Постанова № 39499701, 27.06.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 року 810/2570/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Стефан ЛТД» з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013№ 0006212201 та № 0006222201.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Фасадрем-Сервіс». На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Стефан ЛТД» та ТОВ «Фасадрем-Сервіс» є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки всі операції з виконання робіт контрагентом мали реальний характер. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а тому ТОВ «Стефан ЛТД» правильно визначило податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що від усіх сторін у справі заявлено до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стефан ЛТД» є юридичною особою, що зареєстрована Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 20.10.1993.

Взято на податковий облік 06.12.1993 за № 202-ТОВ. Перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ.

02 вересня 2013 року постановою старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у Київській області Синицьким І.С. призначено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Фасадрем-Сервіс».

У жовтні-листопаді 2013 року на підставі вказаної постанови слідчого та наказу Вишгородської ОДПІ від 29.10.2013 №184 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стефан ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» за період з 01.06.2011 по 01.06.2013, за результатами якої складено Акт від 11.11.2013 № 22-00/19419664.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 23 625,00 грн., пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті .201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 22 500,0 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Фасадрем-Сервіс» є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди. На думку податкового органу, договір між позивачем та контрагентом укладено за відсутності наміру дійсного виконання робіт, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

При перевірці відповідачем використано дані акта ДПІ у Печерському районі м.Києва від 12.10.2012 №842/22-10/31663124 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадрем-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011 по 30.09.2012», відповідно до якого встановлено, що у товариства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, за юридичною та фактичною адресою - 1023, м.Київ, вул. Мечникова, 8 кв.22, ТОВ «Фасадрем-сервіс» не знаходиться.

Директор товариства громадянин ОСОБА_2, будучи допитаним пояснив, що підприємство зареєстрував за винагороду, жодної господарської діяльності від імені товариства не вів, документи фінансового та бухгалтерського обліку не підписував.

Виходячи з наведеного, встановлено, що TOB «Фасадрем-сервіс» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013 № 0006212201 та № 0006222201, якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29531,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 28125,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Статтею 20 Податкового кодексу передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити документальні - планові або позапланові; виїзні або невиїзні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо податковим органом отримано постанову про призначення перевірки, видану органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим або прокурором.

Згідно із пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

За загальним правилом, встановленим пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, такий контролюючий орган виносить та надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У той же час, згідно з пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пунктом 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Це означає, що у разі проведення податковим органом перевірки платника податків на виконання постанови слідчого в межах кримінального провадження, податковий орган у разі виявлення під час такої перевірки порушень платником податків норм податкового законодавства не приймає податкове повідомлення-рішення до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінального провадження, в межах якого проводилась перевірка.

Як убачається з матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка позивача була проведена відповідачем на підставі постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у Київській області Синицьким І.С. від 02.09.2013, винесеної в рамках кримінального провадження № 32013110070000006.

Будь-яких відомостей щодо стану кримінального провадження № 32013110070000006, в рамках якого винесено вищезазначену постанову про проведення перевірки, та доказів на підтвердження факту винесення вироку чи постанови про закриття такого кримінального провадження, відповідачем суду не надано.

В єдиному державному реєстрі судових рішень відомості щодо стану кримінального провадження № 32013110070000006 також відсутні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки перевірка позивача призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а у суду відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим у порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінального провадження, в рамках якої призначено перевірку, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно із частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013 № 0006212201 та № 0006222201, діяв всупереч приписам пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо викладених в Акті перевірки від 11.11.2013 № 22-00/19419664 висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фасадрем-Сервіс», суд зазначає наступне.

В межах даної справи судом було досліджено виключно правомірність винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Оскільки судом встановлено передчасність винесення таких рішень, а відтак, і їх протиправність, необхідності досліджувати покладені в їх основу висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентом - не було.

Згідно із частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області від 20.12.2013 № 0006212201 та № 0006222201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан ЛТД» сплачений судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.