Постанова № 39492963, 16.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р. Справа № 804/3709/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Пополітові І.М., за участю представників: позивача - Резник І.І. відповідача - Ваховської Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003342203 від 09.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Мегапромекологія» за серпень 2013 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 1095/2203/36759863. На підставі акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яке позивач вважає протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки воно було прийняте всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що висновки, зазначені у акті перевірки є суб'єктивною думкою податкового органу і не ґрунтуються на вимогах закону. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись при цьому на надані суду письмові, у яких зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, тому винесене податкове повідомлення - рішення є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» зареєстроване виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області як юридична особа та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Судом встановлено, що у період з 29.11.2012 року 12.12.2012 року, Нікопольською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Мегапромекологія» за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1095/2203/36759863 та встановлено порушення п.102.5 ст.102 , абз. «б» п.200.4, п.200.5 ст.200 ПК України, п.4.6.6 «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 25.11.2011р. №1492, в результаті чого завищено значення ряд.24 декларації за липень 2013 року у сумі 2249387 грн.

На підставі висновків акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0003342203 від 09.12.2013 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 2249387 грн.

Суд вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

За результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегапромекологія» за серпень 2013 року встановлено, що позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 декларації) становить 68909 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21, 21.2 декларації) становить 4910466 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 22 декларації) становить 4841557 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) - 4841557 грн.

Згідно довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) за серпень 2013 року становить 4841557 грн.

У податковій декларації за серпень 2013 року ТОВ «Мегапромекологія» задекларовано залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 4841557 грн.

Відповідно до акту перевірки в порушення п. 102.5 ст. 102, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 25.11.2011р. №1492 затвердженого в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 року за №79/22611 підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22,24 декларації) за серпень 2013 року.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню) за липень 2013 року встановлено завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1 952115,00 грн., у тому числі за травень 2010 року в сумі 219942,00 грн. та за червень 2010 року в сумі 1 009 812 грн., липень 2010 року в сумі 722 361,00 грн.

Згідно п. 184.9. статті 184 Податкового Кодексу України,у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Відповідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України - якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 200.5 статті 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які, зокрема, мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті (пункт 200.6 статті 200 Податкового Кодексу України).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПКУ, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно пункту 102.5 статті 102 ПКУ - заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що під час розгляду справи представником відповідача не доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» п. 102.5 ст.102, п. 184.7, п. 184.9 ст.184, п.200.4, п.200.5 ст.200 ПК України, п.4.6.6. «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 25.11.2011 р. №1492, оскільки, підприємство не користувалося правом на бюджетне відшкодування та не відображало від'ємне значення у рядку 23, а чинне законодавство не містить заборон щодо декларування податкового кредиту попередніх періодів понад строк 1095 днів, встановлений для подання заяви на бюджетне відшкодування.

Крім того, суд вважає помилковим посилання Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на п.102.5 ст.102 ПК України в спірних правовідносинах, а саме на те, що ТОВ «Мегапромекологія» мало право подати заяви на повернення надміру сплаченого ПДВ протягом 1095 днів, але таким правом не скористалося, з огляду на наступне.

Листом ДПС України від 06.04.2012 року, № 10155/7/15-3417-03 «Щодо формування податкового кредиту» встановлено, що згідно із п.п. 4.6.6 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 102.5 ст. 102 ПК України не регламентує обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, період виникнення яких більше 1095 днів.

Також, Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди. Термін давності, вказаний у п. 102.5. Кодексу, застосовується лише до самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків (п. 102.1), для стягнення податкового боргу (п. 102.4), для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (п. 102.5) або для списання податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3).

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що твердження податкової інспекції щодо необхідності подання окремої заяви для включення залишку від'ємного значення по ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та спливу терміну давності по сумі від'ємного значення не відповідають нормам податкового законодавства.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищий адміністративний суд України від 28.08.2012 року по справі № К/9991/47236/12.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що твердження відповідача відносно того, що позивач порушив положення Податкового кодексу України є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).

Як підтверджується матеріалами справи, судові витрати позивача складають 4872 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність присудження з Державного бюджету України позивачу документально підтверджених судових витрат в сумі 4872 грн.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0008632203 від 20.12.2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судові витрати в розмірі 4872 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 21.04.2014 року.

Суддя М.В. Дєєв