Постанова № 39493379, 24.06.2014, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3365/14-а

2-а/405/157/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - судді: Циганаш І.А.

при секретарі - Возлюбленій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ УМВС України в Тернопільській області Кіналя Андрія Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, обґрунтувавши його тим, що 04.04.2014р. на його домашню адресу від Кіровоградської філії ДП « Інформаційний центр » Міністерства юстиції України надійшов конверт, де в середині знаходився витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №43857275 зі змісту якого він зрозумів, що на підставі постанови Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 31.03.2014 року на все його рухоме майно було накладено арешт та заборону на його відчуження. Після чого ним було підготовлено заяву про ознайомлення з ходом виконавчого провадження та відзнято копії. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було встановлено, що так відповідний арешт було накладено в рамках виконавчого провадження по виконанню постанови інспектора ДПС роти ДПС ДАІ УМВС України в Тернопільській області серії АА2 №520283 від 11.07.2013р., яка була без копії протоколу. Про існування відповідної постанови він навіть не здогадувався у зв'язку з тим, що ні копії постанови Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ про відкриття виконавчого провадження, що може підтвердити державний виконавець Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Бондаревська О.О., ні постанови інспектора ДПС роти ДПС ДАІ УМВС України в Тернопільській області серії АА2 №520283 від 11.07.2013 року він не отримував. Згідно постанови, він 11.07.2013 року на 190 км. автодороги Стрий - Тернопіль -Кіровоград - Знам'янка, керуючи власним автомобілем DAF FT95, державний номер НОМЕР_1 на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 ПДР України перевищив встановлену швидкість руху на 23 км./год., рухався зі швидкістю 73 км./год., за що інспектор ДПС роти ДПС ДАІ УМВС України в Тернопільській області Кіналь А.І. призначив адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 330 грн. та винесено постанову серії АА2 №520283. Швидкість руху вимірювалась приладом « Візир » №0812580. Зазначена постанова серії АА2 №520283 від 11.07.2013 року винесена з порушенням норм адміністративного та адміністративно - процесуального права, тому є незаконною, через що підлягає скасуванню. Так дійсно, 11.07.2013 року він керував транспортним засобом DAF FT95, державний номер НОМЕР_1 та на границі Тернопільської та Хмельницької областей його зупинили працівники ДПС та повідомили, що він перевищив встановлену швидкість руху, що зафіксовано за допомогою пристрою « Візир ». В разі незгоди із порушенням йому запропонували ознайомитися з фіксацією порушення на пристрої « Візир », який на той момент лежав на передній панелі службового автомобіля. Крім того, інспектор не бажав вислухати пояснення свідка ОСОБА_4, котрий увесь час їхав разом з ним в якості пасажира. Він пояснив, що швидкість руху не перевищував, а рухався в потоці автомобілів, максимум зі швидкістю 60 км./год., в зв'язку з тим, що дана ділянка дороги є завантажена автомобілями. На його прохання показати пристрій, яким зафіксовано перевищення ним швидкості руху, інспектор показав його. На екрані була вказано цифра « 73», однак ідентифікувати ні номер, ні модель автомобіля не було можливо, оскільки фото кадри фіксації були не чіткими, через що однозначно та беззаперечно підтвердження факту перевищення ним швидкості руху не має. Свої зауваження він висловив інспекторові, зазначив, що він їхав на автомобілі, який повен вантажу, і що він фізично не зможе їхати зі швидкістю 73 км./год., а також попросив надати документи на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу, та характеристики можливих похибок у вимірах даного пристрою, підтвердження того, що інспектор, який проводив вимірювання швидкості пройшов відповідне навчання по використанню даного приладу. Інспектор не задовольнив його прохання, після чого він пішов до свого автомобіля, не надаючи ніяких пояснень з приводу того, чи буде він складати протокол та в подальшому виносити постанову. На наполегливу вимогу навести фактичні докази його нібито правопорушення, та зауваження, що його бездоказове припущення не є законним приводом для притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідач не надав жодних пояснень, а пішов до свого автомобіля навіть не запросивши його для вручення під розписку протоколу та копії постанови. Просить поновити пропущений строк, визнати протиправною та скасувати постанову серії АА2 №520283 від 11.07.2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

В судове засідання відповідач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не сповістив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС роти ДПС ДАІ УМВС України в Тернопільській області Кіналь А.І. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АА2 №520283, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 330 грн., а саме за те, що 11 липня 2013 року о 07 год. 53 хв. на 190 км. а/д Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка, ОСОБА_1 керуючи автомобілем DAF FT95, державний номер НОМЕР_1 перевищив швидкість руху в межах дії дорожнього знаку 3.29, рухаючись зі швидкістю 73 км./год., чим порушив п 12.9 ( б ) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Візир» №0812580 ( а.с. 5 ).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що позивач порушив вимоги ПДР України.

Так інспектором при винесенні постанови порушено положення ст. 280 КУпАП, достеменно не встановлено чи винен позивач у вчиненому правопорушенні.

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

Відповідно до п. 12.9 (б ) ПДР України водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті " встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається порушник, чи встановлених останнім доводів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що відповідачем не було надано позивачу ані постанови серії АА2 №520283 в справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2013 року, ані протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, про існування якої позивач дізнався у зв'язку з отриманням листа від Кіровоградської філії ДП « Інформаційний центр » Міністерства юстиції України, згідно якого позивачу стало відомо про те, що державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання постанови №520283 від 11.07.2013 року, на неодноразову вимогу суду, інспектором також не надано протоколу про адміністративне правопорушення про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, інших доказів, що свідчать про скоєння позивачем правопорушення відсутні, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а провадження по справі закриттю в зв'язку з скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.

Керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. ст. 71, 72, 158 -163, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ УМВС України в Тернопільській області Кіналя Андрія Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Визнати дії інспектора ДПС роти ДПС ДАІ УМВС України в Тернопільській області Кіналя Андрія Ігоровича неправомірними щодо винесення постанови серії АА2 №520283 в справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Скасувати постанову серії АА2 №520283 в справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 330 грн., провадження по справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Циганаш І.А.