача,оскільки відповідач про дату розгляду справи взагалі не отримував судової повістки та при розгляді справи по суті судом були взяті лише свідчення позивача. Також зазначають, ДП «ДВЕК» користується Галузевою угодою від 3 липня 2001 року, але з доповненнями та змінами від 044.04.2012 року та вказують, що відповідно до бухгалтерської довідки на підприємстві немає чистого прибутку, а ні в 2012 року, а ні в 2013 році, та відповідно до цього непрацюючим пенсіонерам не може бути встановлена щомісячна стипендія. Крім того, в уточненнях до апеляційної скарги вказав на те, що на день винесення рішення позивач отримав винагороду, згідно колективного договору за термін з жовтня 2012 року по серпень 2013 року. Просив рішення скасувати та у позові відмовити.

Судом першої інстанції встановлено наступне:

ОСОБА_2 з 6 червня 1995 року до 29 квітня 2010 року перебував в трудових відносинах з "Шахтою "Південнодонбаська № 3", правонаступником якого є «Шахта «Південнодонбаська№3 імені М.С.Сургая» та входить до складу Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія"/а.с.9-11/.

За успіхи в праці ОСОБА_2 нагороджений : 12 серпня 1999 року - відзнакою "Шахтарська Слава ІІІ ступеню" (посвідчення № 26294); - 9 серпня 2002 року - відзнакою "Шахтарська Слава ІІ ступеню" (посвідчення № 15864); - 12 серпня 2004 року - відзнакою "Шахтарська Слава І ступеню" (посвідчення № 26107)./а.с.12-13/.

29 квітня 2010 року ОСОБА_2 звільнений з роботи в порядку п. 2 ст. 40 КЗпП України за несумісністю займаної посади за станом здоров'я (встановлена 3 група інвалідності за професійним захворюванням). Після звільнення нарахування та виплата йому як повному кавалеру "Шахтарської Слави" щомісячної винагороди у розмірі 100,00 гривень - припинена. В зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до суду з позовом до ВП "Шахта Південнодонбаська № 3 імені М.С. Сургая" про стягнення недоотриманих сум щомісячної винагороди.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 вересня 2011 року з ДП "ДВЕК" ВП "Шахта Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая" на користь ОСОБА_2 стягнуто за період з травня 2010 року по травень 2011 року не донараховану винагороду в сумі 1300,00 гривень./а.с.36/

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 19 вересня 2012 року з ДП "ДВЕК" ВП "Шахта Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая" на користь ОСОБА_2 стягнуто не донараховану винагороду за період з 1 червня 2011 року по 1 квітня 2012 року у розмірі - 1100, 00 гривень./а.с 38/.

Відповідно до п.п. 5.24 п. 5 Колективного договору, укладеного між уповноваженою власником особою та трудовим колективом ДП "ДВЕК" ВП "Шахта Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая" вбачається, що у розділі "Соціальні гарантії, компенсації і пільги" передбачена виплата щомісячної винагороди повним кавалерам "Шахтарської Слави" проводиться й непрацюючим пенсіонерам та інвалідам в розмірі 50 % від винагороди, що виплачується працюючим на підприємстві співробітникам, а при наявності на підприємстві на початок поточного року прибутку та відсутності заборгованості по заробітній платі - в повному обсязі /а.с.17/.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд керувався тим, що ОСОБА_2 є непрацюючим пенсіонером, інвалідом 3 групи та має право на отримання щомісячної винагороди як повний кавалер «Шахтарської Слави» в щомісячному розмірі 100,00 гривень, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з травня 2012 по квітень 2013 року суд задовольнив. Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача ДП "ДВЕК" ВП "Шахта Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая" сплачувати щомісячно в подальшому винагороду як кавалеру «Шахтарської Слави» у розмірі 100,00 грн не підлягають задоволенню, оскільки керуючись ст.ст.1, ч.1 ст.15 ЦК України спонукання до виконання дій з виплати щомісячної винагороди на майбутнє без доказів оспорювання такого права є необґрунтованими.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України у кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 2 вересня 2008 року закони України та інші нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідності із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Підпунктом 12.24 статті 12 Галузевої угоди, укладеної між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільні галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 3 липня 2001 року, визначено, що з метою підвищення престижності шахтарської праці власник встановлює на умовах, визначених колективним договором, щомісячну стипендію (винагороду) у розмірі не менше 50 гривень повним кавалерам "Шахтарської Слави" або "Шахтарської доблесті" і не менше 100 гривень повним кавалерам "Шахтарської Слави" і "Шахтарської доблесті", які працюють на підприємстві. Наведене закріплене в положеннях Колективного договору ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" ВП "Шахта "Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая". Положення Галузевої угоди є обов'язковими до застосування.

Відповідно до ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі, а у випадку, коли його не укладено, - власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, або, за його відсутності, - з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом, з урахуванням загальних положень законодавства про оплату праці.

У відповідно зі ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" умови колективних договорі і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Апеляційним судом встановлено що ОСОБА_2 з 6 червня 1995 року до 29 квітня 2010 року перебував в трудових відносинах з "Шахтою "Південнодонбаська № 3", правонаступником якого є «Шахта «Південнодонбаська№3 імені М.С.Сургая» яка входить до складу Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" й не є юридичною особою/а.с.9-11/.

За успіхи в праці ОСОБА_2 нагороджений : 12 серпня 1999 року - відзнакою "Шахтарська Слава ІІІ ступеню" (посвідчення № 26294); - 9 серпня 2002 року - відзнакою "Шахтарська Слава ІІ ступеню" (посвідчення № 15864); - 12 серпня 2004 року - відзнакою "Шахтарська Слава І ступеню" (посвідчення № 26107)./а.с.12-13/.

Відповідно до п.п. 5.24 п. 5 Колективного договору, укладеного між уповноваженою власником особою та трудовим колективом ДП "ДВЕК" ВП "Шахта Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая" вбачається, що у розділі "Соціальні гарантії, компенсації і пільги" передбачена виплата щомісячної винагороди повним кавалерам "Шахтарської Слави" проводиться й непрацюючим пенсіонерам та інвалідам в розмірі 50 % від винагороди, що виплачується працюючим на підприємстві співробітникам, а при наявності на підприємстві на початок поточного року прибутку та відсутності заборгованості по заробітній платі - в повному обсязі /а.с.17/.

29 квітня 2010 року ОСОБА_2 звільнений з роботи в порядку п. 2 ст. 40 КЗпП України за несумісністю займаної посади за станом здоров'я (встановлена 3 група інвалідності за професійним захворюванням). Після звільнення нарахування та виплата йому як повному кавалеру "Шахтарської Слави" щомісячної винагороди у розмірі 100,00 гривень - припинена. В зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до суду з позовом до ВП "Шахта Південнодонбаська № 3 імені М.С. Сургая" про стягнення недоотриманих сум щомісячної винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 неодноразово звертався до суду з аналогічними позовами, але за інший термін. Так 19 вересня 2012 року було прийняте рішення за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія «ДП «Шахта Південнодонбаська № 3» , відповідно до якого з відповідача було стягнуто за період з 1 червня 2011 року по 1 квітня 2012 року включно винагороду у сумі 1100 грн. Також було зобов'язане відповідача у відповідності до колективного договору щомісячно сплачувати на користь позивача винагороду у сумі 100 грн. Рішення набрало законної чинності та виданий виконавчий документ, який знаходиться на виконанні у Державній виконавчій службі/ а.с.38,40,43, 89-101/. На день прийняття судом оскарженого рішення, ОСОБА_2 на виконання Рішення від 19 вересня 2012 року отримав винагороду за період з жовтня 2012 року по серпень 2013 року.

Тобто апеляційним судом встановлене, що суд першої інстанції прийняв рішення, яке не ґрунтується на матеріалах справи та нормах матеріального права, оскільки на час звернення до суду з позовом та час прийняття рішення судом першої інстанції існувало рішення суду, яке набрало законної сили й зобов'язувало відповідача на майбутнє сплачувати позивачу винагороду щомісяця у сумі 100 грн. й знаходилося на виконанні у виконавчій службі.

ОСОБА_2 мав право звертатися із вимогами у порядку виконавчого провадження.

Крім того суд першої інстанції стягнув суму боргу не з юридичної особи, а із структурного підрозділу, що не ґрунтується на законі.

Суд першої інстанції відмовив позивачу у частині зобов'язання відповідача на майбутнє сплачувати йому щомісячно винагороду відповідно до положень колективного договору з тих підстав, що спонукання до виконання дій з виплати щомісячної винагороди на майбутнє без доказів оспорювання такого права є необґрунтованим, але така відмова при наявності рішення суду від 19 вересня 2012 року, яке не оскаржене та набрало законної сили є незаконним й таким що не ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення не відповідає цим вимогам.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Розглядаючи справу суд першої інстанції не дотримався зазначених норм матеріального та процесуального законодавства, з не достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, не перевірив доводи і заперечення сторін, не дослідив докази, та не дав належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, на підставі п.2 ч.1,2 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська №3 імені М.С.Сургая» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення заборгованості з щомісячної винагороди кавалеру «Шахтарської Слави» необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303-316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» задовольнити.

Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 17 лютого 2014 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська №3 імені М.С.Сургая» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення заборгованості з щомісячної винагороди кавалеру «Шахтарської Слави», відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: