Постанова № 39494519, 27.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/2167/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу за платежем "податок на доходи фізичних осіб, 11010500" в розмірі 1296 грн 88 коп., посилаючись на наявність за особовим рахунком відповідача заборгованості за узгодженими грошовими зобов'язаннями.

У судове засідання 23 червня 2014 року з'явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Зважаючи на приписи частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 23 червня 2014 року суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем 24 квітня 2013 року до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, в якій самостійно розраховано суму податку на доходи фізичних осіб, що має бути сплачена до бюджету за звітний період в розмірі 1296 грн 88 коп. /а.с. 15-17/.

Посилаючись на несплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, ДПІ у м. Полтаві звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам сторін та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, окрім іншого, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як визначено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Таким чином, визначена відповідачем у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік сума грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб є узгодженою з моменту подання такої декларації, не може бути оскаржена та мала бути сплачена в строк до 01 серпня 2013 року.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

При цьому, підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, 11010500" в розмірі 1296 грн 88 коп. у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Полтаві 13 серпня 2013 року сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу №694-17 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 1296 грн 88 коп. /а.с. 6/. Однак, поштове відправлення повернулось до контролюючого органу із зазначенням причин невручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 7/.

За приписами абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, зазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу 16 вересня 2013 року /а.с. 7/.

Доказів оскарження даної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Податковий борг відповідачем не сплачено, що підтверджено витягом з картки особового рахунку ОСОБА_1 /а.с. 29/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність у ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати грошового зобов'язання, а у позивача - прав на контроль за сплатою такого зобов'язання та на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ДПІ у м. Полтаві.

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

За відсутності документального підтвердження понесених сторонами у справі судових витрат, питання щодо їх розподілу суд не вирішує.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 36000) податковий борг за платежем "податок на доходи фізичних осіб, 11010500" в розмірі 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок на розрахунковий рахунок №33214801700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач - управління Державної казначейської служби України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба