Ухвала суду № 39501356, 25.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4484/14

Справа № 617/149/14-ц Головуючий 1 інстанції Король Т.В.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської областіу складі :

Головуючого - судді - Яцини В.Б.,

суддів - Бурлака І.В., Зазулинської Т.П.,

при секретарі : Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» на заочне рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 24 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

29 січня 2014 року Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі його Харківської обласної дирекції звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 9863,26 грн.

На обгрунтування позову позивач зазначив, що по договору добровільного страхування транспортного засобу № К.33.0094.10.1 ф від 19 квітня 2010 року ОСОБА_2 застрахувала автомобіль «Nissan Qashqai» державний № НОМЕР_1, 2008 року випуску, у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Жовтневого відділення Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта», в тому числі і від такого страхового випадку, як пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

23 листопада 2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на вул. Новгородській у м. Харкові, застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

24 листопада 2010 року за реєстраційним № 2152 до страховика надійшла заява від страхувальника про страхову виплату. 26 листопада 2010 року аварійним комісаром Харківської обласної дирекції «Оранта» за участю представника страхувальника проведено огляд пошкодженого застрахованого транспортного засобу, про що складено протокол (акт) огляду транспортного засобу.

Вартість відновлюваного ремонту застрахованого автомобіля «Nissan Qashqai» державний № НОМЕР_1, 2008 року випуску, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, згідно звіту аварійного комісару Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» № НОМЕР_1-13.12-7 від 13 грудня 2010 року становила 15 504,53 грн.,.

На підставі викладеного та відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу № К.ЗЗ.0094.10.1 ф від 19 квітня 2010 року страхове відшкодування в сумі 9 863,26 грн. було Страховиком було виплачено Страхувальнику.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2010 року по адміністративній справі № 3-6668/10 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, а саме: у скоєнні ДТП - наїзду на стоячий автомобіль «Nissan Qashqai» державний № НОМЕР_1.

Згідно даних з офіційного сайту МТСБУ, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у «СГ ТАС», відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, ВАТ НАСК «Оранта», сплативши страхувальнику страхове відшкодування, набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, що зумовило заміну сторони в зобов'язанні.

Тому, позивач просить стягнути з відповідачів суму матеріальної шкоди в розмірі 9 863,26 грн., а також судові витрати.

Представник позивача, в судове засідання не з'явився, але направив до суду заяву в якій просив задовольнити позовні вимоги, викладені в позовній заяві, а також просив розглядати справу у його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про застосування строків позовної давності, вказавши, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Qashqai» державний № НОМЕР_1 та автомобіля ГАЗ д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 відбувалася 23.11.2010 р. Позивач по справі сплатив страхове відшкодування на користь страхувальника, ОСОБА_2, 28.04.2011 р., після чого у порядку ст. 27 ЗУ «Про страхування» звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення страхового відкшкодування в розмірі 9863,26 грн. - з пропуском вказаного строку позовної давності.

Заочним рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 24 квітня 2014 року в задоволенні позову було відмовлено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» на користь держави 14 грн. 20 коп. недоплаченого судового збору.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення районного суду постановлено з грубим порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, оскільки у даному випадку йдеться не про суброгацію, як помилково вважав суд, а про регрес не стягнення сплаченого страхового відшкодування з винної особи.

У своїх запереченнях проти апеляційної скарги АТ «СГ «ТАС»» зазначило про безпідставність доводів апеляційної скарги і, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення районного суду, просило скаргу відхилити та залишти рішення без змін.

Судова колегія відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 листопада 2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на вул. Новгородській у м. Харкові, застрахований за договором добровільного страхування транспортного засобу № К.33.0094.10.1 ф від 19 квітня 2010 року належний ОСОБА_2 автомобіль «Nissan Qashqai» державний № НОМЕР_1 отримав механічні пошкодженння. В той же день страхувальник заявив позивачу про страховий випадок. У відповідності до постанови від 17 грудня 2010 року Дзержинського районного суду м. Харкова по адміністративній справі № 3-6668/10 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, а саме: у скоєнні ДТП - наїзду на стоячий автомобіль «Nissan Qashqai» державний № НОМЕР_1. Вартість відновлюваного ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, позивач згідно розрахунку від 11 квітня 2011 року визначив у розмірі 15 504,53 грн. У відповідності до даних офіційного сайту МТСБУ, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у «СГ ТАС», відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На підставі страхового акту від 11 квітня 2011 року позивач сплатив страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 в ромірі 9863,26 грн. 28.04.2011 року., після чого 29 січня 2014 року звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у п. 27 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01.03.2013 р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961- IV, а для суброгації - відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдана шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування.

Оскільки позивач сплатив страхове відшкодування на підставі Закону України «Про страхування», а не «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то районний суд правильно встановив, що у даному випадку на спірні правовідносини поширюється положення ст. 993 ЦК України, у зв?язку з чим позивач має право на суброгацію, а не на регресне відшкодування. Тому суд обгрунтовано та відповідно до навдених норм матеріального права і на підставі відповідної заяви відповідача, страхової компанії «Страхова група «ТАС»», відмовив у задоволенінні позову за спливом трирічного строку позовної давності на день зверення до суду з позовом, який суд правильно вирахував з дня ДТП, 23.11.2010р., а не з дня сплати страхового відшкодування, на чому наполягає відповідач.

Судва колегія відхиляє доводи скарги про те, що позивачу перешкодило вчасно звернутися до суду той факт, що копію постанови районного суду про визнання винною у скоєнні ДТП особою саме ОСОБА_1, яка вчасно і в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності була ухвалена судом ще 17 грудня 2010 року позивач отримав із запізненням, оскільки за отриманням копії судового рішення позивач звернувся із запізненням зі своєї вини. Відомості про те, що ДТП сталася внаслідок порушенням ПДР водієм ОСОБА_1 НАСК «ОРАНТА» отримала із складеної органом ДАІ довідки про ДТП від 23.11.2010р., яка надійшла на її адресу ще 16.12.2010 року, про що свідчать відмітки про її реєстрацію за вх. № 4728 (а.с. 10). При цьому НАСК «ОРАНТА», як це вбачається із п. 2.9.3.3 вказаного договору добровільного страхування, мала право направляти запити в компетентні органи з питань, пов?язаних з розслідуванням причин і визначення розміру збитку, а також самостійно проводити розслідування з метою з?ясування причин та обставин настання страхового випадку (а.с. 6).

Той факт, що про застосування наслідків позовної давності заявив лише один з відповідачів, не обмежував районний суд у застосуванні передбачених з цього приводу приписів ст. 267 ЦК України.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не простовують, то з передбачених ст. 308 ЦПК україни підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 319-325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» - відхилити.

Заочне рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 24 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів після набрання законної сили може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: