Ухвала суду № 39501539, 24.06.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/11837/14-ц

2-4100/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року м. Київ

24 червня 2014 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання сплатити компенсацію, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

03 червня 2014 року ТОВ «Мегапром», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Київської обласної податкової адміністрації, ОСОБА_2 про зобов'язання сплатити компенсацію.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2, 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, згідно яких позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивачі зазначили, що просять зобов'язати сплатити кошти ОСОБА_2 солідарно з особами, котрі будуть виявлені у ході розгляду справи. Разом з тим, законом визначено, що саме позивач, а не суд має визначитись з колом відповідачів із зазначенням всіх даних, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, необхідних для повідомлення цих учасників судового розгляду та наданням копій позовної заяви і доданих до неї документів як передбачено ч. 1 ст. 120 ЦПК України.

Зі змісту заяви вбачається, що в суд з позовом звернулися три позивачі, а саме: ТОВ «Мегапром», ОСОБА_1, ОСОБА_3 до двох відповідачів - Київської обласної податкової адміністрації, ОСОБА_2 Разом з тим, зміст позовних вимог у заяві чітко не викладений. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог кожного з позивачів до кожного з відповідачів, з зазначенням які права чи охоронювані законом інтереси третіх осіб порушуються цим позовом, з викладом обставин, якими кожен позивач обґрунтовує заявлені вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. У описовій частині позовної заяві кожен позивач має визначити якими конкретними діями кожного з двох відповідачів йому заподіяна шкода, на яку суму, за яких обставин, зазначити докази, що ці обставини підтверджують. У тому числі, зазначити кому конкретно належали вилучені предмети, з яких підстав вони вилучалися, де знаходяться на теперішній час.

У прохальній частині позову має бути зазначено, яку суму кожен з відповідачів зобов'язаний повернути кожному позивачу, оскільки правові підстави для виникнення у відповідачів солідарної відповідальності позивачами не зазначені (ст. 541-543 ЦК України).

Крім того, в описовій ні в описовій частині позовної заяви, ні в її прохальній частині не містяться вимоги до відповідача Київської обласної податкової адміністрації, що не відповідає нормам пунктів 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України. Позивачам слід зазначити які їх права порушені цим відповідачем, які саме права, в чому полягають такі порушення та шляхи їх усунення з викладом обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину чи наявності підстав для звільнення від доказування.

З позовної заяви не вбачається, які правовідносини виникли між кожним з позивачів та кожним з відповідачів, оскільки в позовній заяві не зазначено у зв'язку з чим 27 та 28 листопада 2012 року відбувалося вилучення майна, з чиїх офісних приміщень, чиї телефони та ким були пошкоджені. У позовній заяві зазначено, що ці дії вчиняли відповідачі, але відповідачами є як юридична особа так і фізична особа. У позовній заяві не зазначено, в який спосіб юридична особа вчиняла дії щодо пошкодження телефонів, вилучення грошових коштів, засобів електронного зберігання інформації тощо.

У п. 3 прохальної частини позовної заяви зазначена вимога про зобов'язання представника позивачів ОСОБА_7 перерахувати 15000000 гривень з повернутих коштів дитячому будинку та дітям-інвалідам. З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_7 є лише представником позивачів за довіреністю та договором і не є відповідачем у справі, якого суд в силу закону може зобов'язати вчинити певні дії, тому в позовній заяві слід визначити процесуальний статус ОСОБА_7 у цій позовній вимозі, вимоги до нього як до відповідача із зазначенням, які права позивачів порушені цією особою, які саме права, в чому полягають такі порушення та шляхи їх усунення з викладом обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину чи наявності підстав для звільнення від доказування.

Порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивачі не навели обґрунтування розміру моральної шкоди, яку вони просять стягнути стосовно кожного відповідача та не зазначили докази на підтвердження таких обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

При зверненні до суду ОСОБА_3 сплатив 3441 гривню судового збору.

Відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» судовий збір для позовних вимог майнового характеру оплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ціна позову в заяві зазначена в розмірі 19390332 гривні 23 копійки.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_3 необхідно доплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 213 гривень. Крім того, ТОВ «Мегапром» та ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру кожному по 3654 гривні.

Позивачі також при зверненні до суду не сплатили судовий збір за вимоги немайнового характеру (відшкодування майнової шкоди). Відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» судовий збір для позовних вимог немайнового характеру оплачується у розмірі 243 гривень 60 копійок. Таким чином, ТОВ «Мегапром», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 необхідно сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру кожному по 243 гривень 60 копійок.

Позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачу з огляду на наступне.

У визначений строк вимоги ухвали судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року були виконані лише частково.

Нову позовну заяву до суду подав лише ОСОБА_1

Вимоги ухвали щодо викладу змісту позовних вимог та обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги останній виконав.

Також, в ухвалі зазначалось про необхідність сплатити судовий збір за вимоги майнового та немайнового характеру.

Зазначена вимога ОСОБА_1 не виконана. Останній подав до суду лише квитанцію про сплату судового збору за вимоги майнового характеру в сумі 213 гривень, оплачену ОСОБА_3

Вбачається, що у порушення вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивач не сплатив судовий збір за вимоги майнового та немайнового характеру, про що вказувалось в ухвалі.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на наведене, враховуючи, що ОСОБА_1 вимоги ухвали від 05 червня 2014 року виконав частково, для виконання мав достатньо часу, наслідки невиконання йому були роз'яснені, тому позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.

Згідно квитанції № 6 від 03 червня 2014 року ОСОБА_3 при зверненні до суду сплатив 114 гривень 70 копійок через АБ «Експрес Банк».

Згідно квитанції № 4 від 03 червня 2014 року ОСОБА_3 при зверненні до суду сплатив 3441 гривню через АБ «Експрес Банк».

Згідно квитанції № 20 від 23 червня 2014 року ОСОБА_3 при зверненні до суду сплатив 213 гривень через АБ «Експрес Банк».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання сплатити компенсацію вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_3 114 гривень 70 копійок, внесені ним згідно квитанції № 6 від 03 червня 2014 року через АБ «Експрес Банк», 3441 гривню, внесені ним згідно квитанції № 4 від 03 червня 2014 року через АБ «Експрес Банк», 213 гривень, внесені ним згідно квитанції № 20 від 23 червня 2014 року через АБ «Експрес Банк» як судовий збір при подачі позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: