Постанова № 39492979, 16.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 р. Справа № 805/6326/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 4 854 507,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 4 854 507,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 4 854 507,71 грн., яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати відповідачем суми самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість. Оскільки відповідачем самостійно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області просили суд стягнути зазначену суму боргу у судовому порядку.

У судове засідання сторони не з'явились.

Разом із тим, 11.06.2014 р. через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від Державного підприємства «Макіїввугілля» надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження та визнання позовних вимог відповідачем.

Також, 13.06.2014 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Приймаючи до уваги положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.04.2003 р., код ЄДРПОУ 32442295, перебуває на обліку Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області 15.05.2003 р. за № 58.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач станом на час розгляду справи має податкову заборгованість з податку на додану вартість перед бюджетом у розмірі 4 854 507,71 грн., яка утворилася внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми самостійно визначених податкових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9022207287 від 22.04.2014 р. на суму 5 812 355,00 грн.

Як вбачається з картки облікового рахунку Державного підприємства «Макіїввугілля», яка міститься в матеріалах справи, у відповідача існує переплата у розмірі 957 847,29 грн.

Таким чином, сума заборгованості Державного підприємства «Макіїввугілля» з податку на додану вартість складає (5 812 355,00 грн. - 957 847,29 грн.) 4 854 507,71 грн., що також не заперечується відповідачем.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, у разі подання декларації з визначенням відповідних сум до сплати до бюджету, у платника податків виникає обов'язок сплатити цю суму до відповідного бюджету у встановлений законом строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення вищенаведених вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В силу до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено наступні податкові вимоги:

- перша податкова вимога форми Ю1 від 12.09.2002 р. № 1/16 на суму 2091,21 грн.;

- друга податкова вимога форми Ю2 від 15.10.2002 р. № 2/19 на суму 184006,27 грн.

Дані вимоги були отримані відповідачем, про що свідчать підписи повноважних осіб на корінцях вказаних вимог.

Відомостей щодо оскарження вказаних податкових вимог матеріали справи не містять.

Також, 23.06.2003 року контролюючим органом було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 6340/10/24-013-4.

Отже, заходи, прийняті контролюючим органом щодо стягнення податкової заборгованості, не призвели до її погашення.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.1, п. 87.2 ст. 87 ПК України).

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частинами 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оскільки визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4 854 507,71 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 112, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 4 854 507,71 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету України (р/р 31118029700064, банк отримувача - ГУДКСУ в Донецькій області, код платежу 14010100, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37990227) кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4 854 507 (чотири мільйони вісімсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сім) грн. 71 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 16 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.